вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2021 р. м.Київ Справа№ 925/914/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тарасенко К.В.
Дикунської С.Я.
за участю секретаря судового засідання Салій І.О.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 18.03.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 18.12.20 (повне рішення складено та підписано 11.01.2021)
у справі № 925/914/20 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Черкаської міської ради
до Приватного підприємства "Міськбуд - Плюс"
про стягнення 441857,81грн.
Короткий зміст позовних вимог
Черкаська міська рада (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області до Приватного підприємства "Міськбуд - Плюс" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 14.09.2016, а саме: 424 623,44 грн заборгованості з орендної плати за період з 19.06.2016 по 30.04.2020, в тому числі 58 709,53 грн. упущеної вигоди за період з 28.07.2016 (моменту прийняття рішення про надання земельної длянки в оренду) по 18.09.2016 (дата укладення договору оренди), та 17234,37 грн. пеня за період з 01.07.2019 по 29.02.2020.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови, укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки в частині повного та своєчасного розрахунку за оренду земельної ділянки за період з 19.06.2016 по 30.04.2020, в тому числі з урахуванням обов'язку, обумовленого п.п. з) п. 31 Договору щодо відшкодування суми упущеної вигоди (не отриманого прибутку) за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 28.07.2017 № 2-885 до набуття чинності договором оренди.
Короткий зміст заперечень на позов
Відповідач подав відзив на позов, в якому не погодився із заявленими позивачем вимогами вважаючи їх необґрунтованими посилаючись на положення ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, а також на необхідність врахування висновків у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 580/2343/19.
Відповідач зазначив, що він виконував взяті на себе зобов'язання згідно Договору оренди землі від 14.09.2016, щомісячно сплачував орендну плату до березня 2019 року. Тому, заборгованості та затримки по сплаті підприємство не має, що підтверджується Витягом з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 29.05.2020 та 04.09.2020.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.12.2020 у справі №925/914/20 у задоволенні позовних вимог Черкаської міської ради про стягнення 441 857,18 грн. відмовлено повністю.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що наявні обставини свідчать про існування перешкод у користуванні земельною ділянкою, що призвело до неможливості її використання через обставини, за які відповідач не відповідає. Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №580/2343/19 встановлені обставини справи щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 14.06.2019 № 7837-17 та визначено податкове зобов'язання приватному підприємству "Міськбуд-Плюс" у розмірі 35875,93 грн. визнано протиправним, скасовано рішення №18522/23-00-17-02-019 від 19.06.2019, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області про опис майна у податкову заставу платника податків приватного підприємства "Міськбуд-Плюс", має преюдиційне значення для розгляду справи, а тому ці факти повторного доведення не потребують. Зазначена постанова не скасована та набрала законної сили.
Відсутність у відповідача заборгованості з інших податків і зборів (обов'язкових платежів) підтверджується листом ДПС у Черкаській області від 08.05.2020 № 3942/23-00-50-04-012ГУ та витягом з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.20 у справі №925/914/20 і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:
- не врахував, що відзив на позовну заяву з відповідними доказами поданий Приватним підприємством "Міськбуд - Плюс" з порушенням строків, клопотання про поновлення строку відповідачем не заявлялось, тому відзив мав бути залишений без розгляду, а доводи не враховуватись при ухваленні рішення;
- стосовно доводів відповідача щодо неможливості використання орендованої земельної ділянки, позивач зазначає, що умовами Договору визначено, що земельна ділянка передається орендарю для використання під комплекс будівель та споруд, які перебувають в користуванні відповідача відповідно до Договору оренди комплексу будівель від 07.05.2015, станом на розгляд апеляційної скарги Договір не припинений та є діючим;
- суд першої інстанції не врахував, що земельна ділянка (кадастровий номер 7110136700602:003:0034) є такою, що передана відповідачу і знаходиться по даний час в користуванні відповідача, оскільки вказана земельна ділянка не повернута на підставі Акту прийому - передачі. Тому відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою по 30.04.2020 включно;
- доводи відповідача про припинення договору оренди та про припинення ним права користування вказаною земельною ділянкою з моменту прийняття рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 №2-4025 не відповідають дійсності;
- скаржник вказує, що відповідач не надав доказів стосовно того, що земельна ділянка з прийняттям рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 №2-4025 вибула з його користування і Акт - передачі про повернення земельної ділянки Черкаській міській раді також відсутній.
