Справа № 754/15204/20 Головуючий у І інстанції Грегуль О.В.
Провадження №22-ц/824/3172/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
07 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Заявник звернувся до суду з заявою, вимоги якої уточнювались у процесі розгляду справи про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року, виданого у справі № 754/15204/19 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.
В обґрунтування заяви посилалась на те, що в заяві про видачу судового наказу ОСОБА_2 зазначено неправдиві відомості, зокрема про те, що ОСОБА_1 не опікувалася дітьми належним чином. Крім того, зазначила, що ОСОБА_2 систематично створюються їй перешкоди у спілкуванні з дітьми. При видачі судового наказу судом не було враховано обставин, встановлених у письмовий висновку № 176 від 30.08.2019 року, складений практичним психологом Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім'ї Київської міської державної адміністрації. Заявником також не було повідомлено суд про факти оплати ОСОБА_1 навчання дітей, придбання одягу і іграшок; про проведену Службою у справах дітей з ОСОБА_2 профілактичну бесіду щодо недопущення домашнього насильства; про факти реєстрації місця проживання дітей разом із матір'ю.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, просить скасувати судовий наказ, виданий Деснянським районним судом м. Києва 09 грудня 2019 року у справі №754/15204/19 за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей та відмовити у видачі судового наказу.
В доводах апеляційної скарги зазначила, зокрема, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги доводи та докази заявника, безпідставно встановивши, що обставини, на які посилається заявник, не є ново виявленими. Зокрема, суд не врахував, що ОСОБА_1 незважаючи на свідоме вчинення ОСОБА_2 систематичних перешкод, виконує свої материнські обов'язки. Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наявність спору між батьками щодо побачення з дітьми не були перешкодою для видачі судового наказу.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає про свою незгоду із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування правильного судового рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бабинський В.В. підтримали зазначені у відзиві пояснення, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась вдруге.
Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 07.04.2021 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, без електронного цифрового підпису.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сухарко А.В. також надіслав на електронну адресу Київського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Доказів, підтверджуючих поважність причин відсутності представника заявника, до клопотання не додано.
Керуючись положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника, доповідь судді-доповідача Таргоній Д.О., вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам чинного законодавства відповідає.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за ново виявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що наведене ОСОБА_1 у заяві не є обставинами, наявність яких виключала б можливість видачі судового наказу про стягнення аліментів
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до нотаріально посвідченого договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 20.02.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як батьками дітей, останні за цим договором визначили місце проживання дітей з батьком.
18.10.2019 року до суду надійшла підписана ним у цей же день заява ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох дітей.
Судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року, виданим у справі № 754/15204/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання двох малолітніх дітей.
Апеляційним судом також встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.07.2020 року у справі №754/9014/19 місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначено з батьком ОСОБА_2 . Постановою Київського апеляційного суду від 16.11.2020р. зазначене судове рішення залишене без змін.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох малолітніх дітей, суд керувався положеннями ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України.
Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Обставини, зазначені ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, фактично свідчать про наявність між батьками конфлікту стосовно участі матері у вихованні дітей, однак не є тими обставинами, які виключають видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Доводи апелянта фактично зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а також містять посилання на обставини, що були предметом розгляду суду першої інстанції, який надав їм правову оцінку, через що вони не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали суду не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для? ?його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови буде складений 09 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Н.В. Ігнатченко