29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" березня 2021 р. Справа № 924/705/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В., при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик"
до державного підприємства "Нігинський кар"єр"
про зобов"язання виконати умови договору та вчинити дії
за участю представників:
позивача: не з'явився (явка обов'язковою не визнавалась);
відповідача: Воронюк Т.В. (присутній у засіданні 25.03.2021р. до оголошення перерви).
У засіданні 25.03.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматик" звернулось до суду з позовом до державного підприємства "Нігинський кар"єр", в якому просить суд: зобов'язати ДП “Нігинський кар'єр” виконати умови договору матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р. та вчинити певні дії щодо його виконання шляхом: надання доступу ТОВ “Автоматик” до місця зберігання товару для розташування транспортних засобів, обладнання для відвантаження та технологічної доробки щебню; забезпечення безперебійного електропостачання, умов для місцезнаходження представників ТОВ “Автоматик” у місці зберігання товару; забезпечення безперешкодного отримання ТОВ “Автоматик” партій (частин) зі зберігання товару (відсіву щебню вапнякового фракції 0-20) у кількості 350000 тонн, що знаходиться за адресою: 32322, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь, автомобільним чи залізничним транспортом.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на умови договору поставки № 1-28/07/08 від 28.07.2008р., договору купівлі-продажу № 2-28/07/08 від 28.07.2008р. та договору матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р., акту приймання-передачі від 25.09.2008р. Як стверджує позивач, на виконання умов вказаних договорів між сторонами також були підписані видаткові накладні №ВН-0000163 від 28.07.2008р. на суму 4500000 грн. та №ВН-0000164 від 28.07.2008р. на суму 3010000 грн. Також, позивач посилається на судові рішення у справах № 3/146-Б, № 924/225/19.
Крім того, позивач зазначив, що за захистом порушеного права ТОВ «Автоматик» звертався до Кам'янець-Подільського РВП ВП ГУНП в Хмельницькій області. Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події, даний факт було зафіксовано та зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) №2053 від 07.05.2020р.
Як вважає позивач, відповідач своїми діями порушує умови договору матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов.
Відповідач позовні вимоги не визнає, відзначивши, зокрема, що станом на 10.04.2019р. між позивачем та ДП «Нігинський кар'єр» відсутні будь-які договірні відносини та зобов'язання. Посилання позивача в якості доказу на копію договору матеріально-відповідальною зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008р., відповідно якого ДП «Нігинський кар'єр» зобов'язався за винагороду надавати ТОВ «Автоматик» послуги з зберігання, відпуску та обліку щебеневої продукції є нікчемними, оскільки зазначений договір сторонами не укладався.
Крім того, відповідач вказує на те, що предметом справи №924/225/19 не передбачалось встановлення факту існування між сторонами справи господарських відносин, так само як не було предметом справи вивчення наявності у сторін зобов'язань за спірним договором матеріально-відповідального зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008р., на копію якого позивач посилається в якості доказу, та про існування якого відомо лише позивачу.
Також, як зазначив відповідач, ТОВ «Автоматик» не надало для огляду договір матеріально-відповідального зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008р., на який посилається ТОВ «Автоматик» в якості доказу.
Разом з тим, як стверджує відповідач, відповідно до заяви ОСОБА_1 від 02.06.2008р. та наказу № 9-к від 02.06.2008р., останнього звільнено з посади заступника директора з загальних питань за власним бажанням з 02.06.2008р. Відтак, між позивачем та відповідачем ніколи не укладався договір матеріально-відповідального зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008р.
Ухвалою суду від 02.11.2020р. постановлено: матеріали справи № 924/705/20 передати господарському суду Хмельницької області у складі суду, в провадженні якого перебуває справа № 924/855/20 про банкрутство державного підприємства "Нігинський кар"єр", для розгляду в межах провадження у справі № 924/855/20 про банкрутство державного підприємства "Нігинський кар"єр".
23.12.2020р. постановою Північно-західного апеляційного господарського суду по справі №924/855/20 постановлено: апеляційну скаргу Фонду державного майна України та апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар'єр" задоволити; ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020р. у справі №924/855/20 скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Нігинський кар'єр"; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ферромет1” на користь державного підприємства “Нігинський кар'єр” судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 31530 грн.; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ферромет1” на користь Фонду державного майна України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 31530 грн.
Ухвалою суду від 16.01.2021р. постановлено справу №924/705/20 за позовом ТОВ "Автоматик" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 7, офіс 33, код 33847361) до ДП "Нігинський кар'єр" про зобов'язання виконати умови договору та вчинити певні дії, яка надійшла в справу про банкрутство ДП "Нігинський кар'єр", надіслати суду, з якого вона надійшла.
