Справа №761/7022/21 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/1964/2021 Доповідач - ОСОБА_2
05 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного (в режимі ВКЗ із
ДУ «Київський слідчий ізолятор»)- ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100100007248 від 17.11.2020 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 19.04.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 567 500,00 гривень,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Щорс Чернігівської області, громадянину України, із середньою освітою, не одруженому, офіційно не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Слідчим відділом ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100100007248 від 17.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
19 лютого 2021 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
20 лютого 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
22 лютого 2021 року слідчий СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення, а також існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року клопотання слідчого задоволено, до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.04.2021 року включно, із обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 567 500,00 гривень. Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на обставини, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, даних, що характеризують особу підозрюваного, доведеність прокурором існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та недоведеність того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам.
На ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою слідчого судді, оскільки при розгляді клопотання не враховано, що письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 з порушенням процесуальних строків, з урахуванням часу його затримання та проведення обшуку, а тому підозрюваного необхідно було б негайно звільнити, а не обирати йому запобіжний захід. До того ж, при визначенні розміру застави, слідчим суддею не враховано положення ст.182 КПК України та безпідставно визначено заставу поза межами встановленого максимуму та без врахування майнового стану підозрюваного. Крім цього, захисник зазначає, що ОСОБА_7 був затриманий в рамках кримінального провадження №12021100100000634, в той час як повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснено в кримінальному провадженні №12020100100007248. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити, а в разі залишення запобіжного заходу без мін, визначити заставу у мінімальному розмірі з урахуванням положень ст.182 КПК України.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, ухвалу слідчого судді просила залишити без змін, як законну та обґрунтовану;
- підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, що підтверджується зібраними доказами та вказує на наявність обґрунтованої підозри, а також про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто про існування обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_7 та даних про його особу, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного є безпідставними, оскільки при розгляді клопотання, слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також дані, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний, майновий стан та стан здоров'я, його репутацію, наявність судимостей та інше. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання апелянта на те, що підозрюваний був затриманий в одному кримінальному провадженні, а підозра вручена в іншому, також не заслуговують на увагу, оскільки з пояснень прокурора в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що вказані захисником кримінальні провадження були об'єднанні вже після затримання ОСОБА_7 , а тому підозра вручалася йому вже в рамках іншого кримінального провадження.
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П.80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Отже, доводи сторони захисту щодо невірного визначеного розміру застави, також є непереконливими та нічим не підтвердженими, а слідчим суддею вірно та аргументовано, виходячи з тяжкості злочину та обставин його вчинення, а також беручи до уваги дані щодо особи підозрюваного в їх сукупності, який раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює, реєстрації у м. Києві не має, а отже слідчим суддею враховано і майновий стан підозрюваного, у зв'язку з чим і визначено заставу в порядку, встановленому ч.3 ст.183 КПК України, у розмірі 576 500,00 гривень.
Таким чином, перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів не вбачає порушень норм КПК України, які могли бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 19.04.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 567 500,00 гривень, є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 ,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 19.04.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 567 500,00 гривень, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4