- суд першої інстанції посилався на преюдиціальність постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №580/2343/19, проте, таке посилання є необгрунтованим та зроблене без врахування усіх обставин справи.
Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги
18.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування в апеляційному порядку - відсутні.
Зокрема, відповідач посилався на те, що:
- він не мав можливості використовувати земельну ділянку за призначенням;
- ненадання погоджень та неможливість отримання дозвільних документів для розроблення документації на використання земельної ділянки зі сторони позивача (Черкаської міської ради) стали причиною судових спорів;
- контроль за сплатою орендної плати, яка віднесена до податкового зобов'язання здійснюється, як органами місцевого самоврядування, так і податковими органами, між відповідачем та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області вирішувався спір щодо сплати коштів за вказаний період;
- відповідно до рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 припинено Договір оренди земельної ділянки від 14.06.2016, а земельну ділянку вирішено використати для створення міського парку патріотичного виховання з дитячим табором та передати у постійне користування КП "Дирекція парків" Черкаської міської ради, тому обов'язок зі сплати орендної плати за землю у відповідача припинився з дати припинення договору оренди 05.03.2019, що свідчить про відсутність заборгованості позивача з орендної плати.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 для розгляду апеляційної скарги Черкаської міської ради сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Тарасенко К.В., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/914/20 за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2020, розгляд справи призначено на 18.03.2021.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 направлена та вручена учасникам справи, а саме: позивачу - згідно рекомендованого поштового повідомлення 1800104618030, а відповідачу - згідно рекомендованого поштового повідомлення 1800511800978, та отримана учасниками спору.
18.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 18.03.2021 з'явився представник Черкаської міської ради (скаржника), а відповідач не з'явився, в судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, 18.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ПП ""Міськбуд - Плюс"(відповідача) надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, а саме: від директора позивача у зв'язку із хворобою, а від представника відповідача - у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні 17.03.2021.
В судовому засіданні 18.03.2021 представник Черкаської міської ради проти заявлених клопотань заперечував, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши заявлене клопотання, з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні, у зв'язку з чим клопотаня про відкладення розгляду справи - відхиляються.
Представник позивача в судовому засіданні 18.03.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2020 у справі № 925/914/20 та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, 28.07.2016 Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-285 «Про припинення обласному комунальному підприємству «Готельний комплекс «Дніпро» Черкаської обласної ради права користування земельною ділянкою по вул.. Мендєлєєва, 4, та про надання ПП «Міськбуд-Плюс» земельної ділянки в оренду по вул.. Мендєлєєва, 4 (у зв'зку з орендою комунального нерухомого майна)», яким Приватному підприємству "Міськбуд - Плюс" була надана в оренду земельна ділянка площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034), без зміни цільового призначення по вул.. Мендєлєєва, 4, яка за цільовим призначенням віднесена до земель рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення) в оренду до 30.04.2020 під комплекс будівель та споруд.
14.09.2016 між Черкаською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством «Міськбуд-Плюс», як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 19.09.2016 № 16484840 (далі - Договір).
Відповідно до умов пункту 1 Договору, орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.07.2016 № 2-885 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення), яка знаходиться по вул. Менделєєва, 4.
За умовами пунктів 2 та 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034) під комплекс будівель та споруд. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель громадського призначення. На земельній ділянці знаходитья комплекс будівель та споруд.
Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.08.2016 № 820 становить13582056,16 грн -землі громадського призначення.
Пунктом 8 визначено, що строк дії Договору встановлений до 30.04.2020 (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 28.07.2016 № 2 - 885).
Пунктом 9 Договору передбачено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 407461,68 грн - землі громадського призначення.
Пунктом 10 Договору визначено, що обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Пункт 11 Договору передбачає, що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівково перерахування грошових коштів. Орендар бере на себе обов'язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях.
Пунктом 12 Договору узгоджено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не допускається.
