09 квітня 2021 рокуСправа № 280/2904/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративним суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ №5» Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ №5» Запорізької міської ради (вул. Новгородська, буд. 28А, м. Запоріжжя, 69076) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101) про визнання протиправними та скасування вимог,-
09.04.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ №5» Запорізької міської ради (далі - позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа - Національна служби здоров'я України, в якій позивач просить суд: визнати протиправними і скасувати вимоги, викладені у листі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області «Про усунення виявлених порушень» від 05.03.2021 №040804-15/838-2021, якими від позивача вимагається:
п. 2.1 Забезпечити повернення коштів у розмірі 7501585,03 грн. на рахунок, по якому здійснюється рух коштів, отриманих від НСЗУ за надані Підприємством медичні послуги за стаціонарним пакетом №31 «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою распіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2». Забезпечити в подальшому їх використання у відповідності до вимог, визначених Договором від 18.05.2020 №2417-Е520-Р000 з урахуванням п. 48 цього Договору.
п. 2.2. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь Підприємства безпідставно нарахованої та виплаченої доплати медичним працівникам, які не були безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, на загальну суму 729668,76 грн. та, як наслідок, перерахування ЄВ на суму 160527,13 гривень.
п. 2.3. Провести по бухгалтерському обліку коригування кількісного та вартісного обліку незаконно списаних медикаментів та перев'язувальних засобів на пацієнтів, які перебували в стаціонарних відділеннях при відсутності в них хворих з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, на суму 280189,29 гривень. У разі неможливості забезпечення коригування у загальному порядку - відшкодувати відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, з осіб, які допустили порушення.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Також позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити дію вимог, викладених у листі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області «Про усунення виявлених порушень» від 05.03.2021 №040804-15/838-2021, якими від позивача вимагається:
п. 2.1 Забезпечити повернення коштів у розмірі 7501585,03 грн. на рахунок, по якому здійснюється рух коштів, отриманих від НСЗУ за надані Підприємством медичні послуги за стаціонарним пакетом №31 «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою распіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2». Забезпечити в подальшому їх використання у відповідності до вимог, визначених Договором від 18.05.2020 №2417-Е520-Р000 з урахуванням п. 48 цього Договору.
п. 2.2. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь Підприємства безпідставно нарахованої та виплаченої доплати медичним працівникам, які не були безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, на загальну суму 729668,76 грн. та, як наслідок, перерахування ЄВ на суму 160527,13 гривень.
п. 2.3. Провести по бухгалтерському обліку коригування кількісного та вартісного обліку незаконно списаних медикаментів та перев'язувальних засобів на пацієнтів, які перебували в стаціонарних відділеннях при відсутності в них хворих з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, на суму 280189,29 гривень. У разі неможливості забезпечення коригування у загальному порядку - відшкодувати відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, з осіб, які допустили порушення.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що ним поданий до суду цей позов, наводить обґрунтування незгоди із оскаржуваними вимогами, зазначаючи про їх очевидну протиправність. Вказує, що законодавство покладає на позивача обов'язок виконати оскаржувані вимоги і їх невиконання призведе до «певних правових наслідків» для позивача. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, і зробити ефективним захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суддя зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006).
Суддею встановлено, що предметом позову є правомірність оскаржуваних вимог відповідача.
На стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддею не встановлена очевидна протиправність оскаржуваних вимог відповідача. Оцінка оскаржуваним вимогам може бути надана лише у рішенні суду за наслідками розгляду справи.
Натомість заява позивача є очевидно необґрунтованою, оскільки в ній не зазначено, які саме наслідки матиме для позивача невиконання оскаржуваних вимог відповідача.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невижиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ №5» Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ №5» Запорізької міської ради (вул. Новгородська, буд. 28А, м. Запоріжжя, 69076) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101) про визнання протиправними та скасування вимог.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль