Ухвала від 06.04.2021 по справі 363/390/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1701/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 363/390/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27.01.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27.01.2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про накладення арешту - задовольнити та накласти арешт на екскаватор марки «JCB» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

На думку прокурора, слідчим суддею безпідставно не взято до уваги, що вказане майно відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України та у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом. Вказане майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення після проведення відповідних експертиз та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

З висновками слідчого судді, щодо відсутності підтверджень необхідності накладення арешту на майно, зазначених в оскаржуваній ухвалі, як стверджує прокурор, погодитися неможливо, з огляду на те, що вказаний екскаватор призначався безпосередньо для проведення робіт з метою самовільного зайняття земельної ділянки.

В судове засідання у справі прокурор та представник власника майна не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора та представника власника майна, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, підрозділом дізнання Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021115150000021 від 22.01.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Зокрема, із клопотання органу досудового розслідування вбачається, що 22.01.2021 року о 13:24 год. до чергової частини Вишгородського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що на береговій лінії р. Дніпро в с. Лютіж Вишгородського району Київської області виявлено незаконне розриття берегової лінії та встановлення бетонних плит, без дозвільних документів.

Вказані відомості 22.01.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202115150000021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

В ході огляду місця події, що проводився 22.01.2021 року в період часу з 14:06 год. по 15:30 год. на береговій лінії р. Дніпро, поблизу будинку АДРЕСА_1 , виявлено розриття верхнього шару піску, наявний насип каміння. Крім цього, на відстані 30 м від берегу виявлено екскаватор колісний марки «JСВ» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, на колесах якого наявний пісок.

Власником вказаного екскаватора являється ОСОБА_8

22.01.2021 року вилучено екскаватор колісний марки «JСВ» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, однак у зв'язку з габаритним розміром транспортного засобу, його передано на відповідальне зберігання ОСОБА_9 та поміщено на територію СТ «Дніпро» в с. Лютіж Вишгородського району Київської області та опечатано.

Крім того, 22.01.2021 року колісний марки «JСВ» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору постановою слідчого визнано речовим доказом.

На підставі викладеного слідчий просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні, а саме на екскаватор колісний марки «JСВ» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, власником якого є ОСОБА_8 .

25.01.2021 року слідчий СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на екскаватор колісний марки «JСВ» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, власником якого є ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27.01.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на екскаватор марки «JCB» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні слідчим доводи про накладення арешту на Вказаний транспортний засіб, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на екскаватор марки «JCB» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. ст. 170, 173 КПК України та вказав, що слідчим не доведено необхідність такого арешту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту вищевказаного майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність останніх у даному кримінальному провадженні.

Органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що екскаватор марки «JCB» модель «JS160W» заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набий кримінально протиправним шляхом, що свідчить про формальність наявної в матеріалах провадження постанови інспектора сектору дізнання Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 від 22.01.2021 року про визнання, зокрема, вищевказаного транспортного засобу речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий в клопотанні про накладення арешту послався на протокол огляду місця події, відкритої ділянки місцевості, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 , а саме берегової лінії р. Дніпро та на припущення, що зазначений екскаватор має причетність до вчиненого кримінального правопорушення, є речовим доказом кримінального правопорушення, проте будь - яких доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України матеріали додані до клопотання не містять.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що слідчий, обґрунтовуючи подане клопотання про арешт майна, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на земельну ділянку, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , -залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

__________________ _______________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Попередній документ
96141626
Наступний документ
96141628
Інформація про рішення:
№ рішення: 96141627
№ справи: 363/390/21
Дата рішення: 06.04.2021
Дата публікації: 26.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (26.01.2021)
Дата надходження: 26.01.2021
Предмет позову: -
Розклад засідань:
27.01.2021 15:10 Вишгородський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
РУДЮК ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ
суддя-доповідач:
РУДЮК ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