Пунктом 13 визначено, що умови цього договору про розмір орендною плати переглядаються у разі:
- зміни умов господарювання, що тягне за собою зміну цільового призначення та (або) функціонального використання земельної ділянки або її частини;
- зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;
- невиконання Орендодавцем обов'язків щодо повідомлення Орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користування орендованою земельною ділянкою;
- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
В разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесенян інших змін на підставі інших вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати та нормативної грошової оцінки, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розміру щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Пунктом 14 Договору визначено, що за несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.
Пунктом 28 Договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного і повного внесення орендної плати (п.п. в)).
П.п. з) п. 31 Договору визначено, що орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 28.07.2016 № 2-885 до набуття чинності договору оренди. У разі наявності документів, що підтверджують сплату користування земельною ділянкою до моменту набуття чинності договору оренди землі, сума упущеної вигоди (неотриманого прибутку) відповідно зменшується на суму сплачених коштів.
Також, між Черкаською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством «Міськбуд-Плюс», як орендарем, було складено на підписано Акт приймання - передачі земельної ділянки, згідно якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.07.2016 № 2-885 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення), яка знаходиться по вул. Менделєєва, 4, площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034) під комплекс будівель та споруд.
При цьому, відповідачем до матеріалів справи було долучено договір оренди комплексу будівель від 07.05.2015, укладений між Обласним комунальним підприємством «Готельний комплекс «Дніпро», як орендодавецм, та ПП «Міськбуд-Плюс», як орендарем, згідно якого орендодавцем було передано, а орендарем прийнято за актом приймання - передавання в строкове платне користування комплекс будівель та споруд площею 626,9 кв.м., розміщене за адресою: м.Черкаси, вул.. Менделєєва, 4, з строком оренди до 30.12.2024 (з урахуванням договору про внесенян змін від 30.04.2020).
Крім того, в матеріалах справи наявний витяг № 820 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складений 16.08.2016 Управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Менделєєва, 4, площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034) під комплекс будівель та споруд, складає 13 582 056,16 грн.
Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку,яка надана в оренду ПП «Міськбуд-Плюс» і яка знаходиться по вул. Менделєєва, 4, площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034) під комплекс будівель та споруд, станом на 18.08.2016, розмір орендної плати на рік становить 407,461,68 грн., і вказаний розрахунок погоджено орендодавцем і орендарем шляхом підписання та проставлення печаток обох сторін.
Як зазначав позивач у позові, з 01.01.2017 у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,06) розмір щомісячного платежу за оренду земельної ділянки по Договору становив 35992,45 грн у місяць (33955,14 х 1,06=35992,45). У 2018 - 2020 роках у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,0) місячний розмір орендної плати залишився без змін, а саме в розмірі 35992,45 грн.
Також, позивач вказував, що за період з 19.09.2016 (з дати реєстрації Договору), по 30.04.2020 (останній звітний місяць) позивачем нараховано загалом до сплати по Договору 1 519 153 грн.03 коп. орендної плати, і до цієї суми не включені нарахування орендної плати за березень 2020 року, оскільки відповідно до пункту 524 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними до цього Кодексу Законом № 533-ІХ від 17.03.2020, в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020), не нараховується та не сплачується за період з 01.03.2020 - 31.03.2020 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Крім того, позивачем з огляду на п.п. з) п. 31 Договору нараховано до сплати 58 709 грн. 53 коп. упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати з дати прийняття рішення про надання земельної ділянки до моменту набуття чинності Договору, тобто з 28.07.2016 по 18.09.2016 включно.
Сторонами не заперечувалось, що відповідачем було здійснено оплату по Договоур загалом в сумі 1 153 239,12 грн.
Позивач наголошував, що за його розрахунками, у відповідача наявна заборгованість по Договору загалом в сумі 424 623 грн. 44 коп. (1 577 862,56 грн. (1 519 153 грн.03 коп. орендної плати, нарахованої згідно з п. 9, п. 10 Договору + 58 709 грн. 53 коп. упущеної вигоди (неотриманого прибутку) у відповідності до п.п. з) п. 31 Договору) - 1153239,12 грн. (часткова оплата) = 424 623,44 грн. - обрахований позивачем загальний розмір боргу, заявлений до стягнення).
