08 квітня 2021 року справа № 580/1203/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
10 березня 2021 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 26.03.2017 по 30.04.2020 через знецінення грошей внаслідок інфляції у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 26.03.2017 по 30.04.2020 через знецінення грошей внаслідок інфляції у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» позивач має право на відшкодування суми компенсації за втрату частини доходу (пенсії) у зв'язку з порушенням строків її виплати та за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії.
Ухвалою суду від 15.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
Відповідач проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що затримка у виплаті нарахованих сум пенсій на один календарний місяць і більше відповідачем жодного разу допущена не була. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Черкаською обласною державною адміністрацією 22.05.2019.
З 11.02.2008 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 694/24/18, яке набрало законної сили 18.06.2019, визнано протиправною бездіяльність Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991, починаючи з 04 жовтня 2017 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке є правонаступником Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років.
Окремою ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 694/24/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 694/24/18; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 694/24/18 та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, із врахуванням при обчисленні і перерахунку розміру пенсії правових висновків та резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 694/24/18.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 580/658/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 20.08.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 5,26060.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 694/24/18 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018, яка надійшла до Головного управління 10.07.2018, проведено перерахунок пенсії позивача з 04.10.2017. Доплата до пенсії за період із 04.10.2017 до 31.07.2018 у сумі 718,98 грн позивачу нарахована в липні 2018, а виплачена у серпні 2018.
На виконання окремої ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 694/24/18, яка надійшла до Головного управління № 22.01.2019, проведено перерахунок пенсії позивача із 04.10.2017. Доплата до пенсії за період із 04.10.2017 по 28.02.2019 в сумі 59 118,37 грн нарахована позивачу у лютому 2019, а виплачена у березні 2019 року.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 580/658/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, яка надійшла в Головне управління 15.08.2019, проведено перерахунок пенсії з 20.08.2018. Доплата до пенсії за період із 20.08.2018 по 30.11.2019 у сумі 14 027,01 грн нарахована у листопаді 2019 року, а виплачена у грудні 2019 року.
На виконання постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від у справі № 694/1163/17 та ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.01.2020 у справі № 694/1163/17, яка надійшла до Головного управління проведено перерахунок пенсії з 26.03.2017 по 03.10.2017. Доплата до пенсії за період із 26.03.2017 по 30.09.2017 у сумі 4 309,41 грн нарахована у лютому 2020 року, а виплачена у березні 2020. Доплата із 01.10.2017 до 03.10.2017 у сумі 310,09 грн нарахована та виплачена у жовтні 2020. Зазначаємо, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Звенигородського районного суду від 16.01.2020 скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі № 580/2965/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від яка надійшла до Головного управління 18.03.2020, проведено перерахунок пенсії з 01.03.2019. Доплата до пенсії за період з 01.03.2019 по 30.04.2019 у сумі 16 263,80 грн нарахована у квітні 2020, а виплачена у травні 2020.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі № 580/2499/20 та ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2020, яка надійшла до Головного управління 06.11.2020, проведено перерахунок пенсії позивача з 20.08.2018 по 28.02.2019. Доплата до пенсії за період з 20.08.2018 по 28.02.2019 в сумі 3 119,46 грн нарахована у грудні 2020 року, а виплачена у січні 2021 року.
20.01.2021 позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила нарахувати їй компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованої пенсії за період з 23.03.2017 по 30.04.2020.
Відповідач листом від 11.02.2021 №698-415/Б-04/8-2300/21 повідомив позивачку про те, що підстав для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів не має.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 46 Конституції України, передбачають, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам трати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації зазначеного Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як виплати грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Так, ст. ст. 2, 3 Закону України № 2050-ІІІ, встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, та визначає поняття “доходи” - доходи громадян, які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України № 2050-ІІІ, визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відтак, у розумінні Закону України № 2050-ІІІ, пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого роду проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 4 Порядку № 159, закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням, правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону України № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону України № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень ст. 1-3 Закону України № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати пенсії, оскільки у розумінні Закону України № 2050-III пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду, і порушення строків її виплати означає втрату громадянином частини свого доходу, і нарахування та виплата пенсії позивачу відбулись на виконання рішень судів, а несвоєчасне нарахування і виплата таких сум відбулись з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159, висловлений Верховним Судом у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 804/2994/18).
Крім того, суд враховує, що висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 759/9631/17, у якій суд зазначив, що: “Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону № 2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення”.
Відтак, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії є протиправними.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 26.03.2017 по 30.04.2020 через знецінення грошей внаслідок інфляції у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 26.03.2017 по 30.04.2020 через знецінення грошей внаслідок інфляції у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складене 08.04.2021.
Суддя В.П. Тимошенко