ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2021 року м. Київ № 320/2533/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
ОСОБА_1
доКабінету Міністрів України
провизнання протиправним та скасування п.п. 1, 2 розпорядження від 24.02.2021,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування пункти 1 і 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 №147-р "Деякі питання реорганізації закладів освіти" в частині реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка та в частині продовження здобувачами вищої освіти та іншими особами, які навчаються у Національній академії державного управління при Президентові України, навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 справу №320/2533/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Приймаючи до провадження справу №320/2533/21, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд зазначає, що рішенням Ради суддів України №75 від 20.09.2019 рекомендовано судам, зокрема приймати до розгляду документи, отримані з використанням підсистеми "Електронний суд".
У той же час, суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 15 частини першої розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
15.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
15.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;
До дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (пункт 16 частини 1 розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України).
01 березня 2019 року в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)».
Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також - ЄСІТС), не набувають чинності.
У подальшому, наказом Державної судової адміністрації України №1096 від 07 листопада 2019 року «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання пункту 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.
Відповідно до затвердженої Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 Етап 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає :
2.1. Побудова загальносистемних компонент:
- Центральне інформаційне сховище.
- Система управління та обміну документами.
- Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою.
2.2. Розробка макетів основних підсистем та модулів:
- Єдиний державний реєстр судових рішень.
- Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
- Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах).
- Електронний суд.
- Веб-портал судової влади.
- Контакт-центр органів судової влади.
Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.
Відповідно до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.
Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17 зі змінами).
Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
Відповідно до положень статті 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
За правилами ч. 13 статті 18 КАС України, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Визначальним у підтвердженні особи при направленні електронних документів є електронний цифровий підпис, який має бути перевіреним.
Згідно з ч. 1 статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо :
перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;
за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;
під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
При цьому, суд зазначає, що наразі суди не володіють технічною можливістю дослідити та перевірити ЕЦП на предмет його достовірності. Зокрема, ухвалою від 04 березня 2019 року у справі № 404/4623/15-а (8а/404/1/18) Верховний Суд відмовив у прийнятті касаційної скарги з тих підстав, що на час звернення скаржника до Верховного Суду із касаційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу, що унеможливлює прийняття скарги в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.
Відповідно до Наказу Державної судової адміністрації від 07.11.2019 №1096 на 2020-2023 роки запроваджено плани і заходи з приводу забезпечення створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та затверджено Концепцію побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У зв'язку з тим, що в Окружному адміністративному суді міста Києва підсистема «Електронний суд» знаходиться в тестовому режимі, відповідно ідентифікувати електронний підпис заявника неможливо, що є підставою для повернення позовної заяви, згідно приписів п.3 ч. 4 статті 169 КАС України.
Тобто, слід вважати, що документи, які надійшли через систему "Електронний суд" оформлені не у відповідності до вимог законодавства.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді.
Також в силу частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Враховуючи наведену обставину, суд дійшов висновку про доцільність залишення даної позовної заяви без руху, оскільки неподання позовної заяви у письмовій формі на паперових носіях, як і додатків до неї свідчить про невідповідність такої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.
Суд звертає увагу позивача, що згідно з пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставлення нижче реквізиту.
Таким чином, додатки до позовної заяви мають бути завірені особистим підписом позивача та/або його представником.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, за змістом ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, як така, що не містить доказів сплати судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва заявлених позовних вимог.
Наявна в матеріалах справи квитанція від 07.03.2021 на суму 908,00грн. не приймається судом до уваги як доказ сплати судового збору, адже за вказаним платіжним документом судовий збір сплачений на реквізити іншого суду.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 24.09.2018р. у справі №805/168/18-а.
Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема: паперову форму позовної заяви з додатками для всіх учасників справи та докази сплати судового збору у розмірі 908,00грн. на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Амельохін