Також, згідно пункту 14 Договору, за період з 01.07.2019 по 29.02.2020 позивачем здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ і який розраховано позивачем з урахуванням щомісячного розміру орендної плати, з щомісячним обрахунком пені, загалом у розмірі 17234,37грн.
Відповідач, не погоджуючись з заявленими вимогами, посилався на те, що на підставі рішення Черкаської міської ради від 22.12.2016 № 2-1591 ним здійснено коригування детального плану території; внесено зміни до детального плану даної території та отримано дозвіл на розроблення проекту змін до детального плану території між вулицями Дахнівська, Соснівська та автодороги Н-16 в м.Черкаси. Додатково цим рішення було зобов'язано відповідача профінансувати зазначені вище роботи на всю земельну ділянку - 42,00 га (в користуванні перебувала частина земельної ділянки - 5,3731 га). Також, відповідачем була подана заява на отримання містобудівних умов та обмежень.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.12.2017 у справі № 712/10673/17 (яке набрало законної сили 03.05.2018) визнано протиправною бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо не прийняття за результатами розгляду заяви Приватного підприємства "Міськбуд-Плюс" від 18.04.2017 рішення про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки або про відмову в їх наданні та зобов'язано Департамент повторно розглянути заяву Приватного підприємства "Міськбуд-Плюс" від 18.04.2017 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Менделєєва, 4 у м. Черкаси.
Крім того, відповідач зазначав, що рішенням Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2 - 4025 "Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, які перебувають в користуванні на умовах оренди ПП "Міськбуд - Плюс" по вул. Менделєєва, 4, для суспільних потреб - створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячим табором" вирішено, зокрема :
- використати земельну ділянку з кадастровим номером площею 5, 3731 га по вул. Менделєєва, 4 м Черкаси, що надана у користування на умовах оренди ПП "Міськбуд - Плюс" для суспільних потреб, а саме: створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячим табором;
- використати земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:02:003:0034 площею 5, 3731 га по вул . Менделєєва, 4 м. Черкаси, відповідно до Генерального плану міста Черкаси;
- припинити Договір оренди від 14.09.2016, зареєстрований 10.09.2016 за № 16484840 на підставі п.37 цього договору;
- суспільними потребами для яких передбачається використання земельної ділянки згідно із абз. 8 частини статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", є створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячим табором по вул.Менделєєва, 4 м.Черкаси;
- передача земельної ділянки, що буде використана для суспільних потреб, відбудеться Комунальному підприємству "Дирекція парків" Черкаської міської ради в постійне користування;
- доручено департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради здійснити розрахунок відшкодування спричинених вилученням збитків ПП "Міськбуд - Плюс";
- доручено департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради звернутися до суду у встановленому законодавством та Регламентом виконавчого комітету Черкаської міської ради порядку щодо припинення договору оренди від 14.09.2016, зареєстрованого 19.09.2016 за № 16484840 на підставі п.37 цього Договору.
В свою чергу, рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.12.2019 у справі № 925/768/19 визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025 "Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, які перебувають в користуванні на умовах оренди ПП "Міськбуд - Плюс" по вул. Менделєєва, 4, для суспільних потреб - створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячих табором".
Також, відповідач вказував, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 580/2343/19 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 14.06.2019 № 7837-17, якою визначено податкове зобов'язання приватному підприємству "Міськбуд-Плюс" у розмірі 35875,93 грн. визнано протиправним та скасовано рішення №18522/23-00-17-02-019 від 19 червня 2019 року, прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області про опис майна у податкову заставу платника податків приватного підприємства "Міськбуд-Плюс".
Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №580/1767/19 визнано протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у наданні приватному підприємству "Міськбуд-Плюс" містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Менделєєва, 4 в м. Черкаси для будівництва будинку відпочинку (готельного типу) від 21.05.2019 № 36350-арх. Зобов'язано Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати Приватному підприємству "Міськбуд-Плюс" містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 5,3731 га по вул. Менделєєва, 4 в м. Черкаси для будівництва будинку відпочинку (готельного типу).
На виконання вказаного рішення були надані містобудівні умови і обмеження. Проте, Виконавчим комітетом Черкаської міської ради від 18.02.2020 №173 ухвалено рішення "Про скасування наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11.02.2020 №457 "Про затвердження ПП "Міськбуд-Плюс" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул.Менделєєва, 4".
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду, і рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі № 580/862/20 визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.02.2020 №173 "Про скасування наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11.02.2020 №457 "Про затвердження ПП "Міськбуд-Плюс" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул.Менделєєва, 4".
Таким чином, відповідач вказував, що наведені ним обставини свідчать про те, що йому створювались перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що призвело до неможливості її використання через обставини, за які відповідач не відповідає, що є підставою для звільнення його від плати за користування землею у відповідності до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України. Крім того, відсутність у відповідача заборгованості з інших податків і зборів (обов'язкових платежів) підтверджується листом ДПС у Черкаській області від 08.05.2020 № 3942/23-00-50-04-012ГУ, та витягом з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.
Ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
П.п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодекус України визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положенням ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. ст. 11, 525, 526, 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України унормовано, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідності до рішення Черкаської міської ради від 28.07.2016 № 2-285, 14.09.2016 між Черкаською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством «Міськбуд-Плюс», як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 19.09.2016 № 16484840, відповідно до умов якого відповідачу за актом приймання - передавання передано в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення), яка знаходиться по вул. Менделєєва, 4, площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034). На земельній ділянці знаходитья комплекс будівель та споруд.
З огляду на викладене, у відповідача в силу п.п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодекус України, ст. ст. 13, 15, 24 Закону України "Про оренду землі" та умов п. 9, 10, 11, п. 28 п.п. в) Договору виник обов'язок сплачувати оренду плату в узгодженому сторонами розмірі, зокрема за період дії Договору з 19.09.2016 по 30.04.2020 (за виключенням березня 2020 року відповідно до пункту 524 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними до цього Кодексу Законом № 533-ІХ від 17.03.2020, в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020)) в розмірі 1 519 153,03 грн.
При цьому. як підтверджується матеріалами справи, у період дії Договору з 19.09.2016 по 30.04.2020 об'єкт оренди по Договору (обумовлена земельна ділянка) перебувала у користуванні відповідача, належних та допустих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Ггосподарського процесуального кодексу України щодо припинення у відповідача права оренди у встановленому законом порядку або наявності підстав, на які він посилається в обґрунтування неможливості її використання через обставини, за які відповідач не відповідає, що є підставою для звільнення його від плати за користування землею у відповідності до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України - відповідачем не надано, і таких обставин судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи не встановлено.
При цьому, посилання відповідача у відзиві, зокрема на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.12.2019 у справі № 925/768/19, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №580/1767/19, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі № 580/862/20 - відхиляються судом апеляційної інстанції як підстава відповідності до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України для звільнення відповідача від його обов'язку з сплати орендної плати за користування землею, оскільки вказані рішення судів стосувались, зокрема, містобудівної діяльності відповідача, і жодним чином не впливає на обумовлений договором та законом обов'язок останнього щодо сплати орендної плати.
Крім того, рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.12.2019 у справі № 925/768/19 визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025 "Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, які перебувають в користуванні на умовах оренди ПП "Міськбуд - Плюс" по вул. Менделєєва, 4, для суспільних потреб - створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячих табором", а отже, правовий статус відповідача, як орендаря земельної ділянки за Договором - не змінився і не припинився.
При цьому, доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості з інших податків і зборів (обов'язкових платежів) підтверджується листом ДПС у Черкаській області від 08.05.2020 № 3942/23-00-50-04-012ГУ, а також витягом з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 04.09.2020 - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та такі, що спростовуються наявними матеріалами справи.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що лист фіскального органу щодо стану розрахунків відповідача за бюджетними зобов'язаннями - не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України саме виконання ним та/або припинення та/або відсутності у встановленому порядку обов'язку з сплати орендної плати по Договору у заявлений до стягнення період користування земельною ділянкою.
