Справа № 11-кп/824/1328/2021 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 357/1807/19
Категорія КК:ч .4 ст. 187, ч. 3 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
04 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2017 за ст. 289 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2018 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до виді 3 років 2 місяців позбавлення волі; на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2020 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /кожного/ визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а ОСОБА_9 й у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Цим же вироком ОСОБА_10 призначено покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2018, та остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Цивільний позов ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, тобто по 50 000 грн з кожного.
Вирішено питання з процесуальними витратами та речовими доказами.
Цим вироком ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він, 19.12.2018, приблизно о 01.00 год., перебуваючи на території ринку по АДРЕСА_3 , шляхом пошкодження металопластикового вікна, проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », належного ФОП « ОСОБА_11 », звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 5200 гривень, належних потерпілому ОСОБА_11 , спричинивши йому матеріальної шкоди на вказану суму.
Цим же вироком ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнано винними у тому, що вони 19.12.2018, приблизно о 23.45 год., перебуваючи по вул. Торгова Площа в м. Біла Церква Київської області навпроти кафе «Карнавал» на території парку ім. Т.Г. Шевченка в м. Біла Церква Київської області, діючи за попередньою змовою групою осіб на здійснення розбійного нападу на ОСОБА_12 та обговоривши деталі вчинення злочину, застосували насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме ОСОБА_9 умисно наніс один удар кулаком в голову ОСОБА_12 , від якого той впав на землю та втратив свідомість. В подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , користуючись безпорадним станом потерпілого, викрали з кишені його куртки мобільний телефон «XIAOMI»REDMI 5 Pro чорного кольору вартістю 4350 гривень, Bluetooth- наушники - гарнітуру - і7SHBQiXTWSi7R чорного кольору вартістю 448,07 гривень та шкіряний гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 270 гривень та один долар США, що еквівалент станом на 20.12.2018 становить 27,39 гривень, спричинивши ОСОБА_12 матеріальних збитків на загальну суму 5095 грн 46 коп.
Внаслідок розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_12 завдано фізичної шкоди у вигляді уламкового перелому передньої стінки зі змішенням уламків лобної пазухи зліва; контузійних вогнищ лівої лобної і вискової долей головного мозку; лінійного перелому правої тім'яної кістки; поздовжнього перелому піраміди правої вискової кістки; розриву барабанної перетинки справа; ран, саден на обличчі. Лінійний перелом правої тім'яної кістки, поздовжній перелом піраміди правої вискової кістки, контузійні вогнища лівої лобної і вискової долей головного мозку, розрив барабанної перетинки справа відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя. Уламковий перелом передньої стінки зі зміщенням уламків лобної пазухи зліва відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для повного зрощення перелому необхідно тривалий строк - більш ніж три тижні. Рана на лівій щоці відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; садна на обличчі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, доведеність вини обвинувачених і правильність кваліфікації їх дій, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення особам обвинувачених через м'якість. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /кожного/ визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а ОСОБА_9 й у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. ОСОБА_10 призначити покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2018, та остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги прокурор, вказує про неналежне врахування судом ставлення обвинувачених до скоєного, а саме не визнання вини, відсутність каяття, не відшкодування спричиненої шкоди потерпілому. Судом не врахована також думка потерпілого, який погодився з прокурором в судових дебатах щодо призначення їм більш суворого покарання.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_14 просить скасувати вирок суду в частині визнання винним ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 187 КК України, закривши провадження щодо нього на підставі ст. 284 КПК України. Змінити вирок щодо ОСОБА_9 , визнавши його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, зменшити суму відшкодування.
Захисником не заперечується доведеність винуватості та правильність кваліфікації дії ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України.
Проте захисник вказує про недоведеність винуватості його підзахисних за ч. 4 ст. 187 КК України, тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, апелянт зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б підтверджували наявність умислу з боку обох обвинувачених на вчинення розбійного нападу та наявність у них попередньої змови. Як вказував у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , він дійсно перебував разом з товаришами та ОСОБА_10 в районі парку імені Т.Шевченка в м. Біла Церква у вказаний в обвинуваченні день та час, проте не вступав у злочинну змову з ОСОБА_10 . ОСОБА_9 запропонував присутнім відійти в бік разом з ним, проте пішов слідом лише ОСОБА_10 . В той час, коли ОСОБА_9 йшов, побачив перед собою ОСОБА_12 та попросив у нього цигарку. Проте потерпілий через непорозуміння став одразу у бійцівську стійку, і обвинувачений, побоюючись за себе, першим наніс удар ОСОБА_12 , від якого він упав та знепритомнів. В цей час у нього випали речі, серед яких був мобільний телефон та портмоне. До нього підійшов ОСОБА_10 запитати що трапилось. Обвинувачені вирішили викликати карету швидкої допомоги. Речі, які випали у потерпілого ОСОБА_9 забрав та відніс до товаришів.
Проте суд першої інстанції не надав належної правової оцінки показанням ОСОБА_9 , які узгоджуються з показаннями допитаних свідків, жоден з яких не бачили момент удару, та підтвердили, що він усім присутнім запропонував відійти.
Висновком експерта № 40/д не розмежовано які тілесні ушкодження отримав потерпілий від удару в область голови та від падіння. Тому її дані також не могли бути покладені в основу обвинувального вироку.
Крім того захисник вказує й про те, що показання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визнання ними вини, під час досудового слідства, у вчиненні розбійного нападу були отримані слідчим через застосування незаконних заходів фізичного впливу з боку поліцейських, про що вони окремо повідомили під час судового розгляду. Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення були викладені обвинуваченими та направлені до Державного бюро розслідування.
При призначенні ОСОБА_9 покарання захисник просить також врахувати його позитивну характеристику з місця роботи, а також те, що раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, частково відшкодував завдані збитки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинувачених та захисників, які підтримали апеляційні скарги сторони захисту та заперечили проти посилення призначеного покарання, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні таємного викрадання чужого майна /крадіжки/, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні нападу на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду. При цьому винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України сторонами не заперечується.
Зокрема вина обвинувачених за ч. 4 ст. 187 КК України підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_12 , які він надавав під час допиту в суді першої інстанції. Так, ОСОБА_12 вказав, що в ніч з 18.12.2018 на 19.12.2018, перебуваючи по вул. Торгова Площа в м. Біла Церква Київської області навпроти кафе «Карнавал» на території парку ім. Т.Г. Шевченка в м. Біла Церква Київської області, він повертався додому та помітив, що за ним йдуть двоє осіб чоловічої статі. Раптом його за руку схопив один з вказаних осіб, повернув до себе та заподіяв один сильний удар в обличчя, від якого потерпілий впав на землю та втратив свідомість. Після того, як ОСОБА_12 прийшов до тями, виявив, що у нього викрали мобільний телефон та гаманець з грошовими коштами.
Показання потерпілого повністю узгоджуються з даними слідчого експерименту від 17.01.2019, проведеного за участю ОСОБА_12 , спеціаліста та інших осіб з дотриманням вимог ст. 240 КПК України.
З показань обвинувачених, наданих під час допиту в суді першої інстанції вбачається, що вони разом з знайомими ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 відпочивали 19.12.2020 в районі парку ім. Т.Г. Шевченка в м. Біла Церква Київської області. ОСОБА_9 зазначив що, перебуваючи поблизу кафе «Казка» на території вказаного пару, він побачив ОСОБА_12 , який проходив біля них. Обвинувачений з ОСОБА_10 пішли в напрямку руху потерпілого. В подальшому ОСОБА_9 , наздогнавши ОСОБА_12 попросив у нього цигарку, проте останній зайняв бойову стійку. ОСОБА_9 , побоюючись за своє здоров'я, наніс один удар в область голови потерпілого, від якого він упав та втратив свідомість. У потерпілого з кишень випали гаманець та мобільний телефон, які обвинувачені забрали. Ці речі вони продемонстрували своїм друзям, не кажучи звідки вони їх взяли. Оскільки мобільний телефон був заблокований, а гаманець порожнім, речі були викинуті.
Тобто зазначені показання обвинувачених та потерпілого підтверджують факт спричинення ОСОБА_9 потерпілому тяжкого тілесного ушкодження. Показаннями потерпілого підтверджується те, що за ним йшли обидва обвинувачених, а удар в область голови наніс один з них. Показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підтверджується факт відсутності обвинувачених в той проміжок часу, коли на потерпілого був здійснений розбійний напад. Після повернення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 продемонстрували їм мобільний телефон та гаманець, які в подальшому вони викинули.
Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту детально та послідовно відтворили обставини скоєного розбійного нападу на ОСОБА_12 , розповідали, що напали на потерпілого з метою заволодіти його майном. При цьому вказана слідча дія була проведена з дотриманням вимог ст. 240 КПК України, за участю захисника ОСОБА_20 .
Дані слідчих експериментів за участю обвинуваченого та потерпілого узгоджуються з даними відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження з ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 за 19.12.2018, з якого вбачається, що цього дня, у період часу з 23:47 по 23:48, за потерпілим по тротуарній доріжці біля парку імені Шевченка навпроти центрального входу до ресторану «Казка», рухаються, обвинувачені. В послідуючому перейшовши дорогу та рухаючись в напрямку дендропарку «Олександрія» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , почали наздоганяти ОСОБА_12 та о 23:48:05 нанесли удар від якого потерпілий по інерції вперед від вказаного удару впав на землю та більше не піднімався. В цей час обвинувачені деякий короткий час перебували біля потерпілого, а о 23:48:53 ОСОБА_9 покинувши вищевказаного потерпілого, перейшовши пішохідний перехід попрямував дорогою, якою він прийшов, а о 23:49:24 від потерпілого відійшов ОСОБА_10 , який також попрямував у бік вул. Л.Курбаса в м. Біла Церква Київської області.
З висновків судово-медичної експертизи № 39/д від 08.02.2019 та № 40/д від 08.02.2019 убачається, що дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_12 , 1993 р.н., свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 20 грудня 2018 року о 00 годині 50 хвилин, у нього мали місце тілесні ушкодження: контузійні вогнища лівої лобної і вискової долей головного мозку; лінійний перелом правої тім'яної кістки; повздовжній перелом піраміди правої вискової кістки; розрив барабанної перетинки справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень /за критерієм небезпеки для життя/, уламковий перелом передньої стінки зі зміщенням уламків лобної пазухи зліва відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості; рана, садна на обличчі - до категорії легких тілесних ушкоджень.
Описані ушкодження заподіяні тупими предметами можливо в строк вказаний в ухвалі та у строк, вказаний у протоколах допиту ОСОБА_12 від 23.12.2018, протоколах допитів ОСОБА_10 і ОСОБА_9 від 24.12.2018. Також не виключається можливість виникнення цих ушкоджень, при обставинах, які вказували обвинувачені, згідно протоколів їх допиту 24.12.2018 та протоколів проведення слідчого експерименту від 25.12.2018, а саме від ударів тупими предметами в область обличчя з послідуючим падінням ОСОБА_12 та ударом головою об тверду поверхню з передаючою площою.
Крім того, винуватість обвинувачених підтверджується й комплексом інших письмових доказів, яким надана судом належна правова оцінка. Так, згідно даних протоколів огляду місця події від 24.12.2018, від 25.12.2018, проведених за участю понятих та спеціалістів, з яких вбачається, що на земельній ділянці навпроти кафе «Білий Кіт» по АДРЕСА_3 , виявлено мобільний телефон та гаманець потерпілого, які демонстрували обвинувачені свідкам ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Згідно даних протоколу затримання ОСОБА_9 від 24.12.2018, в останнього, з лівої кишені куртки вилучені навушники бездротові в коробці i7S чорного кольору, які були викрадені в потерпілого.
На думку колегії суддів, нанесення ОСОБА_9 удару в область голови ОСОБА_12 , від якого він упав на землю та отримав тяжкі тілесні ушкодження з подальшим викраденням майна потерпілого, за обставин, коли обвинувачені разом йшли за потерпілим, а ОСОБА_10 перебував поруч під час нанесення удару ОСОБА_9 та разом з ним забирав речі потерпілого, повністю охоплюється складом інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо неправомірних дій поліцейських спростовуються іншими доказами й обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг сторони захисту щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б стали підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Покарання обвинуваченим призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Як вбачається з мотивувальної частини вироку, судом при призначенні покарання обвинуваченим, належним чином враховано фактичні обставини скоєних злочинів, тяжкість останніх, дані про особу обвинувачених, а саме те, що ОСОБА_9 раніше не судимий, обидва на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, працевлаштовані, де позитивно характеризуються, проживають з батьками; також враховані обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
На думку колегії суддів, вид та розмір призначеного кожному з обвинувачених покарання відповідає скоєному, їх особам і є достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Враховуючи викладене, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2020 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як законний та обґрунтований, підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 - без задоволення.
Керуючись ст.376, ст.404, ст.405, 407, ст.419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2020 року, яким ОСОБА_9 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженими, що перебувають під вартою, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Судді:
________________ _______________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 11-кп/824/1328/2021 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 357/1807/19
Категорія КК:ч .4 ст. 187, ч. 3 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
04 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2017 за ст. 289 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2018 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до виді 3 років 2 місяців позбавлення волі; на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст.376, ст.404, ст.405, 407, ст.419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2020 року, яким ОСОБА_9 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженими, що перебувають під вартою, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали проголосити 09 березня 2021 року о 09 годині 30 хвилин.
Судді:
________________ _______________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4