Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"08" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/195/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Ляшенко Р.В., адвокат, ордер серія ЖТ №078381 від 24.02.2021
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" (с.Галіївка, Чуднівський район, Житомирська область)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (с.Броники, Новоград-Волинський район, Житомирська область)
про стягнення 43 922,69 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" про стягнення 43922,69грн помилково перерахованих грошових коштів, а також судових витрат. В якості правових підстав позову позивач посилається на положення ст.1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/195/21 до судового розгляду по суті на 08.04.2021.
Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2021 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити (а.с.1-4).
Відповідач повноважного представника в судове засідання 08.04.2021 не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвала суду від 24.03.2021 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.04.2021 була направлена на адресу відповідача 24.03.2021, що підтверджується відповідним реєстром суду на відправку рекомендованої кореспонденції (а.с.44).
Судом здійснено запит на отримання відомостей з офіційного сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення згідно з яким встановлено, що відправлення за трек-номером 1000232347108 вручено 29.03.2021 (а.с.45).
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" (покупець/позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (продавець/відповідач) укладено договір №16 на закупівлю молока (далі-договір) (а.с.10-11).
У відповідності до п.1.1 договору, продавець зобов'язується продати покупцю молоко коров'яче первинної обробки, зберігання та транспортування, що повністю відповідає діючим стандартам, технічним умовам, ветеринарно-санітарним вимогам, діючим на момент продажу в Україні.
За умовами пункту 6.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписанні та діє до 31 грудня 2019 року.
Сторони погодили, що договір може бути продовжений після закінчення дії його терміну на новий строк, узгоджений сторонами в письмовому порядку на таких же умовах, що прийняті в даному договорі (пункт 6.2 договору).
Договір підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.
Судом встановлено, що позивачем 26.08.2020 було здійснено оплату СТОВ "Оберіг" на суму 43922,69грн з призначенням платежу: "за молоко зг. дог. №16 від 01.01.2019", що підтверджується платіжним дорученням №3478 від 26.08.2020 (а.с.32).
В подальшому позивач направляв на адресу відповідача листа №593 від 06.11.2020, в якому просив підписати Акт звірки розрахунків G-00127 від 06.11.2020 та повернути помилково отримані грошові кошти в розмірі 43922,69грн (а.с.13-14, докази надіслання та отримання - а.с.15).
12.01.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №02/1 від 11.01.2021, в якій просив негайно повернути безпідставно отримані кошти в сумі 43922,69грн (а.с.16, докази надіслання та отримання - а.с.17-19).
Однак, відповідач відповіді на лист позивача від 06.11.2020 та претензію від 11.01.2021 не надав, кошти позивачу не повернув (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).
Позивач, посилаючись на те, що договір №16 на закупівлю молока від 01.01.2019 припинив свою дію 31.12.2019, а відповідач помилково перераховані кошти позивачу не повернув, звернувся з позовом у даній справі про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 43922,69грн.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до положень ч.7 ст.180 ГК України, яке кореспондується з положеннями ч.1 ст.631 ЦК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Оскільки п.п.6.1-6.2 договору визначено умови, за яких даний договір може бути продовжений на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження його дії сторонами обов'язково має бути дотримано письмовий порядок. Доказів укладення сторонами в письмовому порядку додаткової угоди про продовження строку дії договору №16 на закупівлю молока до матеріалів справи не надано.
Приймаючи до уваги, що строк дії договору сторонами пролонговано не було, позивачем замовлень товару після 31.12.2019 не здійснювалось, а відповідачем, в свою чергу, не здійснювалась поставка товару після вказаної дати, з огляду на умови укладеного між сторонами договору №16 на закупівлю молока, а також за відсутності додаткових письмових угод до нього, договір №16 на закупівлю молока від 01.01.2019 було припинено з 31.12.2019, у зв'язку з закінченням строку його дії. Відтак, на момент перерахування позивачем відповідачу грошових коштів правова підстава була відсутня.
За приписами ст.1212 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжує такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Тобто позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених ст.11 Цивільного кодексу України.
За змістом ст.177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені в статті 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.
Як встановлено судом, 26.08.2020 позивачем, згідно платіжного доручення №3478 від 26.08.2020, було перераховано СТОВ "Оберіг" 43922,69грн (а.с.32), із зазначенням призначення платежу: "за молоко зг дог. №16 від 01.01.2019".
Беручи до уваги відсутність між сторонами договірних відносин станом на час перерахування відповідачу коштів в сумі 43922,69грн, врахувавши пояснення позивача, наведені в позовній заяві та надані представником позивача в судовому засіданні, а також наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про те, що відповідач набув та зберіг майно (грошові кошти) за відсутності правової підстави.
Отже за відсутності факту існування будь-яких підтверджених документальними доказами правовідносин, які б передбачали необхідність перерахування коштів, відповідач зобов'язаний був повернути безпідставно отримані кошти одразу після їх отримання без належної правової підстави.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом №593 від 06.11.2020 та претензією №02/1 від 11.01.2021, в яких просив перерахувати на рахунок позивача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 43922,69грн (а.с.13,16 докази надіслання та отримання - а.с.15,17-19). Однак, відповідач відповіді на лист та претензію позивача не надав, кошти не повернув.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи, відповідач зобов'язання щодо повернення отриманих коштів у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги не виконав, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 43922,69грн.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми грошових коштів у розмірі 43922,69грн як безпідставно набутих є обґрунтованими.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, позов ТОВ "Галіівський маслозавод" про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 43922,69грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Що стосується витрат позивача на надання правової допомоги у розмірі 13200,00грн, суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ№000816 від 15.03.2017, видане Ляшенко Р.В. (а.с.24).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
05.01.2021 між адвокатом Ляшенко Руженою Вікторівною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" (замовник) укладено договір про надання правової допомоги (а.с.21-22).
Згідно з п.1.1 договору, адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
- надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо звернення, захисту та представництва інтересів останнього Господарському суді Житомирської області в частині стягнення помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 43 922,69грн з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (код ЄДРПОУ: 03746786);
- представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбачених даним договором (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року або до закінчення провадження в судовій інстанції.
Згідно п.3.1 договору, за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду відповідно до узгодженого сторонами розрахунку, але не менше ніж в розмірі 13200,00 грн.
Вказаний договір підписаний уповноваженими особами.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, останній надав також до матеріалів справи розрахунок витрат на суму 13200,00грн від 02.04.2021, Акт №00317 від 31.03.2021 здачі-прийняття послуг та видатковий касовий ордер від 31.03.2021 (а.с.40-42).
Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В акті №00317 від 31.03.2021 здачі-прийняття послуг міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме: надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 05.01.2021р, а саме: виїзд до клієнта, для ознайомлення з документами, консультація клієнта та узгодження правової позиції; збір доказів: опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини; підготовка запитів та отримання витягів з ЄДПОУ по юридичним особам; здійснення детального розрахунку заборгованості за договором; підготовка позовної заяви з додатками, друк, завірення копій додатків, підписання у клієнта та надсилання до Господарського суду Житомирської області; участь у судових засіданнях в Господарському суді Житомирської області (а.с.41).
Також в акті №00317 від 31.03.2021 здачі-прийняття послуг адвокат та замовник погодили, що сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.
В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Отже, керуючись приписами ст.129 ГПК України, враховуючи, що позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази оплати послуг прийнятих згідно з актом №00317 від 31.03.2021 здачі-прийняття послуг за договором про надання правової допомоги від 05.01.2021, оцінивши заявлені до стягнення витрати, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, погоджена сторонами, узгоджена з предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом таких послуг.
Факт понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13200,00грн підтверджується видатковим касовим ордером від 31.03.2021 (а.с.40).
Відповідач заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу не подав, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.
З огляду на наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13200,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Броники; ідентифікаційний код 03746786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" (13251, Житомирська область, Чуднівський район, с.Галіївка, вул.Заводська, буд. 20; ідентифікаційний код 37107815):
- 43922,69грн безпідставно набутих коштів,
- 13200,00грн витрат на оплату послуг адвоката,
- 2270грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 09.04.21
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - у справу,
2 - позивачу (рек.) та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1,
3 - відповідачу (рек. з пов.) та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2