ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 квітня 2021 року м. Київ № 640/9187/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання позивача про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, та призначення розгляду справи у засіданні з повідомленням (викликом) сторін,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про:
- визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення йому перерахунку раніше призначеної пенсії, - протиправною;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 13.12.2019 згідно з документами пенсійної справи та додатково поданими документами - листом прокуратури Луганської області за №18-98вих-20 від 26.02.2020 та довідкою (інформацією) щодо розміру і складових заробітної плати за вересень 2017 року із розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 провадження справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20.
Позивачем 06.10.2020 до суду подано клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 096.03.2021 заявлене позивачем клопотання вирішено.
Однак, 07.04.2021 позивачем вдруге подано клопотання про поновлення провадження у справі аналогічного змісту.
Враховуючи вирішення станом на час звернення позивача із клопотання вдруге, питання про поновлення провадження у справі, суд вважає, що підстави для його розгляду відсутні.
Що стосується зазначення позивачем в прохальній частині клопотання призначити в найкоротші строки дану справу до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, то відповідно до частин першої-другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи предмет спору, надані позивачем пояснення по суті вимог, надані докази та наведені суб'єктом владних повноважень підстави заперечень, суд дійшов висновку, що справа є незначної складності, тому для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність проведення відкритого судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 262, 256 КАС України,
ухвалив:
Клопотання позивача про поновлення провадження у справі, - залишити без розгляду.
В задоволенні клопотання позивача про розгляд даної адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і в частині залишення клопотання без розгляду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 цього ж Кодексу. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак