Іменем України
08 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1008/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Солодовнікова Олександра Петровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19 лютого 2021 року № 30 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням набутого набутого права на пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з моменту звільнення 01 червня 2020 року з Національної поліції України.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 03 березня 1995 року по 06 листопада 2015 року, та в подальшому з 07 листопада 2015 року по 01 червня 2020 року проходив службу в Управлінні поліції охорони в Луганській області, під час якої, з моменту її початку, приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції в Луганській області, у зв'язку з чим позивачу надано статус учасника бойових дій та видане відповідне посвідчення.
01 червня 2020 року Управлінням поліції охорони в Луганській області видано наказ № 46-о/с, відповідно до якого старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0027092), молодшого інспектора взводу реагування Сєвєродонецького міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Луганській області, 01 червня 2020 року звільнено зі служби, відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням), з виплатою грошової компенсації за 18 діб невикористаної відпустки за фактично відпрацьований час у 2020 році. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить: 26 років 07 місяців 23 дні, час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 06 років 07 місяців 00 днів.
Наказом від 27 серпня 2020 року № 75 о/с “Про внесення змін до наказів” внесено зміни до наказу від 01 червня 2020 року № 46 о/с та викладено його в такій редакції: “відповідно до пункту 8 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” звільнити зі служби в Національній поліції (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій))”.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3378/20 визнано протиправним та скасовано наказ від 27 серпня 2020 року № 75 о/с “Про внесення змін до наказів” в частині внесення змін до наказу від 01 червня 2020 року № 46 о/с.
14 серпня 2020 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про призначення/перерахунок пенсії та надав необхідний пакет документів з поданням від 21 серпня 2020 року про призначення пенсії за вислугу років, згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Рішенням від 01 вересня 2020 року № 29 ( ОСОБА_1 ) відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що право на пенсійне забезпечення на умовах Закону № 2262 мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом; особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, а позивач наразі є не звільненим.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі № 360/3388/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 360/3388/20 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 360/3388/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 вересня 2020 року № 29 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з моменту набуття такого права.
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 360/3388/20 відповідачем 19 лютого 2021 року прийнято рішення за № 30 ( ОСОБА_1 ), яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років через те, що з 01 червня 2020 року позивача звільнено зі служби в Національній поліції України, а 02 червня 2020 року прийнято на службу до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, а отже, служба є безперервною.
З посиланням на положення статей 19, 22, 45 Конституції України, статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, представник позивача вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 25 березня 2021 року за вхідним реєстраційним № 10828/2021 подало відзив на позовну заяву від 22 березня 2021 року № 1200-010702-8/6725, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 51-53).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що статтею 99 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян” визначено, що Пенсійному фонду України з 01 січня 2007 року передані функції з призначення, перерахунку та виплати пенсій згідно з Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Питання визначення права та розрахунку вислуги років для призначення пенсії належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових структур, міністерств та інших органів, в якому особа проходила службу (з яких особу було звільнено зі служби).
Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
В даному випадку це Головне управління Національної поліції в Луганській області.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ оформлює всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, мають бути завірені Головним управлінням Національної поліції в Луганській області в установленому порядку. Перелік документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, визначено пунктом 7 Порядку № 3-1.
21 серпня 2020 року Головне управління Національної поліції в Луганській області надіслало на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з наказу від 01 червня 2020 року № 46 о/с вислуга позивача в календарному обчислені складає 26 років 06 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 06 років 07 місяців 02 дні, вислуга років для призначення пенсії складає 33 роки 02 місяці 28 днів.
Рішенням від 01 вересня 2020 року № 29 ( ОСОБА_1 ) відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 360/3388/20 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 360/3388/20 скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 вересня 2020 року № 29 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язано повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з моменту набуття такого права.
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 360/3388/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 19 лютого 2021 року № 30 ( ОСОБА_1 ), оскільки ОСОБА_1 звільнений зі служби в Національній поліції в Луганській області 01 червня 2020 року, а 02 червня 2020 року прийнятий на службу до територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, служба вважається безперервною.
Стосовно права позивача на пенсію за вислугу років (у разі звернення згідно з вимогами вищевказаного порядку) відповідач зазначив таке.
Згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, якщо вони звільнені зі служби, а саме: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” право на пенсійне забезпечення мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом; особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Враховуючи надану Територіальним управлінням Служби судової охорони у Луганській області довідку від 20 серпня 2020 року № 43/3-1080/20 про проходження служби та витяг з наказу про прийняття на службу від 02 червня 2020 року № 95 о/с, позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Право на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 отримає лише в разі звільнення зі служби.
Таким чином, рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугою років від 19 лютого 2021 року № 30 ( ОСОБА_1 ) винесено згідно з діючим законодавством.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив таке.