Крім того, у вказаному листі міститься інформація про облік за відповідачем певної заборгованості (орендної плати) та відсутність заборгованості з інших податків і зборів, проте, не міститься інформації за яким саме об'єктом, за який період і у вказаному листі зазначається, зокрема, про необхідність проведення звірки щодо стану розрахунків по договору оренди землі від 14.09.2016.
При цьому, посилання відповідача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 580/2343/19, як на підставу відсутності у нього зобов'язань з сплати орендних платежів у спірний період - судом апеляційної інстанції також відхиляються з огляду на наступне.
У вказаній справі були задоволені позовні вимоги позивача до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 14.06.2019 № 7837-17, якою визначено податкове зобов'язання Приватному підприємству "Міськбуд-Плюс" у розмірі 35875,93 грн. визнано протиправним та скасовано рішення №18522/23-00-17-02-019 від 19 червня 2019 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області про опис майна у податкову заставу платника податків приватного підприємства "Міськбуд-Плюс".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для задоволення позовних вимог у вказаній справі стали обставини щодо прийняття рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2 - 4025, проте, як підтверджується наявнимм матеріалами справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.12.2019 у справі № 925/768/19 визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025.
Крім того, у справі № 580/2343/19 спір стосувався обставин подання позивачем податкової декларації з плати за землю на 2019 рік № 9000486664 від 11.01.2019 та самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку по вул. Менделєєва, 4 в м. Черкасах з щомісячним платежами у період з січня по листопад 2019 року в сумі 35 991 грн 71 коп. та за грудень 2019 року в сумі 35 991 грн 70 коп., усього на загальну суму за 2019 рік - 431 900 грн 51 коп., тобто спір у справі стосувався виключно податкових зобов'язань 2019 року, щодо яких в подальшому у листі ДПС у Черкаській області від 08.05.2020 № 3942/23-00-50-04-012ГУ міститься посилання на необхідність проведення звірки щодо стану розрахунків по договору оренди землі від 14.09.2016.
В свою чергу, ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
В свою чергу, Черкаська міська рада, як орендодавець земельної ділянки, не брала участі у справі № 580/2343/19, оскільки спір у ній стосувався виключно податкових зобов'язань відповідача, здійснених податковим органом, та незгоди з нарахуваннями таких, а також вжитих заходів податкової застави, у зв'язку з чим доводи скаржника у цій частині з посиланням на приписи ч. 4, ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом апеляційної інстанції обґрунтованими. При цьому, наявність у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 580/2343/19 певних висновків стосуються виключно податкових зобов'язань позивача перед фіскальним органом, і висновків щодо господарських зобов'язань вказаний судовий акт - не містить.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що саме законодавчо визначений та підтверджений розмір належної до сплати орендної плати, який формує відповідне грошове господарське зобов'язання, є підставою для дійсного відображення стану податкового обліку, проте, податковий облік у певний період часу з певними показниками не може слугувати єдиною підставою для висновку стосовно відсутності грошових зобов'язань, а наявність постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 580/2343/19 жодним чином не нівелює обов'язок відповідача спростувати належними засобами доказуваннями доводи позивача, які і привести свої докази в розумінні ст. ст. 74-79 Господарського процесуального кодекус України в контексті спірних правовідносин оренди землі, які врегульовані Договором оренди та приписами наведених нормативних актів.
При цьому, в межах справи № 925/914/20 позивачем - Черкаською міською радою доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність у відповідача грошового зобов'язання зі сплати орендної плати по Договору за період з з 19.09.2016 по 30.04.2020 (за виключенням березня 2020 року відповідно до пункту 524 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними до цього Кодексу Законом № 533-ІХ від 17.03.2020, в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020)) загалом в розмірі 1 519 153,03 грн. (з 19 вересня 2016 року по 30.09.2016 - 13 582,06 грн., + з жовтня 2016 року по грудень 2016 року по 33 955,14 грн/щомісячно х 3 місяці + з січня 2017 року по лютий 2020 - по 35 992,45 грн./щомісячно х 38 місяців, за квітень 2020 - 35 992,45 грн.), виходячи з узгодженої річної орендної плати 407 461,68 грн. у 2016 році, проіндексованої згідно з п. 10 Договору у 2017 році на коефіцієнт індексації 1,06, а у 2018-2020 - коефіцієнт індексації склав - 1,0.
