Єдиний унікальний номер 142/200/21
Номер провадження 2/142/327/21
08 квітня 2021 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А. А., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, про захист прав споживачів, та додані до неї матеріали, -
05 квітня 2021 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю " Споживчий центр", 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, про захист прав споживачів, якою позивач просить визнати договір позики, укладений між ним та ТОВ "Споживчий центр", недійсним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05 квітня 2021 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Гринишиній А. А.
Згідно положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви.
Зокрема, в частині 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Подана позивачем позовна заява вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.
Зокрема, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В частині 2 статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Проте у даній позовній заяві позивач, прохаючи про визнання договору позики недійсним та заявляючи клопотання про витребування від відповідача екземпляру договору позики, не зазначає жодних ідентифікаційних ознак оспорюваного договору, суми позики, часу укладення, тощо, ціни позову, не викладає обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, не зазначає доказів, що підтверджують вказані обставини, не зазначає про обставини, що унеможливлюють отримання примірника договору самостійно, а, вказуючи на неодноразові звертання до відповідача з приводу отримання екземпляру договору позики і долучення до позову копій звернень та квитанцій про їх відправку, таких документів суду не надає.
При цьому слід зазначити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Натомість позивач, зазначаючи про отримання позики у відповідача, не вказує суми отриманої позики.
Крім того, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також всупереч, вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування позивача та не надано доказів цьому, а тільки зазначено певну адресу та адресу для листування.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В частині 4 ст. 175 ЦПК України передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Разом з тим, будь-якого документа про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, до позовної заяви позивачем не долучено, а лише зазначено, що заявник в даній справі звільнений від сплати судового збору у справі про захист прав споживачів, проте підстави, передбачені Законом України «Про судовий збір» для такого звільнення не вказано.
Згідно вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В частині 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частина 2 ст. 95 ЦПК України вказує, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, на підтвердження позовних вимог в матеріалах справи наявний витяг із сайту Судова влада України на підтвердження тієї обставини, що позивачем не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, де зазначено "Немає справ за даним критерієм", однак відомостей, за якими критеріями здійснювався пошук справ, позивач не надає. Також позивач, вказавши в позовній заяві своє ім'я як " ОСОБА_2 ", позовну заяву та додані до неї клопотання підписав прізвищем " ОСОБА_2 ", що суперечить ч.2 ст.175 ЦПК, за якою позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Пояснень чи підтверджень подання позовної заяви однією особою, а підписання її іншою особою позовна заява та додані до неї матеріали не містять.
Згідно частини 5 статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Однак, жодних доказів реєстрації позивача на території Піщанського району Вінницької області до позовної заяви надано не було.
Також, звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що він є споживачем, а тому звільнений від сплати судового збору, посилаючись на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживача». Проте, згідно зі ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» зазначено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер). Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду, у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». В даному ж випадку між сторонами існують договірні відносини, адже позивач, посилаючись на ряд норм Цивільного кодексу України, просить про визнання договору позики недійсним. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.У зв'язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23цьогоЗакону.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей Закон не може застосовуватись.
Таким чином, враховуючи, що позивач як підставу підсудності та звільнення від сплати судового збору посилається на ЗУ «Про захист прав споживачів», потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та його звільнення від сплати судового збору або сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір», якщо вимоги позову випливають з договорів позики, враховуючи встановлені ЦПК правила підсудності.
Згідно Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору. Так, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Враховуючи вказані обставини, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу привести її у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, в тому числі визначитися із змістом позовних вимог та способом захисту цивільних прав та інтересів як споживача, визначити ціну позову, навести суду підстави для звільнення від сплати судового збору або ж сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірах, про що надати суду підтверджуючі документи, надати відомості про зареєстроване місце проживання чи перебування позивача, уточнення імені особи, яка звертається до суду з позовом та підписує позовну заяву та додані до неї клопотання та роз'яснити позивачу, що, в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір", -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про захист прав споживачів,- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: