Справа № 760/21890/20
Апеляційне провадження № 33/824/1852/2021
07 квітня2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Махлай Л.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби, яка подана представником Захаровим Андрієм Олеговичем, на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої в вищій школі Хелени Ходковської (м. Варшава, Польща), за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України,
постановою Солом'янського районного судум. Києва від 22.01.2021 ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, відповідальність за які передбачена статтею 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн, без конфіскації товару. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,80 грн.
Не погоджуючись з даною постановою в частині звільнення від конфіскації товару Київська митниця Держмитслужби через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою накласти стягнення у вигляді штрафу у сумі 1 700 грн з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - грошових коштів у сумі 1 700 доларів США. Посилається на те, що суд не встановив рівень майнового становища порушниці, не оцінив її щорічний прибуток, джерело доходів, рівень витрат, факт знаходження на утриманні малолітніх дітей або інших утриманців, а тому висновок суду про те, конфіскація предметів правопорушення є надмірним тягарем для правопорушниці є передчасними. Співвідношення суми коштів, які були вилучені у порушниці, до загальної суми переміщуваних коштів складає майже як один до восьми, а митницею було пропущено через митний контроль 11 800 доларів США. Суд у постанові не вказав, чи мала правопорушниця можливість відвернути шкідливі наслідки правопорушення, добровільно відшкодувати збитки або усунути заподіяну шкоду, навіть незначну.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_1 - Сологуб А.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому пояснив, що батьки ОСОБА_1 не мають інших дітей, а тому кошти на лікування онкохворого батька надає лише вона. Кошти, які у неї вилучені є її заробітною платою ОСОБА_1 . Остання працює у Польщі та середня її заробітна плата складає 3 000 злотих. Свого житла ОСОБА_1 не має та орендує квартиру, за що сплачує 1 050 злотих. Відтак конфіскація 1 700 доларів США для ОСОБА_1 є надмірним тягарем і не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріалами справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2020 о 15 год 50 хв для проходження митного контролю в зону митного контролю зали «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» поступила громадянка України ОСОБА_1 , яка прибула до України з Польщі та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор».
На запитання співробітників митниці ОСОБА_1 повідомила, що переміщує через митний кордон України суму у 10 000 доларів США.
Після проведення опитування ОСОБА_1 було запропоновано пред'явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. ОСОБА_1 було видано готівку в розмірі 13 500 доларів США, що знаходились у жіночій сумці. Готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_1 , виявлена готівкова валюта належіть їй особисто.
Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 МК України та за цим протоколом з виявленої суми було пропущено 11 800 доларів США, вилучено - 1 700 доларів США.
Відповідно до ст. 471 МК України порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Згідно зі ст. 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом, для здійснення митних формальностей можуть використовуватися паперові примірники таких документів, надані декларантом або уповноваженою ним особою. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, визначає коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, на переміщення яких через митний кордон України у відповідному напрямку встановлено обмеження, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та на єдиному державному інформаційному веб-порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі". Переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про валюту і валютні операції" транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Транскордонне переміщення валютних цінностей шляхом поштових відправлень здійснюється лише шляхом поштових відправлень з оголошеною вартістю. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 4 - 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3 фізичні/юридичні особи та банки здійснюють декларування переміщення готівкової валюти і банківських металів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що аналіз вищезазначених норм вказує на те, що обмеження щодо переміщення валютних цінностей через митний кордон України та порядок їх переміщення, у тому числі особливості декларування та визначення граничних сум, які підлягають письмовому або усному декларуванню, не є тотожними поняттями.
Вищезазначеним Положення встановлюється саме порядок переміщення готівкової валюти через митний кордон України та граничні суми переміщення готівкової валюти без письмового декларування.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності ) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Грошові кошти є товаром. Переміщення ОСОБА_1 суми грошових коштів, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, без її письмового декларування митному органу в повному обсязі є адміністративним правопорушенням та судом накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи рішення про повернення вилучених у ОСОБА_1 коштів у сумі 1 700 доларів США, суд виходив з того, що конфіскація цих коштів є надмірним індивідуальним тягарем для правопорушниці та не відповідає пропорційності вчиненому проступку.
У матеріалах справи міститься довідка про те, що ОСОБА_1 має офіційне місце роботи у Польщі, що підтверджує її пояснення про те, що переміщувані нею кошти є її заробітною платою. Крім того, ОСОБА_1 надала довідку про те, що її батько онкохворий та з 28.09.2020 по 09.10.2020 перебував на стаціонарному лікуванні у Полтавському обласному відділі охорони здоров'я «Онкодиспансер» у підтвердження пояснень про те, що кошти, які нею ввозилися в Україну призначалися на лікування батька.
Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».
Зокрема, порушення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції через застосування конфіскації, яка формально ґрунтувалася на положеннях національного закону, але за обставин конкретної справи була визнана «неспівмірною», оскільки покладала на заявника «надмірний індивідуальний тягар», було встановлено у справі «Ісмайлов (Ismayilov) проти Російської Федерації» від 06.11.2008.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 цього Закону, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Положеннями ч. 1 ст. 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом першої інстанції правильно застосовано практику Європейського суду з прав людинита враховано, що у даній конкретній ситуації конфіскація 1 700 доларів США порушує справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав ОСОБА_1 , а тому з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником є достатнім накладення штрафу.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 надала неоднозначні пояснення на місці вчинення правопорушення про походження грошових коштів не можна визнати обгрунтованими, оскільки при розгляді справи встановлено, що зазначені кошти є заробітною платою, отриманою ОСОБА_1 та призначалися на лікування її онкохворого батька.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За вказаних обставин підстав для скасування постанови суду чи її зміни не вбачаться.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2021 року залишити без змін
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Махлай