09 березня 2021 року Справа № 480/3924/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
представника позивача - адвоката Миланича А.М.,
представника відповідача - Савченко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3924/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
30.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в ході розгляду справи, мотивуючи вимоги тим, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2016р. по 31 грудня 2018р дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016р. по 31 грудня 2018р. за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, про що 14.05.2019 складений акт перевірки №526/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /111. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п.185.1 ст.185, п.п.194.1.1 п.194.1 ст.194, п.198.1 п.198.5 п.198.6 ст.198, п.п.201.1 п.п.200.2 ст.200 ПК України, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.176.1 ст.176, п.п.16-1 п.10 р.20 Податкового кодексу України, п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, абз.4 п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України та п.8.1, п.8.4 ст.8 Порядку обліку платників податків і зборів, п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 та п.299.11 ст.299, п.293.4 ст.293 Податкового кодексу України, п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 ст.7, ч.3 ст.7, п.4 ч.1 ст.1, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,, п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки контролюючим органом 12 червня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення
№0007221303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 128793 грн. 75 коп.,
№0007231303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з єдиного податку у розмірі 37493 грн. 25 коп.,
№0007241303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 32884 грн. 14 коп.,
№0007251303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 394609 грн. 59 коп.,
№0007291303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.,
№0007301303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.
Позивач вважає протиправними і просить скасувати податкові повідомлення-рішення, зазначивши, що досліджуючи діяльність ОСОБА_2 як фізичної особи, податковий орган протиправно вважає, що така діяльність є підприємницькою та передбачає на меті отримання доходу як підприємцем, в результаті чого позивачем, окрім всього іншого, через заниження чистого оподатковуваного доходу занижено суму податку на доходи фізичних осіб. Фактично ж об'єкти нерухомості реалізовані позивачем на підставі договорів купівлі-продажу, в яких продавцем є ОСОБА_1 як фізична особа власник майна, якому виконавчими комітетами відповідних місцевих рад видані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
При цьому позивачем було самостійно сплачено податок з доходів фізичних осіб від реалізації нерухомого майна як фізичною особою за ставкою 5% від отриманої суми (вартості), а також земельних ділянок, та 1,5% військового збору, відповідно до вимог ст. 167 та ст. 172 ПК України. Державна реєстрація договорів купівлі-продажу проводилась приватними нотаріусами.
В проміжку часу з 01.04.2016 по 14.03.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування (II група).Основний вид економічної діяльності: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Таким чином, за відповідними договорами купівлі-продажу нерухомого майна, таке майно відчужувалось громадянином ОСОБА_1 , як його власником - фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем, що свідчить про отримання останнім доходів, що не пов'язані з провадженням підприємницької діяльності (в межах обраних видів підприємницької діяльності нерухоме майно не використовувалось; розрахунки по операціям купівлі-продажу здійснювались за банківськими реквізитами позивача як фізичної особи, а не фізичної особи- підприємця). Крім того, до КВЕД ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця не входить такий вид діяльності як купівля та продаж власного нерухомого майна за кодом 68.10.
При цьому, контролюючий орган дійшов висновку про здійснення позивачем видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, а саме: «купівлю та продаж власного нерухомого майна», чим порушено абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України. На думку контролюючого органу позивач зобов'язаний був перейти на сплату інших податків і зборів визначених ПК України.
Водночас, відповідно до пп.292.1.1 п.292.1 ст.292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи-підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Тобто, фізична особа-підприємець не зобов'язана включати до доходів доходи, отримані від продажу нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі.
Крім того, зважаючи на те, що протягом 2016-2018 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, здійснені ним господарські операції протягом цього часу не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість, а тому не могли бути враховані у загальному обсязі оподатковуваних операцій, оскільки, згідно з нормами пункту 181.1 ст. 181 ПК України, в суму 1 000 000,00 грн. входять лише ті суми від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. У даному випадку відповідачем не наведено, які саме господарські операції у межах граничного розміру доходу на спрощеній системі оподаткування підлягали оподаткуванню податком на додану вартість. Таким чином податковий орган протиправно визначив позивачу обов'язок зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 128 793,75 грн.
В частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 170,00 грн., позивач зазначив, що відповідно до ст. 16 п. 16.1 п.п. 16.1.3, 16.1.7 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством. Відповідно до ст. 63 п. 63.3 абз.4 ПК України платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 затверджено «Порядок обліку платників податків і зборів». Цим Порядком затверджено «форму 20-ОПП Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність». Як зазначено у акті перевірки самим відповідачем, позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 . Фізична особа, яка зареєстрована підприємцем, може використовувати у підприємницькій діяльності усе належне їй майно. При цьому правове становище такого майна не зазнає ніяких змін. Позивач став на податковий облік за місцем свого проживання. Відповідачем не подано будь-які докази, що підприємницька діяльність позивачем здійснюється з використанням майна, що знаходиться за межами територіальної одиниці обліку позивача. За таких обставин Відповідачем не доведено вчинення позивачем порушень вимог пп.16.1.3, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, абз.4 п. 63.3 ст. 63 ПК України.
Також протиправним позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0007301303 від 12.06.2019 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення п. 41.1. п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, ПК України у розмірі 510,00 грн., зазначивши, що виходячи зі змісту статей 109-113 Кодексу, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування. Згідно із пунктом 121.1. статті 121 Кодексу, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Враховуючи, що позивач не мав можливості надати документи на вимогу контролюючого органу через їх вилучення контролюючим органом під час проведення обшуку, про що повідомив відповідача у відповіді на запит, підстави для притягнення позивача до відповідальності за ненадання документів відсутні.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що у періоді з 01.04.2016 по 30.06.2017 ФОГ1 ОСОБА_1 , був платником єдиного податку на II групі зі ставкою податку 20% від мінімального розміру заробітної плати, а з 01.07.2017 по 31.12.2018 був платником єдиного податку на II групі зі ставкою податку 10% від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до облікових даних платника єдиного податку ФОН ОСОБА_1 було визначено види діяльності за КВЕД:
16.10 Лісопильне та стругальне виробництво;
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;
43.32 Установлення столярних виробів;
43.33 Покриття підлоги й облицювання стін;
46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;
41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний вид діяльності).
Перевіркою питань щодо отримання доходу від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку встановлено що, згідно з податковою декларацією платника єдиного податку за 2016 рік (від 02.02.2017 №1700034796) ФОП ОСОБА_1 визначено дохід, отриманий від здійснення діяльності у сумі 706 750,00 гривень.
Водночас, в ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 крім видів діяльності, зазначених у свідоцтві платника єдиного податку, отримав дохід від продажу нерухомого майна (садових будинків) у сумі 961 969,00 грн., що підтверджується даними Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ), поданих до ДНІ у м. Суми ГУ ДФС у Сумській області приватним нотаріусом ОСОБА_3 .
З метою проведення перевірки фізичної особи, яка отримувала систематично доходи від продажу об'єктів житлової нерухомості ОСОБА_1 , на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Сумській області було надіслано лист за №899/ФОП/18-28-13-03 від 01.02.2019 про необхідність падати на перевірку у повному обсязі первинні документи, пов'язані з підприємницькою діяльністю за вказаний період.
Листом від 18.02.2019 (вх.№7335/ФОП від 19.02.2019р.) позивач надав відповідь на запит, повідомивши, що надати витребувані документи немає можливості, так як під час обшуку 05.11.2018р. працівниками податкової міліції вони були вилучені і до цього часу не повернуті.
З метою отримання документів, що свідчать про систематичну діяльність з будівництва та продажу ОСОБА_1 нерухомого майна до слідчого управління ГУ ДФС у Сумській області було направлено службову записку від 28.02.2019 за №372/18-28-13-03.
Слідчий відділ ГУ ДФС у Сумській області службовою запискою №74/18-28-13-14 від 06.03.2019р. повідомив, що на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 29.10.2018 в рамках кримінального провадження співробітниками СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області 05.11.2018 було проведено обшук житлового будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за результатами обшуку було вилучено документи щодо будівництва будинків ОСОБА_1 , а в подальшому 09.11.2018 слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми було накладено арешт на зазначені документи. На виконання доручення СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області від 04.01.2019 №Д-5/18-28-23-14 співробітниками ОУ ГУ ДФС у Сумській області здійснено огляд документів, які були вилучені під час обшуку, та складено відповідний протокол огляду та копіювання наявних документів. Пізніше Колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду 04.01.2019 було винесено ухвалу про скасування ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2018 про накладення арешту на документи, які були вилучені під час проведення обшуку. На підставі вказаного, 22.01.2019 гр. ОСОБА_1 було повернуто в повному обсязі документи, вилучені під час проведення обшуку 05.11.2018, про що гр. ОСОБА_1 надано розписку від 22.01.2019. підписану ним особисто. Тобто, позивачем було відмовлено у наданні документів контролюючому органу на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за №899/ФОП/18-28-13- 03 від 01.02.2019.
