ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2021 року м. Київ № 640/9368/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1
до Міністерства цифрової трансформації України
про стягнення одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Міністерства цифрової трансформації України, в якому просить:
- визнати дії Міністерства цифрової трансформації, щодо не подачі списку на виплату одноразової матеріальної допомоги, що передбачений пунктом 9 Порядку звернення та надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширених на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із зазначенням ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України та зобов'язати подати список на виплату одноразової матеріальної допомоги, що передбачений пунктом 9 Порядку звернення та надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширених на території України гострої респіраторної хвороби C0V1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із зазначенням ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана заява розподілена на суддю Добрянську Я.І.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 270, 00 грн.
Судом встановлено, що позивач подав до суду позов у лютому 2021 року, а тому ставка судового збору розраховується станом на 1 січня 2021р.
Таким чином, за одну вимогу немайнового характеру позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2270 грн.
При цьому, позивач у тексті позовної заяви просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, що обґрунтовує низьким рівнем доходу (позивач вказала, що розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 5% від річного доходу), а також тим, що позивач у період з 15 по 29 січня 2021 року перехворіла правобічною нижньодольовою пневмонією.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з малозабезпеченістю, зокрема, є довідка про річний дохід позивача за попередній календарний рік, оскільки долучені позивачем «індивідуальні відомості про застраховану особу» можуть не відображати дійсний майновий стан особи.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за відсутності доказів майнового стану слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 2 270, 00 грн., на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Я.І. Добрянська