ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 квітня 2021 року м. Київ № 826/15625/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., під час розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату
Верховної Ради України
про визнання протиправними дій та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій та скасування наказу від 12.12.2016 № 312.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020, адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем встановленого строку звернення до суду.
Постановою Верховного Суду від 19.03.2021 зазначені рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Так, Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повторно повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності їх пропуску.
Частинами першою, другою, третьою та п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
День, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправними дії першого заступника начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Драбкова Дмитра Михайловича щодо прийняття ним Наказу № 312 від 12.12.2016 «Про переведення ОСОБА_1 », в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу державного службовця;
- скасувати як незаконний наказ першого заступника начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Драбкова Дмитра Михайловича № 312 від 12.12.2016 р. «Про переведення ОСОБА_1 », в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу державного службовця;
- у відповідності до вимог пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язати відповідальних посадових осіб Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України здійснити поворот виконання наказу першого заступника начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Драбкова Дмитра Михайловича № 312 від 12.12.2016 «Про переведення ОСОБА_1 », в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу державного службовця - в повному обсязі;
- у відповідності до вимог частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язати відповідальних посадових осіб Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1 , в частині незаконного позбавлення його статусу, як державного службовця з 12.12.2016;
- стягнути з відповідача Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 26252302 на користь позивача ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 грошові кошти, за фактично надані йому та виконані адвокатом ОСОБА_2 , але не оплачені позивачем ОСОБА_1 послуги по наданню позивачу ОСОБА_1 правової допомоги згідно Договору №2/00/08-18 від 15.08.2018 на загальну суму, яка станом на 21 березня 2019 року становить 34 200,00 (тридцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвокатського бюро «Грицюк та Партнери», а саме: п/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10026/015 філії Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, код ЄДРПОУ 42346760.
Отже, фактично позивач оскаржує дії щодо прийняття наказу № 312 від 12.12.2016 «Про переведення ОСОБА_1 », в частині щодо позбавлення його статусу державного службовця та сам наказ.
Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано 24.09.2018.
У заяві на підставі частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку на подання адміністративного позову, позивач, як на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду, посилається на те, що про існування наказу № 312 від 12.12.2016 «Про переведення ОСОБА_1 », саме у його розумінні щодо втрати ним, на думку відповідача, статусу державного службовця, йому стало відомо тільки 18.07.2018 під час оголошення ухвали суду у справі № 826/6378/18 про закриття провадження.
При цьому, позивач зазначив про те, що наказ № 312 від 12.12.2016, виходячи з його змісту та назви, він сприймав раніше, до 18.07.2018, лише як рішення відповідача тільки щодо переведення його з посади завідувача сектору зеленого господарства відділу господарського утримання будинків по вул. М. Грушевського, 5, 18/2, Шовковичній 2, 4 , на ідентичну посаду завідувача сектору зеленого господарства, але уже відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1, і ніяким чином зміст наказу № 312 від 12.12.2016 він ніколи не сприймав, як позбавлення його безпосередньо статусу державного службовця, беззаперечним доказом чого є додаток до розпорядження № 105 від 07.10.2016 - «Повідомлення працівників Управління про зміни істотних умов праці», яким він був повідомлений та поставив свій підпис тільки про переведення його з посади «Завідувач сектору зеленого господарства відділу господарського, обслуговування будинків по вул. М. Грушевського, 5, 18/2, Шовковичній, 2, 4» на посаду «Завідувач сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових и територій № 1», але ніяким чином не був повідомлений та не розписувався про позбавлення його статусу державного службовця. Також позивач зазначив про те, що вказані факти підтверджуються його заявою про переведення від 09.12.2016 та фактом відкриття провадження в адміністративній справі 826/6378/18.
Водночас, з наказу від 12.12.2016 № 312, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що в ньому чітко зазначено про те, що його прийнято у зв'язку зі зміною правового статусу окремих категорій працівників Управління (втрата статусу державних службовців), затвердженням (розпорядженням по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України від 06.10.2016 №104) та введення в дію штатного розпису працівників Управління адміністративними будинками Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, які виконують функції з обслуговування (розпорядження по Управлянню від 07.10.2016).
З зазначеним наказом позивач під підпис був ознайомлений 14.12.2016.