За результатами дослідження копій документів, вилучених під час проведеного обшуку 05.11.2018, які було надано для ознайомлення Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області (службова записка №74/18-28-23-14 від 06.03.18) та інформації, зазначеної у листі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 12.02.2019 №40-1018/329-19р., було встановлено, що на земельних ділянках, які належать громадянину ОСОБА_1 , та розміщені за адресами: АДРЕСА_2 ; 16/4; 20/5, у 2014 та 2015 роках проводилась діяльність з будівництва садових будинків для подальшої їх реалізації. У подальшому, шляхом укладання договорів купівлі - продажу, ОСОБА_1 протягом 2016 року садові будинки та земельні ділянки були відчужені. При цьому, дохід, отриманий від реалізації нерухомого майна було оподатковано за ставкою 5%, встановленою статтею 172 Податкового кодексу України.
Зазначена норма застосовується для оподаткування доходів фізичних осіб у разі, якщо такий дохід отримано не від провадження підприємницької діяльності. В іншому випадку (коли дохід отримано особою в межах підприємницької діяльності) підлягають застосуванню спеціальні норми податкового законодавства, а саме - стаття 177 Податкового кодексу, оскільки будівництво та систематичний продаж фізичними особами нерухомого майна, у тому числі власного, з метою одержання прибутку є підприємницькою діяльністю.
Будівництво позивачем самостійних об'єктів нерухомості для їх подальшого продажу є безумовним свідченням того, що збудований об'єкт нерухомості передбачав отримання прибутку, що є неодмінною характерною рисою підприємницької діяльності. Також, продаж протягом перевіреного періоду значної кількості об'єктів нерухомості є свідченням систематичної діяльності, як ще однієї з ознак підприємництва.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 N 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» визначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик (п. 4 Постанови).
ОСОБА_1 протягом 2016р. було реалізовано п'ять садових будинків самостійно збудованих. Діяльність з будівництва житлових і нежитлових будівель була основним видом діяльності позивача як підприємця. Діяльність із продажу самостійно збудованих нежитлових будівель також є підприємницькою, оскільки позивач систематично ( більше трьох разів протягом одного календарного року) здійснював реалізацію самостійно збудованих садових будинків.
Реалізація нерухомого майна відповідно до наказу Держкомстату, від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» відповідає класу 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна. Однак, такий вид економічної діяльності не зазначено у свідоцтві платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
При здійсненні господарської діяльності за КВЕД 68.10 доходи, отримані від таких операцій підлягають включенню до складу загального оподатковуваного доходу.
Згідно з абз. 7 пп.298.2.3. п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
ФОП ОСОБА_1 не дотримано вимоги ч. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності та не здійснено перехід на загальну систему оподаткування.
Враховуючи зазначене, доходи, отримані ФОП ОСОБА_1 від здійснення господарської діяльності, починаючи з 01.01.2017 підлягають оподаткуванню за загальною системою оподаткування, порядок застосування якої встановлено ст. 177 Податкового кодексу України. Зокрема, від діяльності отриманий в порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування у сумі 199964,00 гри., а саме від реалізації садових будинків згідно з договором купівлі - продажу від 24.10.16 зареєстрованим за № 1884 на суму 100021,00 грн. та договором купівлі-продажу від 16.11.16 зареєстрованим за №2006 на суму 99943,00 грн., має оподаткуватись за ставкою 15% згідно абз.2 п.293.4 ст. 293 Податкового кодексу України. Отже єдиний податок який підлягає донарахуванню становить: 199964,0 грн.* 15% = 29994,60 грн. та відповідно застосована штрафна санкція 25%: 29994,60 * 25% = 7498,65 грн.
У зв'язку з цим Головним управлінням ДФС у Сумській області винесене податкове повідомлення-рішення №0007231303 від 12.06.2019р.
Зазначене вище порушення призвело до нарахування ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб.
Визначені за результатами перевірки суми отриманого позивачем доходу задекларовані у податкових деклараціях платника єдиного податку та зазначені у договорах купівлі продажу нерухомого майна.
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф-2 до податкової декларації, встановлено відсутність документально підтверджених витрат за 2017 та 2018 роки.
Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в Ф-2 до податкової декларації, встановлено його заниження за 2017р., на загальну суму 1238644,00 гри. та за 2018р. па суму 515176,40 грн.
Заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на 1238644,00 грн. та за 2018р. на 515176,40 грн. відбулося внаслідок неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування у ці періоди, про що зазначено в п. 2.2.2 акту перевірки, що призвело до порушення п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1. п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
Таким чином з урахуванням порушень п. 164.1 ст.164, п. 167.1 ст. 167. п. 177.1, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України приватному підприємцю було нараховано до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 315687,68 грн., в т.ч. по періодах: за 2017 р. на 222955,92 гри., за 2017 р. на 92731,75 грн. На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення №0007251303 від 12.06.2019р.
Неправомірне перебування позивача па спрощеній системі оподаткування призвело до нарахування йому і військового збору в сумі 26307,31 грн., а саме: за 2017 р. на суму18579,66 грн., за 2018р. на суму 7727,65 грн. На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення №0007241303 від 12.06.2019р.
Також, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. виручка позивача як платника єдиного податку склала 968285,00 грн. (що підтверджується даними податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця наданої до податкової інспекції 02.02.18р. №30396), а також за результатами перевірки було встановлено продаж садового будинку згідно з Договором купівлі - продажу садового будинку від 14.09.2017р. зареєстрованим за №984 укладеним між громадянином ОСОБА_1 (продавець) та громадянкою ОСОБА_4 (покупець) вартістю 270359,00грн. (оціночна вартість 270359,00 грн.). В зв'язку з чим загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1000000,00 гривень, фактично склала 1238644,00 грн.
Згідно п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України позивач зобов'язаний був зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу.
У відповідності до п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, пп.«б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України приватний підприємець має нести відповідальність на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви про реєстрацію платником такого податку, тобто з 11 числа календарного місяця до дня прийняття рішення про припинення господарської діяльності. Обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість винику позивача з 11.01.2018 р.
Однак, за період з 11.01.2018 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 0,00 гривень. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 11.01.2018 по 31.12.2018 встановлено їх заниження всього у сумі 103035,00 грн.
Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за №899/ФОП/18-28-13-03 від 01.02.2019 відмовив у наданні документів, то дохід було визначено на підставі поданої звітності до податкової інспекції відповідно до п.292.13 ст. 292 Податкового кодексу.
Таким чином, за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183. пп.«б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та заниження ПДВ на суму 103035,00 грн., у тому числі: грудень 2018 року в сумі 103035.00 грн. На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення №0007221303 від 12.06.2019р.
Крім того, розділом VIII «Порядку обліку об'єктів оподаткування та об'єктів пов'язаних з оподаткуванням» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 визначено, що платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючим органам за основним місцем обліку у порядку встановленим цим розділом.
Якщо у платника відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває па обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта. Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою №20-ОПП «Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність» подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Як зазначено вище, позивач з метою отримання прибутку здійснював діяльність з будівництва садових будинків на власних земельних ділянках для подальшої реалізації за адресою: АДРЕСА_3 ; 18/2; 18/3; 16/5; 16/4; 20/5. Проте, в порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України форма 20-ОПП ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області на вищевказані об'єкти оподаткування не подавалась.
Також, на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за №899/ФОП/18- 28-13-03 від 01.02.2019, ФОП ОСОБА_1 відмовлено у наданні на перевірку у повному обсязі первинних документів (а саме: видаткових накладних на реалізацію товарів, рахунків, видаткових накладних на придбання товару, ТТН, договорів з постачальниками/покупцями, контрактів, банківських виписок та інше), що є порушенням вимог п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України. Зазначене стало підставою для винесення податкового повідомлення - рішення №0007301303 від 12.06.2019р. про застосування штрафної санкції 510,00 грн.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2016р. по 31 грудня 2018р дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016р. по 31 грудня 2018р. за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, про що 14.05.2019 складений акт перевірки №526/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /111 ( а.с. 16-56). Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п.185.1 ст.185, п.п.194.1.1 п.194.1 ст.194, п.198.1 п.198.5 п.198.6 ст.198, п.п.201.1 п.п.200.2 ст.200 ПК України, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.176.1 ст.176, п.п.16-1 п.10 р.20 Податкового кодексу України, п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, абз.4 п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України та п.8.1, п.8.4 ст.8 Порядку обліку платників податків і зборів, п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 та п.299.11 ст.299, п.293.4 ст.293 Податкового кодексу України, п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 ст.7, ч.3 ст.7, п.4 ч.1 ст.1, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,, п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки контролюючим органом 12 червня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення
№0007221303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 128793 грн. 75 коп.,
№0007231303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з єдиного податку у розмірі 37493 грн. 25 коп.,
№0007241303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 32884 грн. 14 коп.,
№0007251303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 394609 грн. 59 коп.,
№0007291303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.,
№0007301303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. ( а.с. 64-73).
Вказані рішення суд вважає протиправними і такими, що підлягають скасуванню, виходячи з такого.
