09 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/428/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021
у складі колегії суддів: Зварич О. В. (головуючої), Дубник О. П., Матущака О. І.
та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020
у складі судді Стефанів Т. В.
у справі за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
про стягнення коштів в сумі 45 902,27 грн
10.03.2021 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) поштовим відправленням звернулось безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020 у справі № 909/428/20.
Одночасно у касаційній скарзі скаржником порушується питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/428/20 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді Білоус В. В., Васьковський О. В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.03.2021.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ГУ ДФС в Івано-Франківській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020 у справі № 909/428/20 суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Суд зазначає, що у даному випадку об'єктом оскарження є рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020 у справі № 909/428/20, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021, яким задоволено позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ГУ ДФС в Івано-Франківській області про стягнення коштів в сумі 45 902,27 грн.
Оскільки, як встановлено з оскаржуваних судових рішень, позов ГУ ДФС в Івано-Франківській області до суду першої інстанції подано 2020 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відтак, предметом позову у цій справі є стягнення 45 902,27 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні наведених вище положень ГПК України справа № 909/428/20 є малозначною.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Колегія суддів, проаналізувавши зміст касаційної скарги звертає увагу, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, зазначає, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи з огляду на використання асигнувань з Державного бюджету на витрати по сплаті боргу за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020 у справі № 909/428/20.
Розглянувши наведені доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, суд вважає їх необґрунтованими.
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та враховано межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.
Колегія суддів відзначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Вочевидь, непогодження заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення для скаржника, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
Разом з тим, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 916/2438/19, від 22.03.2021 у справі № 918/551/19).
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Проте наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником не наведено та не обґрунтовано.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/428/20 за касаційною скаргою ГУ ДФС в Івано-Франківській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020.
З огляду на зазначене, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судом не розглядається.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020 у справі № 909/428/20.
2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Головному управлінню Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський