ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 квітня 2021 року Справа № 906/92/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Маціщук А.В.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Орловська Т.Й.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.783/21 від 22.02.2021 року) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №906/92/21 (суддя Сікорська Н.А., м.Житомир)
за позовом: ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі
І. Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції.
1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ".
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем та відповідачем 1 було укладено фіктивний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019 року, який укладався з метою забезпечення зобов'язань за договором позики, який мав укладатися в майбутньому.
3. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ"): об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309 та накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3 кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309.
4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року у справі №906/92/21 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
5. Ухвала Господарського суду Житомирської області мотивована тим, що обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, оскільки позивач заявив вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, проте не заявлено жодних вимог стосовно нерухомого майна ТОВ "НІРОЛ", а отже, виконання можливого рішення суду за вказаними позовними вимогами не залежить від застосування судом заходів забезпечення позову та не призведе до захисту ймовірно порушених прав позивача. У випадку прийняття судового рішення про визнання недійсним договору, який є предметом судового позову, саме у сторін договору виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони відчуження та проведення реєстраційних дій з нерухомим майном відповідача 2 не є адекватними заявленим вимогам, не перебувають у зв'язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині відсутні.
ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
6. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28 січня 2021 року по справі №906/92/21, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Товариства з Обмеженою Відповідальністю «НІРОЛ» «про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
7. На думку позивача, суд першої інстанції підійшов формально до обставин викладених в заяві та не надав належної правової оцінки доводам позивача, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить реальну можливість ефективного виконання рішення суду, а невжиття цих заходів може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення, в разі його ухвалення на користь позивача.
8. Вважає, що в разі задоволення позову, ( предмет спору стосується контролю 90% частки в статутному капіталі ТОВ «НІРОЛ» тобто контролю над ТОВ «НІРОЛ» (по суті контрольного пакету частки), а ТОВ «НІРОЛ» в свою чергу належить вищезазначене нерухоме майно і контроль над ТОВ «НІРОЛ» відповідно надає контроль (заволодіння, розпоряджання і користування) майном Товариства), відповідач втратить контролю на ТОВ «НІРОЛ» і його майном (в тому числі можливість призначення директора Товариства) та відповідно права розпоряджання, володіння та користування вищевказаного нерухомого майна товариства і в тому числі його продаж, відчуження в будь-який спосіб, внесення в іпотеку і т.п., а тому в разі незабезпечення позову втрачається сенс всього судового процесу.
ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
9. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року у справі №906/92/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 07 квітня 2021 року.
10. 24 березня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ" надійшов відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю та залишити ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року по справі №906/92/21 без змін. Зазначає, що заявником не доведено суду той факт, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та/або існує реальна загроза відчуження відповідачем спірного майна, арешт на яке просить накласти заявник. Матеріали заяви не містять належних доказів і про належність заявнику спірного майна на праві власності, а відтак, заявником не доведено і співмірності заходів забезпечення позову, застосувати які просить остання, із заявленими вимогами у позові. Крім того, у вказаному відзиві представник Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ" - адвоката Вірьовкіна О.І. заявив клопотання про проведення судового засідання 07.04.2021 року в режимі відеоконференції та визначити суд відповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання Господарський суд Житомирської області.
11. 30 березня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява (пояснення по суті) в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28 січня 2021 року по справі №906/92/21 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Товариства з обмеженою Відповідальністю «НІРОЛ» «про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, та ухвалити нове рішення - яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі. Просила суд розгляд справи проводити без її участі та присутності, свою апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.
12. На адресу суду 01.04.2021 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Примака В.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні у справі №906/92/21 в режимі відеоконференції з Господарським судом Житомирської області.
13. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 року у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Олексюк Г.Є. на лікарняному у період з 22.03.2021 по 05.04.2021 включно, відмовлено у задоволенні клопотань представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ" - адвоката Вірьовкіна О.І. про проведення судового засідання у справі №906/92/21 в режимі відеоконференції та заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Примака В.М. про участь в судовому засіданні у справі № 906/92/21 в режимі відеоконференції з підстав неможливості проведення судового засідання.в режимі відеоконференції з Господарським судом Житомирської області, оскільки судом апеляційної інстанції з'ясовано що з 09:00-17:00 год. у Господарському суді Житомирської області буде відсутня електроенергія, у зв'язку з проведенням ремонтних робіт РЕМ. Вказана інформація викладена Господарським судом Житомирської області на офіційній інтернет сторінці суду за посиланням - https://zt.arbitr.gov.ua/sud5007/pres-centr/news/1093033/.
14. В судове засідання 07.04.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
15. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
16. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
17. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
18. Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
19. Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.783/21 від 22.02.2021 року) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №906/92/21 за відсутністю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ" за наявними матеріалами.
20. Згідно ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
21. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
ІV. Мотивувальна частина постанови.
22. Обговоривши в судовому засіданні 07.04.2021 року доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали оскарження ухвали, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскарженої ухвали, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №906/92/21 залишити без змін, виходячи з наступного.
23. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом заявленого позову є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено фіктивний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019 року, який укладався з метою забезпечення зобов'язань за договором позики, який мав укладатися в майбутньому(аркуши матеріалів оскарження ухвали - тут і далі за текстом - а.м.о.у. 39-51).
24. 26 січня 2021 року позивач до Господарського суду Житомирської області подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд:
- заборонити відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ"): об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309;
- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309(а.м.о.у. 2-10).
25. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач у справі послалась на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено фіктивний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019 року, який укладався з метою забезпечення зобов'язань за договором позики, який мав укладатися в майбутньому. Серед іншого, також позивач звертає увагу суду на те, що останні три місяці ОСОБА_3 при зустрічах та в телефонних розмовах ОСОБА_4 це чоловік відповідача ОСОБА_2 почав фактично неодноразово погрожувати що він і відповідач продасть все нерухоме майно ТОВ «НІРОЛ», миттєво після призначення в ТОВ «НІРОЛ» нового директора, не дивлячись на те що ОСОБА_2 грошових коштів в борг ОСОБА_3 не надала. І вони дійсно можуть це зробити так як ОСОБА_2 де-юре належить 90 % частки статутного капіталу ТОВ «НІРОЛ» і вона дійсно таке вчинить, враховуючі що відповідач надіслала листа про проведення загальних зборів Товариства щодо призначення нового директора Товариства.
26. На думку позивача в теперішній час в разі незабезпечення позову це може призвести до неможливості виконання можливого рішення суду і в зв'язку з вищевказаним втрачається сенс всього судового процесу в разі не забезпечення позову.
27. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
28. Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України.
29. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
30. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
31. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).
32. Згідно поданої заяви про забезпечення позову, позивач просить вжити заходи забезпечення позову передбачені пунктами 1, 2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України (накласти арешт на майно та заборонити відповідачу вчиняти певні дії, заборонити іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору), в даному випадку: просить заборонити відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ"): об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3 кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309; накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309 .
33. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову(ч. 3 ст. 137 ГПК України).
34. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
35. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
36. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
37. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
38. Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 17.10.2018 у справі №904/2351/18, від 25.02.2019 у справі № 924/789/18 та від 10.03.2020 у справі №910/13787/19.
39. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 ГПК України).
40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
41. Суд апеляційної інстанції відзначає, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
42. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
43. Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
44. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, 28.02.2019 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ". Продавець, який є власником частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРОЛ» в розмірі 100% (сто%), яка сплачена нею в сумі 255055,71 гривень, передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) вказану частку в розмірі 90%(дев'яносто %), саме в сумі 229550,14 гривень і зобов'язується сплатити її вартість на умовах встановлених цим договором(п.1 договору) (а.м.о.у. 12-13).
45. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.01.2021 року засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРОЛ» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.м.о.у. 14-19).
46. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на 06.01.2021 року на праві приватної власності у ТОВ «НІРОЛ» перебуває - об'єкт житлової нерухомості - комплекс будівель, загальною площею 1327,1 кв.м., який складається з комплексу виробничих будівель за адресою: АДРЕСА_1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража, А,А1, площею - 215,3 кв.м.; будівля столярного цеху, Б, площею 291,4 кв.м.; склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1, площею 172,9 кв.м.; столярний цех, Г, площею 551,3 кв.м.; склад будівельних матеріалів, Д, площею 96,2 кв.м.(а.м.о.у. 20-21)
47. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач просить суд накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309 та який перебуває у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРОЛ».
48. Поряд з цим, судова колегія звертає увагу на те, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
49. Такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.
50. Положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачають вчинення такої реєстраційної дії як накладення/зняття арешту корпоративних прав (абзац 5 пункту 2 частини 1 статті 25).
51. При цьому, як зазначила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/8876/16, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. До таких, зокрема належить: визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
52. Тобто, такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
53. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.
54. Оскільки позовна вимога, заявлена в цій справі, є вимогою немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі.
55. Верховний Суд, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 16.10.2019 у справі № 911/1530/19, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, щодо застосування пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України наголосив на тому, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.
56. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ" та складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3 кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею: 172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309 не мають правового зв'язку з предметом позовної вимоги (визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі), під час розгляду якої судами буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , недійсним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 29.03.2021 року у справі №910/16800/20.
57. Водночас колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
58. Щодо заявлених позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ"): об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309, колегія суддів зазначає наступне.
59. Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи необхідність вжиття вищевказаного виду заходів забезпечення позову позивач зазначає, що ОСОБА_2 набула прав учасника товариства у розмірі 90% частки, що становить 229 550,14 грн. шляхом вчинення протиправних дій, на думку позивача шляхом укладення фіктивного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019 р., який укладався з метою забезпечення зобов'язань за договором позики, який мав укладатися в майбутньому.
60. Крім того, позивач зазначила, що останні три місяці директору ТОВ "НІРОЛ" ОСОБА_3 при зустрічах та в телефонних розмовах ОСОБА_4 це чоловік відповідача ОСОБА_2 почав фактично неодноразово погрожувати, що він і відповідач продасть все нерухоме майно ТОВ «НІРОЛ», миттєво після призначення в ТОВ «НІРОЛ» нового директора, не дивлячись на те що ОСОБА_2 грошових коштів в борг ОСОБА_3 не надала. І позивач переконана, що вони дійсно можуть це зробити так як ОСОБА_2 належить 90% частки статутного капіталу ТОВ «НІРОЛ» і вона дійсно таке вчинить, враховуючи що відповідач надіслала листа про проведення загальних зборів товариства щодо призначення нового директора товариства.
61. Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання позивача на повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «НІРОЛ» на 26.01.2021 року об 11:00 год. в якості доказу вчинення дій щодо наміру ОСОБА_2 продати нерухоме майно ТОВ «НІРОЛ», оскільки як вбачається з вказаного повідомлення збори відбудуться щодо вирішення питання про призначення директора товариства у зв'язку зі смертю директора товариства ОСОБА_3 , а не з підстав вирішення питання продажу нерухомого майна ТОВ «НІРОЛ»(а.м.о.у 22).
62. Судова колегія відзначає, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ «НІРОЛ», який укладений між учасниками ТОВ «НІРОЛ», зокрема ОСОБА_1 (продавець), яка володіє 100% частки ТОВ «НІРОЛ», передала у власність 90% частки, що становить 229 550,14 грн. ОСОБА_2 , тобто відбувся продаж частки учасника, а не об'єктів нерухомості, які належать на праві власності товариству, яке не укладало договорів про відчуження об'єктів нерухомого майна, зокрема з відповідачем 1 - ОСОБА_2 на які заявник просить накласти заборону відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій.
Скаржником (заявником) не обгрунтовано, що вартість 90% частки, що становить 229 550,14 грн. це вартість всіх об'єктів нерухомості ТОВ «НІРОЛ», що належить йому на праві власності та їх взаємозв'язок з предметом спору.
63. Колегія суддів також відзначає, що сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
64. Судова колегія відзначає, що заходи про забезпечення позову про накладення заборони відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Скаржником необгрунтовано вказаний захід забезпечення позову, оскільки не підтверджений доказами наявності обставин з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема накладення заборони відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ"): об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309.
Вказаний захід забезпечення позову не є адекватним, оскільки має визначатися його відповідністю вимогам, на забезпечення яких позивач (скаржник) просить його застосувати.
65. Заявником не наведено фактичних обставин та не надано підтверджуючих доказів, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
66. Проте, суд має за необхідне зазначити, що вказані твердження заявника є лише його припущеннями про можливе вчинення дій в майбутньому відповідачем чи іншими особами та можливе в майбутньому порушення його прав. Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що відповідачем чи іншими особами вчиняються дії спрямовані на відчуження майна.
67. Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у даній справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ"): об'єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 3313309 .
68. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
69. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову.
70. Крім того, колегія суддів зазначає, що подана апелянтом заява (пояснення по суті), яка надійшла на адресу суду апеляційної інстанції 30.03.2021 року (а.м.о.у. 131-162) за своїм змістом є доповненнями до апеляційної скарги, оскільки в апеляційній скарзі позивач не посилався на обставини передачі нерухомого майна у власність ТОВ «НІРОЛ» та на те, що відповідач ОСОБА_2 призначила сама себе керівником ТОВ «НІРОЛ».
71. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
72. Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
73. Як вбачається з матеріалів справи, вказані доповнення від 29.03.2021 року надійшли на адресу апеляційного суду з порушенням строку на апеляційне оскарження (який закінчився 07.02.2021), без відповідного клопотання про його поновлення, а тому, враховуючи приписи статті 118 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення їх без розгляду в порядку ч. 2 ст. 207 ГПК України.
74. Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах оскарження ухвали доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
75. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №906/92/21 має бути залишена без змін.
76. Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
77. Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права, в тому числі після зміни предмета позову, звернутися до місцевого господарського суду повторно із заявою про забезпечення позову, з належним обґрунтуванням причин звернення із такою заявою, з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулися до суду; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому долучивши до такої заяви відповідні докази.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.01.2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №906/92/21 без змін.
2. Справу №906/92/21 повернути Господарському суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "08" квітня 2021 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.