29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" березня 2021 р. Справа № 924/85/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтех"
про стягнення 69790,04 грн. основного боргу, 3762,93 грн. пені, 938,51 грн. 3% річних, 1828,5 грн. інфляційних втрат
за участю представників:
позивача: Гамрецький Є.О. (в режимі відеоконференції);
відповідача: не з'явився.
У засіданні 30.03.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" про стягнення 76319,98 грн. заборгованості, з яких 69790,04 грн. основного боргу (станом на 22.01.2021р.), 3762,93 грн. пені (за період з 12.08.2020р. по 22.01.2021р.), 938,51 грн. 3% річних (за період з 12.08.2020р. по 07.12.2020р.), 1828,5 грн. інфляційних втрат (за період з 12.08.2020р. по 22.01.2021р.) на підставі договору поставки № 28П-20 від 10.06.2020р.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказує, зокрема, на те, що 10.06.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" (покупцем) укладено договір поставки №2811-20.
При цьому, як стверджує позивач, на виконання умов договору ТОВ "Віт-Україна" поставило ТОВ "Укрінтех" товар на загальну суму 322790,08 грн., зокрема, видатковими накладними: №РН-0000097 від 11.06.2020р. на суму 76000,03 грн.; №РН-0000144 від 03.07.2020р. на суму 72749,98 грн.; №РН-000021 б від 30.07.2020р. на суму 79040,03 грн.; №РН-0000289 від 22.08.2020р. на суму 95000,04 грн.
Однак, позивач зауважив, що ТОВ "Укрінтех" неналежним чином виконує свої зобов'язання перед ТОВ "Віт-Україна" згідно вищезазначеного договору, не своєчасно і не в повній мірі розраховується з позивачем за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 76319,98 грн.
Тому, згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Укрінтех" станом на 22.01.2021р. заборгувало ТОВ "Віт-Україна" за поставлений товар 76,319,98 грн.
В подальшому, як зазначив позивач, 13.11.2020р. ТОВ "Віт-Україна" направила на адресу ТОВ "Укрінтех" претензію із вимогою сплатити заборгованість. Однак, претензія залишена без відповіді, кошти сплачено частково.
Враховуючи вищевикладене позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Незважаючи на те, що відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), відзив на позов не подав, позовні вимоги не оспорив, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, враховуючи при цьому зміст положень ст. 202 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
10.06.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" (покупцем) укладено договір поставки № 28П-20 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: емульсія бітумна дорожня, в асортименті, кількості та за цінами викладеними в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору розуміються рахунки та накладні, що видаються постачальником (п. 1.1. договору).
Згідно із п. 3.2. договору загальна сума договору становить суму за всіма видатковими накладними до цього договору.
Як передбачено п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем вартості товару після отримання від постачальника рахунку на оплату товару (рахунок) та підписання сторонами акту приймання-передачі товару або поетапної оплати покупцем поставлених товарів відповідно до додаткової домовленості сторін.
Відповідно до п. 4.3. договору сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар повністю протягом 10 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів відповідно до п. 4.1. договору.
Як передбачено п. 5.2. договору після передачі товару між сторонами оформлюється акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.
Відповідно до п. 5.3. договору датою передачі товару від постачальника покупцю, вважається дата підписання акту приймання - передачі товару.
Розділом 6 договору визначені права та обов'язки сторін, де в п. 6.1. вказано, що покупець зобов'язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Розділом 7 договору встановлена відповідальність сторін, де в п. 7.1. вказано, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020р., але до повного виконання взаєморозрахунків.
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Відповідно до рахунків-фактур № СФ-0000110 від 11.06.2020р. на суму 76000,03 грн., № СФ-0000160 від 72749,98 грн. на суму 72749,98 грн., № СФ-0000227 від 30.07.2020р., № СФ-0000303 від 22.08.2020р. на суму 95000,04 грн., видаткових накладних № РН-0000097 від 11.06.2020р., № РН-0000144 від 03.07.2020р., № РН-0000216 від 30.07.2020р., № РН-0000289 від 22.08.2020р., актів приймання-передачі товару від 11.06.2020р., від 03.07.2020р., від 30.07.2020р., від 22.08.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна" (постачальником) поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" (покупцю) прийнято товар на загальну суму 322790,08 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 2210 від 11.06.2020р., № 2248 від 23.06.2020р., № 2274 від 03.07.2020р., № 2312 від 20.07.2020р., № 2380 від 12.08.2020р., № 2421 від 25.08.2020р., № 2733 від 16.12.2020р., № 2742 від 21.12.2020р., № 2775 від 30.12.2020р., № 19 від 19.01.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" перераховано на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна"частково оплату за товар (емульсію) згідно рахунків.
У претензії № 02-13/11/20 від 13.11.2020р., адресованій товариству з обмеженою відповідальністю "Укрінтех", товариство з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна" вимагає повернути кошти за поставлений товар у семиденний строк від дня отримання даної претензії.
Відповідно до довідки № 01/20-01/21 від 20.01.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна" повідомлено про те, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" за договором поставки № 28П/20 від 10.06.2020р. від 10.06.2020р. становить 69790,04 грн.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а також те, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони.
Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений двосторонній договір, відповідно до якого у них виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 10.06.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" (покупцем) укладено договір поставки № 28П-20, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: емульсія бітумна дорожня, в асортименті, кількості та за цінами викладеними в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору розуміються рахунки та накладні, що видаються постачальником.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 76319,98 грн. заборгованості, з яких 69790,04 грн. основного боргу, 3762,93 грн. пені, 938,51 грн. 3% річних, 1828,5 грн. інфляційних втрат за договором поставки №28П-20 від 10.06.2020р.
Судом зауважується, що сторонами у договорі було погоджено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем вартості товару після отримання від постачальника рахунку на оплату товару (рахунок) та підписання сторонами акту приймання-передачі товару або поетапної оплати покупцем поставлених товарів відповідно до додаткової домовленості сторін.
Також, умовами договору, а саме п. 4.3. передбачено, що сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар повністю протягом 10 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів відповідно до п. 4.1. договору.
Судом відзначається, що згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
При цьому, враховуючи отримання покупцем товару, підписання покупцем та постачальником без зауважень видаткових накладних на товар та актів приймання-передачі товару, а саме скріплення підписами та печатками обох сторін та часткову оплату відповідачем заборгованості, суд приходить до висновку, що сума основного зобов'язання відповідача в повному обсязі не погашена, тому позовні вимоги в частині стягнення 69790,04 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами договору сторони узгодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1.).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 69790,04 грн. основного боргу, 3762,93 грн. пені, 938,51 грн. 3% річних, 1828,5 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, передбачених положеннями договору поставки № 28П-20 від 10.06.2020р., тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.
Судові витрати згідно відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтех" (Хмельницька область, м. Славута, вул. Садова, буд. 17, кв. 51, ідентифікаційний код 30160715) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віт-Україна" (місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 41, ідентифікаційний код 41657363) 69790,04 грн. основного боргу, 3762,93 грн. пені, 938,51 грн. 3% річних, 1828,5 грн. інфляційних втрат, 2270 грн. відшкодування судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 09.04.2021р.
Суддя М.В. Смаровоз