При цьому, як вказував позивач, відповідачем було здійснено оплату у спірний період в сумі 1 153 239,12 грн., що відповідачем не заперечувалось, а отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір заборгованості відповідача з орендної плати по Договору складає 365 913,91 грн. (1 519 153,03 грн. - 1 153 239,12 грн.), з сплати якої відповідачем допущено простроченян виконання визначеного зобов'язання, чим порушено умови Договору (п . 9, 10, 11, п. 28 п.п. в) та ст. ст. 13, 15, 24 Закону України "Про оренду землі", що також є підставою дял застосування штрафної санкції у вигляді пені.
Зокрема, згідно пункту 14 Договору, за період з 01.07.2019 по 29.02.2020 позивачем здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ і який розраховано позивачем з урахуванням щомісячного розміру орендної плати у 2019 році (35 992,45 грн.), з щомісячним обрахунком пені, загалом у розмірі 17234,37грн., з розрахунком якого, після його перевірки, суд апеляційної інстанції погоджується щодо сум, строків та ставок нарахувань, а саме:
- за прострочення орендного платежу за травень 2019 року - 3 517,40 грн. (загальний період нарахування з 01.07.2019 по 31.12.2019);
- за прострочення орендного платежу за червень 2019 року - 3395,52 грн. (загальний період нарахування з 31.07.2019 по 31.01.2020);
- за прострочення орендного платежу за липень 2019 року - 3149,39 грн. (загальний період нарахування з 31.08.2019 по 29.02.2020);
- за прострочення орендного платежу за серпень 2019 року - 2540,58 грн. (загальний період нарахування з 01.10.2019 по 29.02.2020);
- за прострочення орендного платежу за вересень 2019 року - 1961,93 грн. (загальний період нарахування з 31.10.2019 по 29.02.2020);
- за прострочення орендного платежу за жовтень 2019 року - 1393,35 грн. (загальний період нарахування з 01.12.2019 по 29.02.2020);
- за прострочення орендного платежу за листопад 2019 року - 885,71 грн. (загальний період нарахування з 31.12.2019 по 29.02.2020);
- за прострочення орендного платежу за грудень 2019 року - 390,49 грн. (загальний період нарахування з 31.01.2020 по 29.02.2020).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати по Договору в розмірі 365 913,91 грн. та пені в розмірі 17234,37 грн. - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 58 709 грн. 53 коп. упущеної вигоди (не отриманого прибутку), суд апеляційної істанції дійшов висновку, що вимога позивача у вказаній частиін також підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Вказана вимога обґрунтована позивачем посиланням на п.п. з) п. 31 Договору, період нарахування визначено з дати прийняття рішення про надання земельної ділянки до моменту набуття чинності Договору, тобто з 28.07.2016 по 18.09.2016 включно, і з урахуванням узгодженого сторонами розміру річної орендної плати - 407 461,68 грн.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст.ст. 6 та 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно положень ст.ст. 11, 525, 526, 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому ч. 3 ст. 631 ЦК України унормовано, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 31 п. з) Договору передбачено, що орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради до моменту державної реєстрації права оренди. У разі наявності документів, що підтверджують сплату з користування земельною ділянкою до моменту набуття чинності договору оренди землі, сума упущеної вигоди (не отриманого прибутку) відповідно зменшується на суму сплачених коштів.
Тобто, укладений між позивачем та відповідачем договір передбачає обов'язок відповідача відшкодувати збитки (упущену вигоду), що полягає в неотриманні орендної плати за період з дати приймання рішення до моменту набуття чинності договору оренди.
При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач мав об'єктивні перешкоди для виконання свого обов'язку. Також, матеріалами справи підтверджується, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою у вказаний позивачем період, оскільки земля надавалась в оренду під комплекс нежитлових будівель та споруд (п. 2, п. 3 Договору, преамбула п. 2 рішення Черкаської міської ради від 28.07.2016 № 2-885, договір оренди комплексу нежитлових будівель).
