номер провадження справи 18/2/21
05.04.2021 справа № 908/5/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/5/21
за позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, буд. 3) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69083, м.Запоріжжя, вул. Музична, 2-а)
до відповідача фізичної особи-підприємця Колесніченка Миколи Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 3066,60 грн., що еквівалентно 109,60 Євро
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за вих. № 32/3-7162 вих.-20 від 29.12.2020 до фізичної особи-підприємця Колесніченка Миколи Анатолійовича про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 3066,60 грн., що еквівалентно 109,60 Євро відповідно до офіційного курсу, вставленого НБУ на день проведення розрахунку 06.09.2019.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Державна служба України з безпеки на транспорті виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Законодавством не передбачено механізму стягнення Державною службою України з безпеки на транспорті та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення до суду з позовом про таке стягнення, а несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, в результаті чого порушуються інтереси держави. Отже, прокурор вважає, що у нього наявні підстави для звернення до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів держави. Прокурор зазначив, що відповідачем надавалися послуги з внутрішніх вантажних перевезень товару з перевищенням параметрів, без оформлення документів, передбачених ст. Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутності дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням великовагових параметрів, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, про що складено акт від 06.09.2019 № 0016245 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з розрахунком плати за проїзд. Також, прокурор посилався на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем у добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки несплачена, тому набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України та підлягає стягненню з відповідача. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст.ст. 1, 33, 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст.ст. 15, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 217, 224 Господарського кодексу України та встановлені актом перевірки обставини, прокурор просив позов задовольнити.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2021 справу № 908/5/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі № 908/5/21 номер провадження 18/2/21, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/80/21, а також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 02.02.2021, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування, а також заяву відповідно до ст. 252 ГПК України, із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання (в разі наявності таких заперечень).
Сторони повідомлені про розгляд справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштової кореспонденції прокуратурі 16.01.2021, повноважному представнику позивача 15.01.2021, повноважному представнику відповідача 20.01.2021.
Від Енергодарської місцевої прокуратури 26.01.2021 отримано пояснення, до яких надано оновлений витяг з ЄДР щодо позивача. В поясненні прокурор зазначив про неточність наведеної у позові інформації, просив враховувати, що інформація Управління Укртрасбезпеки у Запорізькій області № 41135/26/24-19 має вихідну дату 27.05.2020, а довідка від 06.09.2019 має номер 0009745.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Провадження у даній справі відкрито 11.01.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 10.02.2021 та закінчити 12.03.2021.
Разом з тим, суд врахував, що процесуальні строки у справі є продовженими на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на знаходження судді Левкут В.В. на лікарняному з 16.03.2021 по 02.04.2021, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 05.04.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд
На підставі затвердженого в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 02.09.2019 та направлення на рейдову перевірку від 02.09.2019 № 007430 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області 06.09.2019 на перехресті а/д М-148 та па/д Р-37 проведено перевірку транспортного засобу: автомобіля марки DAF ТЕ95XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп МЕТАСО SD334, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Встановлено, що зазначений автомобіль зареєстрований за ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Запорізькій області за №61200/10/08-01-04-30 від 27.10.2020, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.10.2005; вид діяльності - 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».
Під час перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль наведеного транспортного засобу.
За результатами зважування транспортного засобу посадовими особами позивача встановлено факт надання ФОП Колесніченко М.А. послуг із перевезення за маршрутом: місто Дніпро Дніпропетровська область - смт. Кирилівка Запорізької області від постачальника ТОВ «ЮДК» замовнику ТОВ Жемчужина (товарно-транспортна накладна №ББ0000007413 від 05.09.2019), з порушенням вагових обмежень, а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" а саме - відсутній документ про внесення плати за проїзд дорогами України з перевищенням вагових обмежень, які нормативно встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.
За наслідком проведеного вагового контролю посадовими особами складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.09.2019 № 0009745.
Старшим державним інспектором Бобровим О.О., на підставі проведеного вагового контролю транспортного засобу - автомобіля марки DAF ТЕ95XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп МЕТАСО SD334, державний номерний знак НОМЕР_2 , складено Акт № 0016245 від 06.09.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортного засобу (додаток до акту № 0016245 від 06.09.2019).
За наслідком проведеної перевірки старшим державним інспектором Бобровим О.О. та головним спеціалістом Загорулько О.В. складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавство про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 159758 від 06.09.2019. Під час перевірки транспортного засобу - автомобіля марки DAF ТЕ95XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп МЕТАСО SD334, державний номерний знак НОМЕР_2 , виявлено порушення відповідальність за які передбачена ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів на строєні осі (нормативно допустиме 22 т, при фактичному осьовому навантаженні на строєні осі 23,15 т (7,750 т, 7,450т, 79,50 т) без оформлення відповідного дозволу.
Про факт порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт та складання відповідних актів посадовими особами ознайомлено водія ОСОБА_1 , про що свідчить відмітка на акті № 159758 та акті № 0016245.
Згідно постанови Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.09.2019 № 127763 до відповідача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн.
На підставі складених в ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортного засобу (додаток до акту № 0016245 від 06.09.2019) у розмірі 109,60 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 06.09.2019 дорівнює 3066,60 грн.
Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області на адресу ФОП Колесніченка М.А. направлялось повідомлення від 13.09.2019 про заборгованість та необхідність сплати коштів в розмірі 109,60 євро. з копією акту та розрахунку плати за проїзд.
Несплата відповідачем нарахованої за результатами перевірки плати за проїзд автомобільним дорогами загального користування великоваговим транспортом стало підставою для звернення заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до суду з відповідним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 цього Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Згідно пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Таким чином, Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Отже, виходячи з наведеного, Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
У відповідності до абз. 1 п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області.
Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області (наразі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Враховуючи викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (територіальний орган - Управління Укртрасбезпеки у Запорізькій області, правонаступник - Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Приписами п. 41 Порядку встановлено, що дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені у установленому порядку. Визначена плата за проїзд не оскаржена в установленому порядку та не сплачена перевізником - власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки. Таким чином, ухилення від сплати коштів за проїзд призводить до ненадходження грошових коштів до Державного бюджету України
Так, беручи до уваги норми Закону України "Про автомобільний транспорт та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави па стягнення плати з проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобі автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрасбезпеки у Запорізькій області 27.05.2020, посилаючись на відсутність повноважень щодо примусового стягнення, звернулась до Запорізької обласної прокуратури з повідомленням про правопорушення та пропозицією щодо розгляду можливості представництва інтересів держави в суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільним дорогами загального користування з ФОП Колесніченка М.А.
З огляду на вищезазначене та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 даного Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Згідно пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з ч. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні -24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;
- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.
Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Відповідно п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
За результатами зважування транспортного засобу: автомобіля марки DAF ТЕ95XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп МЕТАСО SD334, державний номерний знак НОМЕР_2 , та габаритно-вагового контролю, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області зафіксовано навантаження на строєні осі: 7,750 т, 7,450 т, 7,950 т, загалом 23,15 т, тобто перевищення допустимого навантаження на 1,15 т , що є порушенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, наявні порушення ФОП Колесніченком М.А. Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки маса навантаження на строєну вісь перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Станом на 06.09.2019, день проведення розрахунку, сума 109,60 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складає 3066,60 грн.
Відповідно до п. 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Таким чином, відповідач повинен сплатити плату за проїзд у розмірі 3066,60 грн.
Відповідач доказів добровільної оплати нарахованої йому плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у зв'язку з перевищенням вагових нормативів та наявності дозволу на право руху автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень суду не надав. Контрозрахунок заявленої до стягнення суми суду також не надано.
У постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеної до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.
Так, за своєюправовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розміні.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством. Матеріали справи містять належні та допустимі докази протиправної поведінки відповідача, докази порушення приписів чинного законодавства та правомірність нарахування та стягнення плати за перевищення вагових параметрів транспортного засобу, що належить відповідачу.
Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення з відповідача 109,60 Євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 06.09.2019 становить 3066,60 грн., плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про відсутність підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування матеріальних збитків за допущені порушення не надав.
На підставі викладеного, суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Колесніченка Миколи Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39816845) до Державного бюджету України за наступними реквізитами: UА528999980313151216000008003 в УК в Олександрівському районі м. Києва (22160100), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у загальному розмірі 109,60 Євро, що еквівалентно 3066,60 грн. (три тисячі шістдесят шість грн. 60 коп.) відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 06.09.2019. Стягувач - Державна служба України з безпеки на транспорті. Видати наказ.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Колесніченка Миколи Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя. вул. Матросова, буд. 29-а) в особі Енергодарської місцевої прокуратури (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, буд. 3), р/р UА43820172034318000100000271, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.), судовий збір сплачено Запорізькою обласною прокуратурою у 2020 році, код класифікації видатків бюджету - 2800. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.04.2021.
Суддя В.В. Левкут