Справа № 137/36/21
"02" квітня 2021 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
сторін у справі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Марусича М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Партнер» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
18.01.2021 голова правління КС «Партнер» Герасимук М.В. звернувся до суду до Літинського районного суду Вінницької області із вказаним позовом про стягнення заборгованості за договорами кредиту № КСНП-0010 від 16.01.2019 року, № КСНП-0349 від 09.12.2019 та № КСНП-0112 від 28.05.2020, в якому зазначається, що на підставі укладених договорів кредиту позивачем надано члену кредитної спілки «Партнер» ОСОБА_3 кредити в розмірі 32 000 грн., 20 000,00 грн. та 39095 грн.
З метою забезпечення виконання умов договорів кредиту № КСНП-0010 від 16.01.2019 та № КСНП-0012 від 28.05.2020 було укладено договори поруки між кредитною спілкою «Партнер» і ОСОБА_4 , яка взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 ..
Відповідно до умов кредитних договорів позивачем виконнані свої зобов'язання з надання кредиту, однак відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушили строк сплати кредиту та плати за користування ним.
Відповідачі зобов'язалися здійснювати повернення кредиту зі сплатою процентів за користування кредитними коштами щомісячно, але вони добровільно не розрахувалися.
Тому голова правління КС «Партнер» ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь позивача заборгованість:
-за договором кредиту № 0010 від 16.01.2019, що становить 19253,00 грн, та складається із:
3253,29 грн - процентів за користування кредитом;
15999,71 грн - штрафу за прострочене зобов'язання.
- за договором кредиту № 0012 від 28.05.2020, що становить 58535,68 грн та складається із:
39095,00 грн - залишку суми кредиту;
19440,68 грн - процентів за користування кредитом.
Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за договором кредиту №0349 від 09.12.2019, що складає 6769,32 грн. що складається із:
2652,67 грн - проценти за користування кредитом;
4116,33 грн - штрафу за прострочене зобов'язання.
Також просить відшкодувати судові витрати в розмірі 2270,00 грн. котрі просить стягнути з відповідачів.
Представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Марусичем М.С, 17.02.2021 подано відзив на позов, відповідно до якого останній зазначає, що боржник ОСОБА_3 на рахунок погашення кредитного договору № КСНП-0010 від 16.01.2019 за період 16.01.2019 по 30.05.2020 сплатила 53043 грн, що містить 32 000,00 - грн. тіло кредиту, 21043,00 - проценти за користування кредитом. Відтак вважає, що ОСОБА_3 погасила в повній мірі заборгованість за кредитним договором за період менший від зазначеного в кредитному договорі. Одночасно наводить розрахунок, відповідно до якого заборгованість за 16 місяців складає 15 316,00 грн. (виходячи із 35,90 % річних, як те зазначено п. 1.6 за договором кредиту). Додатково зазначає, що зазначений позивачем річний відсоток за користування кредит у розмірі 70% річних суперечить п. 1,6 кредитного договору та вважає введенням споживача кредитних послуг в оману, оскільки зазначений в кредитному договорі відсоток за користування грошовими коштами не відповідає відсотку зазначеному в рахунках.
Також адвокатом Марусичем М.С.зазначається про те, що кредитна установа нарахувала штрафів у розмірі 150 %. Таким чином сукупний розмір штрафів дорівнює 30 372,76 грн, хоча повинно було становити не більше 16 000,00 грн, або 50 % тіла кредиту. Аналогічну позицію адвокат застосовує і до кредитного договору № 0349 від 09.12.2019. Звернув увагу суду на ту обставину, що постає необхідність у витребуванні у позивача первинної бухгалтерської документації по даному кредитному договору, а також деталізованого розрахунку заборгованості. Підсумовуючи наведене у своєму відзиві представник відповідача вважає, що позовна заява не обрунтована належним доказами та не мість доказів на підтвердження суми заборгованості за кредитним договорами, банк умисно сприяв збільшенню розмірів збитків, а саме тим, що незаконно збільшив відсоткову ставку кредитних довіговір у зв'язку з чим вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 53-60).
09.03.2021 стороною позивача надано відповідь на відзив (а.с. 100-102), де із посиланням на ст. 85,5 Податкового кодексу України, вказується на те, що забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків передбачених кримінально-процесуальним законодавством. Відсоткову ставку у розмірі 70% річних, сторона позивача мотивує тим, що зазначена ставка застосовується до залишку суми кредиту за весь час користування кредитом. У разі порушення строків платежів, передбачених договором, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця за встановленою процентною ставкою не пізніше робочого дня поточного місяця до повної сплати суми кредиту. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів по договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом з урахування числа днів у календарному році, з приводу чого і наводить розрахунок у своїй відповіді на відзив. Із посиланням на Закон України «Про споживче кредитування» звернув увагу на те, що кредитним договором не передбачається залежність суми штрафу від суми залишку тіла кредиту. Нарахування штрафу проводиться на прострочену суму, а не на залишок боргу.
Представник позивача КС «Партнер» Герасимук М.В. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити оголосивши доводи на підтвердження своєї позиції котрі були наведенні, як і у позовній заяві так і у відповіді не відзив. У судових дебатах наголосив на необхідності розрізнення понять «споживче кредитування банком" та «кредитна спілка». Також зазначив, що стороною відповідача не заперечуються обставини того, що відвідачами укладались договори, що є предметом спору на умовах вказаних позивачем у договорі.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання повторно не з'явилась, хоча про місце дату та час судового засідання повідомлялась заздалегідь та належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань та заперечень проти позову на адресу суду не надала (а.с. 86, 119).
Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання також не з'явилась, хоча про місце дату та час судового засідання повідомлялась заздалегідь та належним чином. Про причини неявки суд не повідомила (а.с. 121).
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Марусич М.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав свій відзив наданий часом раніше та просив відмовити у задоволенні позовних вимог КС «Партнер» в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , заперечення представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Марусича М.С., надавши їм юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.
Так, таблицями-розрахунками (а.с. 4, 6) зазначена заборгованість відповідача ОСОБА_5 за кредитними договорами КСНП -0010 від 16.01.2019 та КСНП-0112 від 28.05.2020, де відповідач ОСОБА_4 зазначена поручителем ОСОБА_3 за вказаними договорами. Таблицею розрахунком (а.с. 5) зазначена заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором КСНП-0349 від 09.12.2019. Відповідно до договору кредиту КСНП-00140 від 16.01.2019 (а.с. 7-8) відповідач ОСОБА_3 отримала у позивача кредит у сумі 32 000 грн. Договором поруки за № 001-п від 16.01.2019 (а.с. 9) відповідач ОСОБА_4 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 за договором кредиту № КСНП-0010 від 16.01.2019. Відповідно до договору кредиту КСНП-0349 від 09.12.2019 (а.с. 10-11) відповідач ОСОБА_3 отримала у позивача кредит у розмірі 20 000 грн. Договором кредиту № КСНП-0112 від 28.05.2020 (а.с. 12-13) відповідач ОСОБА_3 отримала у позивача кредит в сумі 39095,00 грн. Договором поруки за № 0112-П від 28.05.2020 (а.с. 15) відповідач ОСОБА_4 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 за договором виплати кредитного договору № КСНП-0112 від 28.05.2020 (а.с. 15). Прибутковим ордером (а.с. 16) вказується про те, що відповідач ОСОБА_3 сплатила КС «Партнер» вступний внесок. Розписками № 14637 від 16.01.2019, № 18480 від 09.12.2019 та №20096 від 28.05.2020 (а.с. 16-17) зазначається про те, що відповідач ОСОБА_3 отримала кошти за вищезазначеними кредитними договорами у сумі 32 000 грн., 20 000 грн. та 39095,00 грн. відповідно. Вимогами за № 619 від 09.11.2020 та № 620 від 09.11.2020 (а.с. 22-23) підтверджується те, що позивач звертався до відповідачів з метою погашення простроченої заборгованості.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідачів перед КС «Партнер», що є предметом спору, і встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства України та умовам вищевказаного кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається звернення позивача із вимогами до відповідачів про погашення заборгованості по кредитному договору. Однак, дані вимоги, отримані відповідачами, залишились без належного реагування до моменту судового розгляду.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суд, дослідивши письмові пояснення сторін викладені у відзиві та відповіді на відзив, заслухавши пояснення надані у судовому засіданні та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.
Відтак договір кредиту, а також договір поруки є домовленістю сторін цих договорів, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України. Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.
Щодо посилань представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Марусича М.С. на несправедливість даних умов, то суд не погоджується з тим, що вказані умови договору є несправедливими чи є проявом нечесної практики, оскільки відповідачі однозначно розуміли розмір процентів, розмір своїх витрат по кредиту і плати за кредитні кошти, наслідки, і у разі якби вважали для себе укладення договору і отримання кредитних коштів на умовах сплати таких відсотків невигідним чи неспівмірним платі за отриману послугу - мали абсолютну і необмежену можливість та право не укладати договору. Щодо розбіжність відсоткової ставки (35,90 % річних та 70 % відсотків річних), то слід роз'яснити, що відповідно до вимог закону «Про споживче кредитування» та п. 1,6 кожного кредитного договору для споживача зазначається орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтована загальна вартість кредиту. Значення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника є репрезентативними та базуються на обраних позичальником умовах кредитування, викладених в договорі і на припущеннях, що договір залишиться дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконують свої обов'язки на умовах та у строки визначені в договорі. А також процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку кредитування. Розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки не залежить від способу надання кредиту. Укладення договору не пов'язано з необхідністю отримання позичальником додаткових чи супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника чи третіх осіб.
Суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Враховуючи ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідачі не провели розрахунок за кредитним договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.
Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень з боку відповідача ОСОБА_3 , її неявку в судове засідання, а також ту обставину, що відповідачі власними підписами підтвердили, що вони читали та отримали в письмові формі інформацію щодо договору, отримали від кредитодавця інформацію з дотриманням вимог законодавства, що забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (п.п. 9.4, 9,5 договору а.с. 8, 11, 13 зв.), частково виконували кредитні договори та не оскаржували їх, а також враховуючи ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054. 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247,259, 263-268 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 19.03.1998 Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Кредитної спілки "Партнер", (вул.Пирогова,55, м.Вінниця Вінницької області, рахунок НОМЕР_3 у ФВОУ АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 33208974) заборгованість за договором кредиту № 0349 від 09.12.2019 у розмірі 6769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 32 коп.
Стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 19.03.1998 Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 11.10.1996 Калинівським РВ УМВС, РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь Кредитної спілки "Партнер", (вул.Пирогова,55, м.Вінниця Вінницької області, рахунок НОМЕР_3 у ФВОУ АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 33208974):
-заборгованість за договором кредиту № 0010 від 16.01.2019 у розмірі 19253 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) грн. оо коп.
-заборгованість за договором кредиту № 0112 від 28.05.2020 у розмірі 58535 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 68 коп.
-2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Гопкін П. В.