Зі змісту акта перевірки та пояснень відповідача , наданих в ході розгляду справи, вбачається, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування не включив до свого доходу дохід від реалізації у 2016 році двох із п'яти самостійно збудованих садових будинків, а саме за договором купівлі - продажу від 24.10.16 на суму 100021,00 грн. та за договором купівлі-продажу від 16.11.16 на суму 99943,00 грн., що в свою чергу і потягло збільшення об'єктів оподаткування, обов'язок перейти на загальну систему оподаткування, а з урахуванням доходу від реалізації самостійно збудованого садового будинку за договором купівлі-продажу від 14.09.2017 зареєструватися платником податку на додану вартість з 11.01.2018.
При цьому, визначаючи суму оподатковуваного доходу, контролюючим органом витрати, пов'язані з діяльністю позивача не визначалися у зв'язку з ненаданням позивачем на перевірку документів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Як на підставу проведення перевірки позивача контролюючий орган у акті перевірки послався на п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Кодексу. Тобто, відповідно до вказаної норми підставою для перевірки позивача стало отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п.78.7. ст.78 Податкового кодексу України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Так, стаття 83 Податкового кодексу України визначає, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
При цьому, відповідно до п. 85.2. ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності формування даних податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати такі первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов'язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів. Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними чи іншими компетентними органами. Якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати контролюючому органу для проведення перевірки копії вказаних документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів, а терміни проведення такої перевірки, у тому числі, розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Підтверджене належним чином вилучення первинних документів правоохоронними органами у платника податків не прирівнюється до відсутності документів як підстави для того, щоб перевірка була проведена виходячи з податкової інформації, яка є в розпорядженні контролюючого органу.
У свою чергу визначення об'єкту оподаткування для цілей податкового обліку здійснюється на підставі аналізу даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності цих даних у первинних документах об'єктивним обставинам вчинення господарської операції.
Так, у лютому 2019 року податковим органом направлено позивачу лист про необхідність надання пояснення та документи щодо продажу об'єктів житлової нерухомості за період з 2014 по 2018 роки. У відповідь позивачем 18.02.2019 направлений лист до контролюючого органу про проведення у позивача 05.11.2018 обшуку слідчим управлінням ГУ ДФС у Сумській області і вилучення документів, частина з яких не повернута ( а.с.96,97). Проведення обшуку і вилучення документів у позивача в рамках кримінального провадження №32018200000000075 стосовно ФОП ОСОБА_2 відповідач також не заперечує. Таким чином, з огляду на викладене вище, відповідач безпідставно стверджує про ненадання документів на перевірку позивачем.
При цьому, на думку суду не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що позивачу були повернуті вилучені документи, про отримання яких він 22.01.2019 надав розписку ( а.с.99-100).
Так, нормами кримінального процесуального законодавства визначено, що речові докази, в тому числі і документи, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду ( ч.2 ст.100 КПК України). На неодноразові вимоги суду податковим органом не надано доказів щодо переліку документів, вилучених під час обшуку у позивача, та доказів на підтвердження їх повернення. Перелічені у розписці документи не дають можливості визначити господарську операцію в межах якої вони оформлені. Водночас, у своєму листі від 18.02.2019 позивач зазначав, що йому повернуті не всі вилучені документи, проте ця обставина залишена контролюючим органом поза увагою при призначенні перевірки, її проведенні, а також не спростована відповідачем під час судового розгляду справи по суті.
Відповідно до п.177.2. ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Таким чином, не визначивши розміру витрат, контролюючий орган протиправно визначив об'єкт оподаткування позивачу за перевірений період, використавши лише податкову інформацію, перелічену п.1.13 Акту перевірки ( а.с.23). За таких обставин висновки податкового органу стосовно порушень, відображених у акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 5945,00 грн. (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області ( код ЄДРПОУ ВП 43995469, вул.Іллінська,13, м.Суми, 40009) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними у скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 12 червня 2019 року
№0007221303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 128793 ( сто двадцять вісім тисяч сімсот дев"яносто три) грн. 75 коп.,
№0007231303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з єдиного податку у розмірі 37493 ( тридцять сім тисяч чотириста дев"яносто три) грн. 25 коп.,
№0007241303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 32884 ( тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 14 коп.,
№0007251303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 394609 ( триста дев"яносто чотири тисячі шістсот дев"ять) грн. 59 коп.,
№0007291303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.,
№0007301303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на користь ОСОБА_1 5945 ( п"ять тисяч дев"ятсот сорок п"ять) грн.00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 22 березня 2021 року.
Суддя Л.М. Опімах