Таким чином в наказі від 12.12.2016 № 312 чітко вказано про те, що його прийнято у зв'язку зі зміною правового статусу окремих категорій працівників Управління (втрата статусу державних службовців), а отже позивач вже зі змісту наказу під час ознайомлення з ним мав дізнатись про факт втрату ним статусу державного службовця.
Розпорядженням по Управлінню адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України від 07.10.2016 №105 "Про введення структури та штатних розписів Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України" введено в дію структуру Управління адміністративними будинками Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України; штатний розпис працівників Управління справами Апарату Верховної Ради України, які виконують функції з обслуговування; штатний розпис робітників Управління адміністративними будинками Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, які виконують функції з обслуговування, зайнятих обслуговуванням адміністративних будинків Верховної Ради України.
Пунктом 2 вказаного розпорядження передбачено закріпити на підставі затвердженої структури та штатного розпису працівників Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, які виконують функції з обслуговування Управління та штатного розпису робітників Управління справами Апарату Верховної Ради України, які виконують функції з обслуговування, зайнятих обслуговуванням адміністративних будинків Верховної Ради України, зокрема, за відділом утримання будинків та прибудинкових територій №1 будинку по вул. М. Грушевського, 5, 18/2, Шовковичний, 2, 4.
Окрім того, пунктом 3 вказаного розпорядження відділу по роботі з кадрами та з питань державної служби доручено: в межах затвердженого штатного розпису працівників Управління справами Апарату Верховної Ради України, які виконують функції з обслуговування, повідомити працівників про зміни в структурі та штатному розписі, про наступне припинення державної служби та зміну істотних умов праці в порядку, передбаченому статтею 32 Кодексу законів про працю України; запропонувати працівникам переведення на іншу роботу та здійснити таке переведення згідно чинного законодавства.
В матеріалах справи наявна копія повідомлення працівника Управління про зміну істотних умов праці з яким позивач ознайомлений під підпис 12.10.2016 та яким позивачу замість посади завідувача сектору зеленого господарства відділу господарського обслуговування будинків по вул. М. Грушевського, 5, 18/2, Шовковичний, 2, 4 запропоновано посаду завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 будинку по вул. М. Грушевського, 5, 18/2, Шовковичний, 2, 4.
Частинами першою та третьою статті 32 Кодексу законів про працю України визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином, у Розпорядженні по Управлінню адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України від 07.10.2016 №105 "Про введення структури та штатних розписів Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України" чітко визначено, що відділ по роботі з кадрами та з питань державної служби має повідомити працівників про зміни в структурі та штатному розписі, про наступне припинення державної служби та зміну істотних умов праці в порядку, передбаченому статтею 32 Кодексу законів про працю України.
Факт отримання 12.10.2016 відповідного повідомлення позивачем не заперечується. Враховуючи той факт, що відповідне повідомлення здійснюється виключно у випадках зміни істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших позивач розписуючись у відповідному повідомленні мав усвідомлювати факт того, що відбудеться зміна істотних умов праці, а не лише незначна зміна найменування посади та ознайомитись з умовами зайняття посади, яка йому була запропонована, зокрема, з фактом того, що він втратить статус державного службовця.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач повинен був дізнатись про факт того, що він у зв'язку з виданням наказу від 12.12.2016 № 312 втрачає статус державного службовця під час ознайомлення з вказаним наказом 14.12.2016 , крім того, про факт того, що ним буде втрачено статус державного службовця відповідач мав можливість дізнатись 12.10.2016 з повідомлення працівника Управління про зміну істотних умов праці.
Таким чином, посилання позивача на те, що про існування наказу № 312 від 12.12.2016 «Про переведення ОСОБА_1 », саме у його розумінні щодо втрати ним, на думку відповідача, статусу державного службовця, йому стало відомо тільки 18.07.2018 під час оголошення ухвали суду у справі № 826/6378/18 про закриття провадження спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку на подання адміністративного позову, що вказані у заяві позивача від 24.09.2018.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Одночасно протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що питання щодо відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду було виявлено судом після відкриття провадження у справі, суд, з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 19.03.2021 у цій справі, вважає за необхідне надати позивачу строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, викладені у заяві ОСОБА_1 від 24.09.2018.
2. Встановити позивачу строк на подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску із зазначенням інших підстав для поновлення строку - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у разі неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску із зазначенням інших підстав для поновлення строку у встановлений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Огурцов