Справа № 126/90/21
Провадження № 3/126/474/2021
"06" квітня 2021 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області Гуцол В. І.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався, за ст. 130 ч. 1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 461179 від 23.11.2020, 23.11.2020 о 20 год 30 хв в м. Бершадь по вул. Покровська біля кафе "Наташа" водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Медичне освідкування на факт вживання спиртних напоїв проводилось в Бершадській ОЛІЛ.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, пояснив, що 23.11.2020 перебував біля зупинки Цукрозаводу в автомобілі з двома малолітніми дітьми 8-ми та 11-ти років. Він знаходився за кермом, а діти позаду. Керувала автомобілем його дружина, в якої і були документи на автомобіль, вона стояла біля автомобіля. До ОСОБА_1 підійшов інспектор поліції попросив документи на авто, він пояснив, що водій його жінка і документи в неї. Після чого підійшов інший працівник поліції і разом взяли його в кайданки, силою посадили в свій службовий автомобіль. Його повезли у відділ поліції, в черговій частині в нього забрали телефон і дві години не віддавали. Інспектор поліції повів його в Бершадську ОЛІЛ близько 11 год. 30 хв., він лікарю повідомив, що не керував автомобілем та помітив, що лікар був не тверезий.
Свідок ОСОБА_2 , пояснив, що бачив як ОСОБА_1 сидів на водійському місці в автомобілі, що не рухався. До нього підійшли працівники поліції, взяли його в кайданки та повели в свій автомобіль. Через годину приїхав евакуатор. Дружина знімала на телефон все що відбувалося і поставила цей телефон ОСОБА_1 в кишеню. Відео в поліції видалили.
Свідок ОСОБА_3 , пояснив, що евакуатор забрав автомобіль без присутності водія, за участю інших осіб.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає в разі керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Однак під час розгляду справи в суді не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Обставини справи, викладені у протоколі, не відповідають дійсності.
Відповідно до статті 266 Кодексу, огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 та діє зі змінами та доповненнями також і зараз.
У відповідності до п. 6 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015 № 1452/735, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858:
Крім того, згідно вимог п. 4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 р. № 1395, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, наявність свідків є обов'язковою, а до протоколу долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
В протоколі складеному відносно ОСОБА_1 зазначені свідки вчиненого правопорушення та долучені їх пояснення, які повністю різняться з поданими свідченнями в судовому засіданні. Також в графі до протоколу додається зазначений відеозапис, досліджений в судовому засіданні компакт-диск долучений до адміністративних матеріалів жодних відео та аудіо зарисів не містить.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Як наслідок на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ході судового розгляду в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що унеможливлює кваліфікацію його дій за даною статтею.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відношення до вчиненого, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 не доведена, керуючись п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В. І. Гуцол