На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн в додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року б/н зазначено таке: надання консультації протягом 1 години 30 хвилин та складання позовної заяви протягом 4 години 15 хвилин. Однак, такі послуги, як надання консультацій, складання позовної заяви, що передували зверненню до суду, жодним чином не пов'язані із представництвом інтересів клієнта в суді та не є судовими витратами.
Більш того, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) згідно з статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із чим заявлені до відшкодування авансовані витрати на послуги адвоката щодо представництва клієнта в суді є очевидно безпідставними, оскільки судові засідання з викликом сторін по справі не призначалися.
Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вважає заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, а тому вимога стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованою.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 09 березня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 КАС України (арк. спр. 30-32).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 03 березня 1995 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в Управлінні Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, а у період з 07 листопада 2015 року по 01 червня 2020 року - в Управлінні поліції охорони в Луганській області та з 01 червня 2020 року звільнений з посади молодшого інспектора взводу реагування Сєвєродонецького міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Луганській області за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням), що підтверджується копією трудової книжки від 17 лютого 1992 року серії НОМЕР_2 та витягом з наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 01 червня 2020 року № 46 о/с (арк. спр. 14-15, 17, 38 зв.).
Сектором з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено документи для призначення і виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , серед яких подання про призначення пенсії від 21 серпня 2020 року, заява ОСОБА_1 від 14 серпня 2020 року про призначення пенсії, довідка Управління поліції охорони в Луганській області від 17 серпня 2020 року № 55 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, грошовий атестат від 17 серпня 2020 року № 9, витяг з наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 01 червня 2020 року № 46 о/с, заява ОСОБА_1 від 14 серпня 2020 року про призначення надбавки як учаснику бойових дій, посвідчення учасника бойових дій від 04 лютого 2016 року серії НОМЕР_3 , видане Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, довідка Управління поліції охорони в Луганській області від 28 травня 2020 року № А-40 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, заява ОСОБА_1 від 13 серпня 2020 року про виплату пенсії на картковий рахунок, довідка Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 20 серпня 2020 року № 43/3-1080/20, паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 (арк. спр. 36-44 зв.).
Відповідно до витягу з наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 01 червня 2020 року № 46 о/с, подання про призначення пенсії від 21 серпня 2020 року вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії станом на 01 червня 2020 року складає 33 роки 02 місяці 28 днів, у тому числі в календарному обчисленні 26 років 07 місяців 26 днів (арк. спр. 17, 36 зв., 38 зв.).
З 02 червня 2020 року ОСОБА_1 проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області на посаді контролера 1 категорії другого взводу охорони першого підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (для забезпечення безпеки учасників судового процесу та охорони Сєвєродонецького міського суду Луганської області), про що свідчать витяг з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 02 червня 2020 року № 95 о/с “По особовому складу” та довідка Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 20 серпня 2020 року № 43/3-1080/20 (арк. спр. 42, 44 зв.).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 360/3388/20 у задоволенні позову адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю (арк. спр. 60-65).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 360/3388/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 360/3388/20 задоволено частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 360/3388/20 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково (арк. спр. 18-20):
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 вересня 2020 року № 29 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з моменту набуття такого права;
- стягнуто з Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривні 00 копійок.
В постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 360/3388/20 Перший апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що
«… призначення пенсії за вислугу років здійснюється у разі звільнення особи зі служби. Матеріали справи свідчать, що позивача згідно з наказом було звільнено зі служби в Національній поліції відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій)). Вислуга років позивача на день звільнення становила 26 років 07 місяців 23 дні. За положенням п. 8 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій). Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що позивач має право призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. “а” ст. 12 Закону № 2262-XII, оскільки позивача було звільнено зі служби із Національної поліції та на час звільнення позивач мав відповідну вислугу. При цьому, суд зазначає, що законодавець розрізняє поняття “призначення пенсії” та “виплата пенсії”, зокрема, це вбачається з Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в якому містяться два окремі розділи “Призначення пенсій” та “Виплата пенсій”, а тому, суд зауважує, що у випадку призначення позивачу пенсії, за умови, що такий після звільнення з Національної поліції прийнятий та продовжує службу в Службі судової охорони, виплата пенсії позивачу на час їх служби в Службі судової охорони припиняється, однак при цьому відсутні підстави для висновку про те, що позивачу не може бути призначена пенсія у зв'язку зі звільненням його з Національної поліції. Таким чином, суд дійшов до висновку, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років є протиправними та підлягає скасуванню.».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії від 19 лютого 2021 року № 30 ( ОСОБА_1 ) позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років через те, що позивача звільнено зі служби в Національній поліції в Луганській області 01 червня 2020 року, а 02 червня 2020 року прийнято на службу до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, а отже, служба вважається безперервною (арк. спр. 21, 45).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з пунктом “б” статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення (частина друга статті 2 Закону № 2262-ХІІ).
Частиною третьою статті 2 Закону № 2262-ХІІ регламентовано, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення (частина четверта статті 2 Закону № 2262-ХІІ).
Відповідно до абзаців першого, одинадцятого пункту “а” частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та шість місяців і більше.