Крім того, положення земельного та цивільного законодавства не містять заборони для сторін врегулювання відносин із відшкодування недоодержаних доходів у договірному порядку, що мало місце в контексті спірних правоідносин.
В даному випадку відповідач добровільно уклав договір, погодився на його умови, зокрема, викладені у підпункті "з" пункту 31, не оспорював цієї умови у судовому порядку.
Таким чином, між сторонами існують договірні правовідносини на підставі укладеного договору, а тому, відносини сторін мають договірний характер, відтак, саме договір визначає підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.
Аналогічний висновок міститься у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 925/1646/17, від 18.06.2020 у справі № 925/449/19.
Також, судом апеляційної враховано, що учасниками спору не оскаржувався о підпункту "з" пункт 31 Договору.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем обов'язку, передбаченого підпунктом "з" пункту 31 договору, у відповідача існує обов'язок відшкодувати позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягає в неотриманій орендній платі за період між прийняттям рішення Черкаською міською радою 28.07.2016 № 2-885 до моменту державної реєстрації права оренди (по 18.09.2016), в сумі 58 709 грн. 53 коп. (зокрема, 4 381,31 грн. - за 4 дні липня 2016 року + серпень 2016 року - 33 955,14 грн. + з 01 по 18 вересня 2016 року - 20 373,08 грн.).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 58 709 ( п'ятдесят вісім тисяч сімсот девять) грн. 53 коп. упущеної вигоди (неотриманого прибутку) на підставі підпункту "з" пункт 31 Договору - є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також, стосовно доводу скаржника про те, що суд першої інстанції було прийнято відзив відповідача з пропуском строку на його подання, чим допущено порушення норм процесуального права, а саме: ст. ст. 80, ч. 8, 118, ст. 232 ч. 2 Господарського процесуального кодексу України, - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки судом першої інстанції при прийнятті відзиву до рогляду дотримано загальні засади господарського судочинства, закріплені у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи (щодо наявності між сторонами у спірних період правовідносин оренди землі за укладеним Договором та встановлення обставин стосовно наявності невиконаного грошового зобов'язання з сплати орендної плати, пені та платежу, обумовленого п.п.в) п. 31 Договору), висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права (ст. ст. 14, 75, 76, 77, 78, 86, 79, 80 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосовані норми матеріального права (п.п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодекус України, ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 15, 24 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 526 Цивільного кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволенян позовних вимог у поному обсязі за наведених у даній постанові підстав.
Таким чином, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що позов Черкаської міської ради до Приватного підприємства "Міськбуд - Плюс" підлягає задоволенню у повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 365 913 грн. 91 грн. заборгованості з орендної плати по договору, 17 234 грн. 37 коп. пені за період з 01.07.2019 по 29.02.2020, 58 709 грн. 53 коп. упущеної вигоди (неотриманого прибутку), як платежу, обумовленого п.п. в) п. 31 Договору.
Розподіл судових витрат
Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.20 у справі № 925/914/20 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.20 у справі № 925/914/20 - скасувати та прийняти нове рішення.
3. Позов Черкаської міської ради до Приватного підприємства "Міськбуд - Плюс" - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Міськбуд - Плюс" (код 33752650; місцезнаходження: 18005, м. Черкаси, бул. Шевченко, 345) на користь Черкаської міської ради (міського бюджету міста Черкаси) ( код 25212542; місцезнаходження: 18000, м. Черкаси вул. Байди Вишневецького, 36) 365 913 (триста шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 91 грн. заборгованості з орендної плати по договору, 17 234 (сімнадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 37 коп. пені, 58 709 ( п'ятдесят вісім тисяч сімсот девять) грн. 53 коп. упущеної вигоди (неотриманого прибутку), а також 6 627 (шість тисяч шістсот двадцять сім) грн.. 87 коп. судового збору за подачу позову та 9 941 ( девять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 81 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Матеріали справи № 925/914/20 повернути до Господарського суду Черкаської області, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту постанови: 08.04.2021.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді К.В. Тарасенко
С.Я. Дикунська