Відповідно до Звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2021р. справу № 924/705/20 передано на розгляд судді Смаровозу М.В.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Як стверджує позивач, відповідно до умов договору матеріально-відповідального зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008р., сторонами якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (поклажодавець) та ДП «Нігинський кар'єр» (зберігач), доданого позивачем до позовної заяви, зберігач зобов'язався за винагороду надавати поклажодавцю послуги із зберігання, відпуску та обліку щебеневої продукції (щебінь вапняковий фракції 0-20) у кількості 350000 тонн, загальною вартістю 7510000 грн., що належать поклажодавцю, протягом строку дії цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно із п. 1.2. договору зберігання товару здійснюється на виробничих та складських потужностях зберігача, далі - склад, за адресою: 32322 Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь, вул. Радянська, 1.
Основним місцем зберігання товару є територія державного підприємства «Нігинський кар'єр» у відповідності до схеми, що надана зберігачем, та є невід'ємною частиною даного договору. Локація місця зберігання товару визначається сторонами у акті приймання - передачі та схемі, які є невід'ємними частинами договору. У випадку необхідності переміщення товару з основного місця його зберігання сторони домовились, що таке переміщення відбувається за попереднім погодженням з поклажодавцем (п.п. 1.2.1., 1.2.2.).
Як передбачено п. 1.3 договору, товар, переданий на зберігання, є власністю поклажодавця та був переданий зберігачу раніше за договором поставки № 1-28/07/08 від 28.07.2008р. та договором купівлі-продажу № 2-28/07/08 від 28.07.2008р. Сторонами зазначено, що у зв'язку з несплатою вказані договори було припинено; товар є власністю поклажодавця і предметом цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору передача товару на зберігання здійснюється поклажодавцем на підставі акту приймання передачі, де зазначається асортимент, кількість товару. Дата підписання акту приймання передачі є датою прийняття товару на відповідальне зберігання (п. 2.7.).
Розділом 4 договору визначені права та обов'язки зберігача, де в п. 4.6. вказано, що зберігач зобов'язаний надати доступ поклажодавцю до місця зберігання товару для розташування транспортних засобів поклажодавця, обладнання для відвантаження та технологічної доробки щебню; безперебійне електропостачання; умови для місцезнаходження представників поклажодавця у місці зберігання товару.
Розділом 5 договору визначені права та обов'язки поклажодавця, де в п.п. 5.2., 5.3. визначено, що поклажодавець має право: на доступ до місця зберігання товару для розташування транспортних засобів, обладнання для відвантаження та технологічної доробки щебню; на забезпечення з боку зберігача безперебійним електропостачанням; на надання зберігачем умов для місцезнаходження представників поклажодавця у місці зберігання товару. Поклажодавець має право на отримання зі зберігання товару, в тому числі партіями (частинами). Повернення товару зі зберігання оформлюється відповідним актом приймання - передачі товару.
Згідно із п. 7.1 договору товар, що передається на зберігання відповідно до умов цього договору і є його власністю поклажодавця.
Цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту повернення товару із зберігання, але не раніше до строку визначеного ч. 2 ст. 938 ЦК України (п. 9.1.).
04.10.2019р. та 27.11.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматик» зверталось з листами до Державного підприємства «Нігинський кар'єр» про усунення перешкод у користуванні майном поклажодавця шляхом надання доступу до вищезазначеного майна у відповідності до положень договору зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008р.
У відповідях від 10.10.2019р. №476/юр та №759/юр від 27.11.2019р., адресованих товариству з обмеженою відповідальністю «Автоматик», Державне підприємство «Нігинський кар'єр» заперечує наявність будь-яких господарських та договірних правовідносин між Державним підприємством «Нігинський кар'єр» та ТОВ «Автоматик» та у разі наявності договірних правовідносин, просить надати для ознайомлення оригінали документів, що свідчать про наявність таких відносин.
У листі щодо виконання договірних відносин № 08/05-20 від 08.05.2020р., адресованому Державному підприємству «Нігинський кар'єр», з метою дотримання виконання договірних відносин з боку Державного підприємства «Нігинський кар'єр» товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматик» просить забезпечити на території Державного підприємства «Нігинський кар'єр», відповідні умови для місцезнаходження представників товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» у місці зберігання відсіву щебеню вапнякового (щебінь вапняковий фракції 0-20) задля їх вивезення.
У відповіді на лист від 13.05.2020р., адресованій товариству з обмеженою відповідальністю «Автоматик», Державне підприємство «Нігинський кар'єр» повідомлено, що станом на 13.05.2020р. між Державним підприємством «Нігинський кар'єр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик» відсутні будь-які господарські та договірні відносини та у разі наявності договірних правовідносин, просить надати для ознайомлення оригінали документів, що свідчать про наявність таких відносин.
02.06.2008р. в.о. директора ДП "Нігинський кар'єр" Борковським В.Д. видано наказ № 9-к, відповідно до якого звільнено з роботи згідно поданої заяви заступника директора з загальних питань Чернюка Миколу Івановича з 02.06.2008р. за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України); прийнято на роботу згідно поданої заяви з 02.06.2008р. та призначено на посаду заступника директора з загальних питань з окладом згідно штатного розпису Ковтуна Олексія Олексійовича з правом підпису договорів, угод, правочинів, довіреностей, внутрішніх документів та всіх інших документів від імені ДП «Нігинський кар'єр».
В матеріалах справи також наявні копії: договору поставки № 1-28/07/08 від 28.07.2008р., договору купівлі-продажу № 2-28/07/08 від 28.07.2008р. та договору матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р., акту приймання-передачі від 25.09.2008р., судових рішень у справах № 3/146-Б, № 924/225/19, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події від 07.05.2020р., договору перевезення від 04.09.2008р.; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00611, № ОУ-00603; договору перевезення від 04.08.2008р.; актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000502, № ОУ-000503; податкових накладних; товарно-транспортних накладних; заяви від 02.06.2008р.; особової картки працівника тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд зазначає, що правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок.
У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматик" звернулось до суду з позовом до державного підприємства "Нігинський кар"єр", в якому просить суд: зобов'язати ДП “Нігинський кар'єр” виконати умови договору матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р. та вчинити певні дії щодо його виконання шляхом: надання доступу ТОВ “Автоматик” до місця зберігання товару для розташування транспортних засобів, обладнання для відвантаження та технологічної доробки щебню; забезпечення безперебійного електропостачання, умов для місцезнаходження представників ТОВ “Автоматик” у місці зберігання товару; забезпечення безперешкодного отримання ТОВ “Автоматик” партій (частин) зі зберігання товару (відсіву щебню вапнякового фракції 0-20) у кількості 350000 тонн, що знаходиться за адресою: 32322, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь, автомобільним чи залізничним транспортом.
Разом з тим, як стверджує відповідач, відповідно до заяви ОСОБА_1 від 02.06.2008р. та наказу № 9-к від 02.06.2008р., останнього звільнено з посади заступника директора з загальних питань за власним бажанням з 02.06.2008р. Відтак, між позивачем та відповідачем ніколи не укладався договір матеріально-відповідального зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008р., вказав відповідач.
Судом з'ясовано, що 02.06.2008р. в.о. директора ДП "Нігинський кар'єр" Борковським В.Д. видано наказ № 9-к, відповідно до якого звільнено з роботи згідно поданої заяви заступника директора з загальних питань Чернюка Миколу Івановича з 02.06.2008р. за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України).
З огляду на зазначене, оскільки у договорі матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р. зазначено про підписання його з боку ДП "Нігинський кар'єр" 25.09.2008р. Чернюком М.І. (якого було звільнено з посади заступника директора ДП "Нігинський кар'єр" ще 02.06.2008р.), зважаючи на відсутність підстав вважати вчиненим правочин (договір матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р.), зобов'язати виконати який просить позивач (з огляду на відсутність волевиявлення щодо його вчинення з боку ДП "Нігинський кар'єр"), суд вважає позов безпідставним.
Крім того, з приводу посилання позивача на судові рішення у справах № 3/146-Б, № 924/225/19 судом відзначається, що згідно з частинами 4, 7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; водночас, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
За таких обставин, незважаючи на зміст інших доводів учасників процесу, беручи до уваги наведене вище, зважаючи на відсутність підстав вважати вчиненим правочин (договір матеріально-відповідального зберігання № 1-25/09/2008 від 25.09.2008р.), зобов'язати виконати який просить позивач, суд відзначає, що підстави для задоволення позову відсутні, відтак, у позові слід відмовити.
Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі “Трофимчук проти України” Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа “Руїс Торіха проти Іспанії”).
При ухваленні рішення судом відзначається, що відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України), остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 08.04.2021р.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України) складено 08.04.2021р.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (10003, Житомирська обл., м. Житомир, Житомирська обл., вул. Перемоги, буд. 7, офіс 33); 3 - відповідачу (32322, Хмельницька обл., Кам"янець-Подільський р-н, селище Сахкамінь, вул. Радянська, буд. 1А).