Розділом VI Закону № 2262-ХІІ врегульовані питання призначення пенсій.
Так, частиною першою статті 48 Закону № 2262-ХІІ закріплено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті (частина друга статті 48 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 48 Закону № 2262-ХІІ особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред'являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.
Статтею 49 Закону № 2262-ХІІ визначені органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення:
Пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України (частина перша);
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії (частина друга);
Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України (частина третя);
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення (частина четверта).
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян” врегульовано Порядком № 3-1.
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Абзацом першим пункту 6 Порядку № 3-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою (абзац другий пункту 6 Порядку № 3-1).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:
заява про призначення пенсії (додаток 1);
грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом “б” статті 12 Закону);
довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;
копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
довідка ВАТ “Ощадбанк” або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ “Ощадбанк”;
копія паспорта.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 3-1 копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено:
Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою;
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів;
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (додаток 3);
Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1).
З системного аналізу норм Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 3-1 слідує, що пенсія за вислугу років відповідно Закону № 2262-ХІІ призначається і виплачується особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, за умови звільнення їх зі служби та припиняється у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України.
Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано висновки Першого апеляційного адміністративного суду щодо наявності у позивача права на призначення пенсії у зв'язку зі звільненням з органів поліції з 01 червня 2020 року.
Суд зауважує, що у даному випадку відповідач має призначити позивачу пенсію у зв'язку зі звільненням з органів Національної поліції з 02 червня 2020 року (наступний день після звільнення позивача) та припинити її виплату з 02 червня 2020 року у зв'язку з прийнятттям та продовженням служби в Службі судової охорони на час проходження служби позивачем в Службі судової охорони.
У зв'язку з цим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 19 лютого 2021 року № 30 ( ОСОБА_1 ) “Про відмову в призначенні пенсії” є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 19 лютого 2021 року № 30 ( ОСОБА_1 ) “Про відмову в призначенні пенсії”;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 02 червня 2020 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що повноваження територіального органу Пенсійного фонду по призначенню пенсії не є дискреційними з огляду на таке.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом № 2262-ХІІ.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням набутого набутого права на пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з моменту звільнення 01 червня 2020 року з Національної поліції України суд вважає за необхідне відмовити з огляду на таке.
Порушене право позивача полягає у відмові суб'єкта владних повноважень призначити йому пенсію за вислугу років. У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта - рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Дії, які суб'єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - призначити позивачу за його заявою пенсію за вислугу років, а не повторно розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Отже, обраний представником позивача спосіб судового захисту в цій частині позовних вимог не відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є ефективним та необхідним.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката через їх неспівмірність.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).
До позовної заяви представником позивача додано договір про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року б/н, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року б/н, акт від 01 березня 2021 року приймання-передачі наданих послуг № 8 до додатку № 1 договору про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року б/н, квитанцію від 01 березня 2021 року № 8 (арк. спр. 22, 23, 24, 25).
Дослідженням договору про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року б/н встановлено, що: за правову допомогу, передбачену підпунктом 1.2 Договору, Замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього Договору (підпункт 3.1); в ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов'язань за Договором (підпункт 3.2); розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього договору (пункт 4.1); за домовленістю Сторін, оплата правової допомоги може здійснюватися також у вигляді передплати або авансу (пункт 4.2).
Відповідно до додатку № 1 від 01 березня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року б/н за правову допомогу, передбачену підпунктом 1.2 Договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі 3000,00 грн за надання правової допомоги, складання позовної заяви, про що додатково складається акт прийому-передачі наданих послуг з зазначенням підстав та прийняття наданих послуг з виданням квитанції про отримання адвокатом грошових коштів від замовника.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 01 березня 2021 року № 8 до додатку № 1 договору про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року б/н Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги щодо надання правової консультації протягом 1 години 30 хвилин, складання позовної заяви протягом 4 годин 15 хвилин.
За виконання наданих послуг Виконавцем, Замовник передав 3000,00 грн, що є фіксованим розміром за надання послуг Виконавцем.
Відповідно до квитанції від 01 березня 2021 року № 8 ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 3000,00 грн за актом приймання-передачі наданих послуг від 01 березня 2021 року № 8.
Суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн підтверджені належними доказами та стосуються даної справи.
Проте, суд бере до уваги доводи відповідача щодо незначної складності даної справи, а також те, що представник позивача вже звертався до суду з первинним позовом в інтересах ОСОБА_1 (справа № 360/3388/20) та при повторному зверненні ним були використані ті ж матеріали, а позовна заява було доповнена змістом оскаржуваного рішення та висновками суду апеляційної інстанції, внаслідок чого час консультації та складання позовної заяви значно завищені представником позивача.
З урахуванням викладеного суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги адвоката та присуджує до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 19 лютого 2021 року № 30 ( ОСОБА_1 ) “Про відмову в призначенні пенсії”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 02 червня 2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська