05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 200/3896/19-а
адміністративне провадження № К/9901/7980/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі № 200/3896/19-а за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-603-25 від 05.11.2018 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у частині нарахування недоїмки станом на 31.10.2018 у розмірі 2 294 966,71 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2019 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2019 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернув відповідачу апеляційну скаргу.
27.01.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2019.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.02.2021 відмовив Головному управлінню ДПС у Донецькій області у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, судове рішення проголошено 15.05.2019 року, повний текст складено 24.05.2019.
04.06.2019 апелянт звернувся вперше з апеляційною скаргою. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 скаргу повернуто апелянту.
27.01.2021 податковий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою, тобто через рік з дати проголошення та складення повного тексту оскаржуваного рішення суду. Відповідач про розгляд справи був повідомлений.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у цій справі відповідно до положень частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зобов'язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення частини другої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 КАС України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі № 200/3896/19-а відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова