06.04.2021 Справа № 920/1192/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1192/20 в порядку загального позовного провадження
за позовом: комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (40009, м. Суми, Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455)
до відповідача: акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991)
про стягнення 1486889,16 грн.,
представники сторін:
позивача - Дудник Н.В.;
відповідача (в режимі відеоконференції) - адвокат Сафронов М.А.
До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача 1486889,16 грн., з яких: 1426907,06 грн. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 46760,38 грн. пені, 13221,72 грн. 3% річних, а також судові витрати в сумі 22303,34 грн.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.01.2021.
22.12.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає позов необґрунтованим з підстав перелічених у відзиві.
04.01.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, зазначивши про те, що у позивача були всі підстави для правомірного нарахування відповідачу плати за понаднормативне забруднення.
Ухвалою суду від 05.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 03.03.2021 та відкладено підготовче засідання на 04.02.2021.
Ухвалою суду від 04.02.2021 відкладено підготовче засідання на 23.02.2021.
У судовому засіданні 23.02.2021 оголошено перерву до 25.02.2021.
Ухвалою суду від 25.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2021.
У судовому засіданні 09.03.2021 оголошено перерву до 06.04.2021.
Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створено належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази в справі, суд встановив наступне.
Між комунальним підприємством “Міськводоканал” Сумської міської ради (позивач - виконавець) та акціонерним товариством “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (відповідач - споживач) укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод від 05.01.2006 № 3.
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець бере на себе зобов'язання забезпечувати споживача питною водою та приймає стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.
Згідно з абз 1 п. 5.1 договору № 3 споживач несе відповідальність за скиди до каналізаційної мережі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, ганчірки, лід токсичні речовини і т.п., а також грунтові води і води промислових підприємств перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 6.6 договору передбачено, що перелік розрахункових об'єктів споживача визначено в додатку № 2 до даного договору. Зокрема, в даний перелік входять об'єкти за адресами: вул. Горького, 58 (виробництво хімобладнання), пр. Курський, 30 (компресорне виробництво), вул. Комарова, 2 (УБТ).
Відповідно до протоколу розбіжностей від 01.02.2013 до додаткової угоди від 01.01.2013 про зміну і доповнення договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 05.01.2006 № 3 сторонами змінено п. 7.1 договору виклавши його в наступній редакції: договір укладається з 05.01.2006 по 31.12.2014 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору. Доповнення і зміни до договору вносяться за письмовим погодженням сторін.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору на надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення, умови надання послуг, наявність порушення правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод у систему каналізації, правомірність розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, наявність підстав для сплати виставлених рахунків, наявність часткової чи повної їх сплати, допущення прострочення оплати виставлених рахунків.
За ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини сторін у сфері водовідведення регулюються Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 (далі Правила № 4).
Згідно з п. 3.1 Правил № 4 до систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на КОС виробника відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465.
Стічні води споживача, що приймаються до систем централізованого водовідведення, не повинні містити речовин, зазначених в п. 3.2 Правил № 4. Крім того забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов'язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до Правил № 4.
Відповідно до розділу 2 Правил № 4 споживачі повинні:
дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субспоживачів виконання вимог цих Правил (пп. 2.2.1);
здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення (пп. 2.2.2);
надавати працівникам виробника необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення та локальних очисних споруд (пп. 2.2.7);
визначати не менше двох представників, уповноважених представляти споживача під час відбору проб стічних вод, про що у триденний строк повідомляють виробника у письмовій формі та забезпечують присутність уповноваженого представника безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником (пп. 2.2.8).
У відповідності до п. 6.1 Правил № 4 споживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробника. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, встановлюються додатками 2, 3 до цих Правил. Періодичність контролю визначається не менше одного разу на три місяці.
Споживач зобов'язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1. Правил № 4 визначено, що виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами.
При цьому підпунктом 2.1.5 пункту 2.1. Правил № 4 встановлено, що виробник повинен здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється розділом 6 цих Правил.
Пунктом 6.6 Правил № 4 передбачено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.
Для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин (ДК) (п. 4.2 Правил № 4).
У разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені додатком 3 до цих Правил. У разі виявлення у стічних водах споживачів речовин, ДК яких не передбачені цими Правилами, виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах згідно з Правилами № 316 (п. 4.3 Правил № 4).
Виконавець зобов'язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод споживача, за виконанням споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, виконавець зобов'язаний у встановленому порядку пред'явити споживачу рахунок.
Виробником при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин виявлено факт скиду споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими Правилами № 4
Відбори проб стічних вод відповідача здійснювалися представниками КП «Міськводоканал» Сумської міської ради:
1) 11 березня 2020 року на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, вул. Горького, 58 (АТ «Сумське НВО» Хімвиробництво); на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, вул. Горького, 58 (АТ «Сумське НВО» Хісвиробництво, цех № 11 по вул. Вигонопоселенська, 6); на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, проспект Курський, 30 (АТ «Сумське НВО» компресорне виробництво).
2) 12 березня 2020 року на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2 (АТ «Сумське НВО» ДП «Завод ОБ та ВТ»), що підтверджується відповідними актами відбору проб стічних вод від 11.03.2020 №№ 274, 275, 276 та від 12.03.2020 № 278.
Акти відбору проб стічних вод підписані як представником позивача, так і представником відповідача. При цьому представник відповідача підписав акти відбору проб стічних вод без зауважень та їх не оскаржував.
Для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виробника, тобто КП «Міськводоканал» СМР, що передбачено п. 6.4 Правил № 4.
Хімічна лабораторія контролю промстоків КП «Міськводоканал» СМР відповідає критеріям атестації та атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 № РУ-0110/18.
У зв'язку з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах відповідача, виявленим хімічною лабораторією контролю промстоків КП «Міськводоканал» СМР, позивач виставив відповідачу до оплати рахунки від 18.05.2020 № № 51, 52, 55 за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями на загальну суму 1426907,06 грн.
Згідно з п. 8.3. Правил № 4 величину плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Pc) розраховує виробник за формулою:
де -тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/мі;
-об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, мі;
-об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, мі;
-об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, мі;
-коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Виходячи із складових зазначеної вище формули, величина плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Рс) складається із суми:
- плати за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором (Т х Qd);
- плати за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором (5Т х Qpd);
- плати за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями (Кк х Т х Qpz).
Тариф, встановлений з 22.09.2019 за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, згідно постанови НКРЕКП від 17.09.2019 № 1968 та наказу КП «Міськводоканал» СМР від 23.09.2019 № 435 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» складав 9,624 грн/м3 (з ПДВ).
Тариф, встановлений з 05.02.2019 за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, згідно постанови НКРЕКП від 04.02.2020 № 283 та наказу КП «Міськводоканал» СМР від 05.02.2020 № 35 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» складав 12.264 грн/м3 (з ПДВ).
Плата за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором, визначається як добуток тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), та об'єму скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором № 3 (Qd), тобто Т х Qd.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення відповідач здійснює протягом десяти банківських днів з моменту отримання рахунку від позивача за розрахунковий період, (п. 3 протоколу розбіжностей до договору від 05.01.2006 № 3). Платіжні документи за розрахунковий період відповідач забирає нарочним з 1 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором (Qd), визначається відповідно до пунктів 4.6, 4.8 договору, якими передбачено, що облік кількості використаної відповідачем води розраховується за показниками водолічильників. Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел.
Відповідно до п. 5.21 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.
Об'єм скинутих відповідачем стічних вод у межах, обумовлених договором (Qd), за березень 2020 року склав: по вул. Горького, 58 - 10419 м3; по пр-т Курський, 30 - 6538 м3; по вул. Комарова, 2 - 5297 м3, що підтверджується Обіговою відомістю « 3 АТ «Сумське НВО» (вул. Горького, 58)» та звітами відповідача.
Тому плата за скид стічних вод відповідача за розрахунковий період - березень 2020 року у межах, обумовлених договором складає: 1) по вул. Горького, 58 за березень 2020 року - 127778,62 грн; 2) по пр-т Курський, 30 за березень 2020 року - 80182,03 грн; 3) по вул. Комарова, 2 за березень 2020 року - 64962,41 грн.
Таким чином, плата за скид стічних вод споживача за розрахунковий період - березень 2020 року у межах, обумовлених договором, за вище переліченими об'єктами склала - 272923,06 грн, виставлена відповідачу рахунком № 3 від 27.03.2020.
Плата за скид стічних вод споживача за березень 2020 року у межах, обумовлених договором, по вище переліченим об'єктам в сумі 272923,06 грн. станом на 24.11.2020 відповідачем оплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 08.05.2020 № 110, 111, від 03.07.2020 № 13, від 02.09.2020 № 13, від 07.10.2020 № 9.
Плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором, визначається як добуток п'ятикратного розміру тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), та об'єму скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором (Qpd), тобто 5Т х Qpd.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором № 3 (Qpd), склав 0 м3, оскільки в березні 2020 року скид стічних вод понад обсяги, обумовлені договором № 3, АТ «Сумське НВО» не здійснювало, тому Qpd =0.
Таким чином, плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором № 3, в березні 2020 року відповідачу не нараховувалася та в рахунку не виставлялася.
Плата за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями визначається як добуток тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), об'єму скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями (Qpz), та коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (Кк), тобто Т х Qpz х Кк.
Відповідно до п. 8.12 Правил № 4 плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеної виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше 90 (дев'яноста) днів. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об'єкта.
Згідно з п. 5.21 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.
Попередній відбір контрольної проби стічних вод відповідача проведено по об'єкту: 1) вул. Горького, 58 - 18.12.2019 із зняттям показників лічильника - 74672, 21598, 23947, 82069,0, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 18.12.2019, №№ 1063, 1064; 2) вул. Комарова, 2 - 19.12.2019 із зняттям показників лічильника - 602022, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 19.12.2019; 3) пр-т Курський, 30 - 18.12.2019 із зняттям показників лічильника - 1421, 94819, що зафіксовано в акті обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення від 18.12.2019 № 1066.
Відбір контрольної проби стічних вод споживача, яким зафіксовано порушення Правил № 4, по об'єкту: 1) вул. Горького, 58 - 11.03.2020 із зняттям показників лічильника - 92745, 21598, 27558, 93071, 50, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 11.03.2020 №№ 274, 275; 2) вул. Комарова, 2 - 12.03.2020 із зняттям показників лічильника - 616107, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 12.03.2019 № 278; 3) пр-т Курський, 30 - 11.03.2020 із зняттям показників лічильника - 22120, 109413, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 11.03.2020 № 276.
Таким чином, об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями (Qpz) склав: по вул. Горького, 58 за період з 19.12.2019 по 11.03.2020 (за 84 дні) - 32736,00 м3; по пр.-т Курський, 30 за період з 19.12.2019 по 11.03.2020 (за 84 дні) - 34563,30 м3; по вул. Комарова, 2 (УБТ) за період з 20.12.2019 по 12.03.2020 (за 84 дні) - 14085,00 м3.
Коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (Кк), визначався на підставі протоколу дослідження якості стічних вод та розділу 8 Правил № 4, по кожному окремому об'єкту споживача, зокрема:
1) по вул. Горького. 58 (цех 52 - виробництво хімобладнання вул. Горького, 58) коефіцієнт кратності склав Кк = 3,15.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення контролю за скидом забруднюючих речовин ним було виявлено факти скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими Правилами, а саме:
11.03.2020 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, вул. Горького, 58 відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача ПАТ «Сумське НВО» (хімвиробництво).
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією позивача, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 11.03.2020 № 274, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 № 79: сульфатів 79,85 мг/л при дозволеній нормі 77,4 мг/л, хлоридів 120,49 мг/л при дозволеній нормі 79,0 мг/л, мінералізації загальної (сухий залишок) 1123,0 мг/л при дозволеній нормі 987,0 мг/л.
11.03.2020 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, вул. Горького, 58 (цех № 11 по вул. Вигонопоселенська, 6) відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача АТ «Сумське НВО» (хімвиробництво).
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією позивача, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 11.03.2020 № 275, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 № 80: заліза 1,69 мг/л при дозволеній нормі 1,0 мг/л, сульфатів 97,96 мг/л при дозволеній нормі 77,4 мг/л, фосфатів 7,6 мг/л при дозволеній нормі 4.9 мг/л, азоту амонійного 39,34 мг/л при дозволеній нормі 20,0 мг/л.
Відповідно до п. 8.11. Правил № 4 якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності визначається за формулою:
Кк = ?nі=1Cfi - ДКі / ДКі,,
де Cfi - фактична концентрація і-ої речовини,
ДКі - допустима концентрація і-ої речовини
Таким чином, Кк=3,15.
Згідно з абз. 2 п. 8.11. Правил № 4 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк більше ніж 10, приймають Кк=10, крім випадків, передбачених пунктом 8.4. цього розділу Правил. Відповідно до п. 8.4. Правил № 4 у разі виявлення залпового скиду забруднюючої речовини застосовується коефіцієнт кратності Кк=20.
Отже, коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, розрахованого позивачем на підставі формули, склав 3,15.
11.03.2020 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, пр-т Курський, 30 відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача АТ «Сумське НВО» Компресорне виробництво.
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією позивача, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 11.03.2020 № 276, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 № 81: азоту амонійного 22,16 мг/л при дозволеній нормі 20,0 мг/л, фосфатів 8,33 мг/л при дозволеній нормі 4,9 мг/л.
Відповідно до п. 8.11 Правил № 4 якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності визначається за формулою:
Кк = ?nі=1Cfi - ДКі / ДКі,,
де Cfi - фактична концентрація і-ої речовини,
ДКі - допустима концентрація і-ої речовини
Таким чином, Кк=0,81.
Згідно з абз. 2 п. 8.11. Правил № 4 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк більше ніж 10, приймають Кк=10, крім випадків, передбачених пунктом 8.4. цього розділу Правил. Відповідно до п. 8.4. Правил № 4 у разі виявлення залпового скиду забруднюючої речовини застосовується коефіцієнт кратності Кк=20.
Отже, коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, розрахованого позивачем на підставі формули, склав 0,81.
12.03.2020 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2 відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача АТ «Сумське НВО» ДП «Завод ОБ та ВТ».
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією позивача, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 12.03.2020 № 278, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 № 82: азоту амонійного 22,19 мг/л при дозволеній нормі 20,0 мг/л.
Відповідно до п. 8.9 Правил № 4 у разі виявлення виробником під час контролю якості стічних вод, що скидають споживачі, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення (Cf) понад установлену Правилами користування та цими Правилами допустимою концентрацією (ДК) коефіцієнт кратності (Кк) для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою:
Кк = Cf /ДК - 1
Отже, коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, розрахованого позивачем на підставі формули, склав 0,11.
Хімічна лабораторія контролю промстоків відповідача відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 № РУ-0110/18.
Відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку плата за скид стічних вод відповідачем з понаднормативними забрудненнями, розрахована позивачем за формулою Т х Qpz х Кк складає:
1) по вул. Горького, 58 за період з 19.12.2019 по 11.03.2020 плата складає 1109082,54 грн.
Таким чином, за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах по об'єкту м. Суми, вул. Горького, 58 відповідачу виставлено до оплати за період з 19.12.2019 по 11.03.2020 суму в розмірі 1109082,54 грн, що підтверджується копіями документів: актами відбору проб стічних вод від 11.03.2020 №№ 274, 275, протоколами дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 №№ 79, 80; листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах відповідача від 17.03.2020 № 05/2160 (направленим рекомендованим листом 17.03.2020), листом від 18.05.2020 № 05/3329 (направленим рекомендованим листом 18.05.2020), рахунком від 18.05.2020 № 55 (направленим рекомендованим листом 20.05.2020).
2) по пр-т Курський, 30 (об'єкт компресорне виробництво) за період з 19.12.2019 по 11.03.2020 плата складає - 301111,91 грн.
Таким чином, за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах по об'єкту м. Суми, пр-т Курський, 30, відповідачу виставлено до оплати за період з 19.12.2019 по 11.03.2020 суму в розмірі 301111,91 грн, що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 11.03.2020 № 276, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 № 81; листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах відповідача від 17.03.2020 № 05/2160 (направленим рекомендованим листом 17.03.2020), рахунком від 18.05.2020 № 52 (направленим рекомендованим листом 20.05.2020).
3) по вул. Комарова, 2 (УБТ), за період з 20.12.2019 по 12.03.2020 плата склала - 16712,61 грн.
Таким чином, за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача по об'єкту м. Суми, вул. Комарова, 2, відповідачу виставлено до оплати за період з 20.12.2019 по 12.03.2020 суму в розмірі 16712,61 грн, що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 12.03.2020 № 278, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 № 82; листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 17.03.2020 № 05/2161 (направленим рекомендованим листом 18.03.2020), рахунком від 18.05.2020 р. № 51 (направленим рекомендованим листом 20.05.2020).
Тому плата за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача за вищезазначені періоди складає 1426907,06 грн., що підтверджується актами відбору проб стічних вод від 11.03.2020 №№ 274, 275, 276 від 12.03.2020 № 278, протоколами дослідження якості стічних вод від 17.03.2020 №№ 79, 80, 81, 82, листами-повідомленнями про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 17.03.2020 № 05/2160, № 05/2161, рахунками від 18.05.2020 №№ 55, 51, 52.
Величина плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Рс) згідно формули : Рс=Т х Qd + 5 Т х Qpd + Кк х Т х Qpz складає:
1) по вул. Горького, 58 - 1236861,16 грн..
2) по пр-т Курський,30 - 381293,94 грн.
3) по вул. Комарова, 2 - 81675,02 грн.
Оскільки рахунок № 3 від 27.03.2020 станом на 25.11.2020 оплачено, тому величина плати за скид стічних вод АТ «Сумське НВО» у систему централізованого водовідведення виробника по об'єктам: м. Суми, вул. Горького, 58, пр.-т Курський, 30, вул. Комарова, 2 дорівнює загальній сумі плати за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями по зазначеним об'єктам та складає 1426907,06 грн. (1109082,54 грн. + 301111,91 грн. + 16712,61 грн.).
Відповідно до п. 8.13 Правил № 4 плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на розрахунковий рахунок виробника протягом десяти днів з дня отримання рахунку.
Споживач зобов'язаний дотримуватися встановлені кількісні та якісні показники стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
Рахунок № 55 від 18.05.2020 на суму 1109082,54 грн, рахунок № 52 від 18.05.2020 на суму 301111,91 грн та рахунок № 51 від 18.05.2020 на суму 16712,61 грн направлено позивачем на адресу відповідача 20.05.2020 рекомендованим листом від 18.05.2020 № 21/3332, № 21/3325, про що свідчить копія квитанції від 20.05.2020 за № 4000310049845. Зазначені рахунки отримані відповідачем 21.05.2020, що підтверджується скріншотом трекінгу відправлення № 4000310049845, який додано позивачем до позовної заяви.
Проте, як зазначає позивач, станом на 25.11.2020 рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням відповідачем не оплачені.
03.08.2020 рекомендованим листом на адресу відповідача було направлено претензію від 03.08.2020 № 22/4961 про перерахування заборгованості в сумі 1426907,06 грн, однак претензія залишена відповідачем без задоволення.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі встановлених обставин, з урахуванням наданих сторонами в обґрунтування їх позицій стосовно предмета спору доказів, суд зазначає, що позивачем доведено у встановленому порядку підстави проведених нарахувань відповідачу за перевищення ГДК забруднюючих речовин у його стічних водах, а також судом встановлено правильність проведених розрахунків. Відтак суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1426907,06 грн заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод.
Відповідно до п. 5.3 договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 46760,38 грн та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 13221,72 грн 3 % річних.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського пов'язання (частина перша статті 230 ГК України).
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.3 договору визначено, що у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до пункту 5.3 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.
На підставі доданого позивачем до позовної заяви розрахунку сума нарахованої пені складає 46760,38 грн. Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом, здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Невиконання відповідачем передбаченого договором обов'язку щодо перерахування КП «Міськводоканал» Сумської міської ради плати за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, розмір яких визначено у відповідності із положеннями Правил № 4, є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні статті 610 ЦК України та підставою для стягнення відповідного боргу в порядку статті 625 цього Кодексу.
Відповідачем не виконані зобов'язання з перерахування заборгованості за скид понаднормативних забруднень у встановлений строк, а отже, відповідачем порушено строк виконання зобов'язання зі сплати за скид понаднормативних забруднень.
Як вже зазначалось, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3 % річних від суми боргу.
Згідно з пунктом 5.4 договору боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.
Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 13221,72 грн від простроченої суми, що підтверджується детальним розрахунком, який додано позивачем до позовної заяви.
Суд погоджується з підставами для застосування до відповідача зазначених санкцій та з правильністю проведеного розрахунку. Відтак вимоги позивача в цій частині суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо порядку відібрання проб стічних вод, проведення лабораторних досліджень та оформлення їх результатів, оскільки під час відібрання проб і їх фіксації зауважень з боку представників відповідача не надходило, акти відповідають встановленій формі, лабораторія позивача має належні повноваження та компетенцію для проведення відповідних досліджень у цій галузі, її працівники мають відповідний фах, посадових обов'язків ними дотримано, іншого відповідачем не доведено.
Також недоречними та необґрунтованими є міркування відповідача про неможливість застосування до нього пені в зв'язку з наявною у нього заборгованістю з виплати зарплати перед його працівниками, тому що у розумінні згаданого відповідачем положення воно стосується споживача - фізичної особи (населення) як отримувача субсидії та/або як кредитора із заробітної плати, а не підприємства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами в розумінні статей 76-78 ГПК України, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням вищевикладеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 22303,34 грн підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись статями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991) на користь комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 03352455) заборгованість за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод в сумі 1426907,06 грн (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот сім гривень 06 копійок), пеню в сумі 46760,38 грн (сорок шість тисяч сімсот шістдесят гривень 38 копійок), 3 % річних в сумі 13221,72 грн (тринадцять тисяч двісті двадцять одна гривня 72 копійки) та судовий збір в сумі 22303,34 грн (двадцять дві тисячі триста три гривні 34 копійки).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне рішення складено 09.04.2021.
Суддя В.В. Яковенко