08 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2903/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Транс Груп" та додані до неї матеріали
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021
та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020
у справі № 922/2903/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Транс Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Компані 2015"
про стягнення 283 711,92 грн,-
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Вест Транс Груп" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2903/20, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Здійснивши перевірку касаційної скарги ТОВ "Вест Транс Груп" та доданих до неї матеріалів на відповідність вимогам ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» цієї норми.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.
Предметом позову у справі № 922/2903/20 є стягнення у розмірі 283 711,92 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 135 000,00 грн - станом на 2021 рік), тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною, а отже судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Однак, касаційна скарга ТОВ "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів «а»-«г» п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, а суд з власної ініціативи таких підстав не вбачає.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому, до заперечення результату розгляду справи судом,однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі не вбачється.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" ст. 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відтак, з урахуванням наведеного та відсутністю доводів скаржника щодо наявності підстав, передбачених підпунктами «а»-«г» п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вест Транс Груп" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2903/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вест Транс Груп", то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі №922/2903/20, яке міститься у прохальній частині касаційної скарги, колегією суддів не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. ст. 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вест Транс Груп" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2903/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.
Судді- Жуков С.В.
Огороднік К.М.