Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 квітня 2021 р. Справа№200/3140/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 23.02.2021 року ВП №64081399 про накладення штрафу, -
У березні 2021 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.02.2021 року ВП №64081399 про накладення штрафу (в подальшому - Спірна постанова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки невиконання судового рішення управлінням за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін.
У відзиві на позовну заяву від 02.04.2021 року представник відповідача зазначив, що станом на день винесення оскаржуваної постанови рішення суду виконано не було, що свідчить про неповажність причин невиконання рішення, тому оскаржувана постанова є правомірною. У зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника відділу.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
11 січня 2021 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №64081399 з примусового виконання виконавчого листа №200/2224/20-а, виданого 10.12.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління МВС в Донецькій області (ЄДРПОУ: 08592158) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за період 2014 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день його звільнення (а.с. 17).
Листом від 27.01.2021 року Головне управління МВС у Донецькій області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що судами першої та апеляційної інстанції в судових рішеннях допущено описку, що унеможливлює виконання рішення суду (а.с. 18).
Листом від 10.02.2021 року, на вимогу державного виконавця від 27.01.2021 року №1206, Головне управління МВС у Донецькій області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 року виправлено описку в постанові від 04.11.2020 року, замінивши термін «грошове забезпечення» на «заробітну плату». У зв'язку з існуванням невідповідності між рішенням суду та виконавчим листом неможливо виконати рішення суду без порушення норм бюджетного законодавства, оскільки заробітна плата державного службовця та поліцейського мають різні коди класифікації видатків (а.с. 19-23).
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 15.02.2021 року, на вимогу державного виконавця від 05.02.2021 року повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що ГУМВС в Донецькій області направлено до Донецького окружного адміністративного суду заяву про роз'яснення судового рішення (а.с. 25).
23.02.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову про накладення штрафу, якою на Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області накладено штраф за невиконання вказаного вище судового рішення в розмірі 5100 грн. (а.с. 41).
Листом від 11.03.2021 року Головне управління МВС у Донецькій області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що Управління вживає усіх можливих заходів для добровільного виконання рішення суду, незважаючи на те, що з 2015 року перебуває в стані припинення та не фінансується, направило до головного розпорядника розрахунок потреби у коштах для виконання рішення суду, що підтверджується листом від 27.11.2020 року (а.с. 42, 49-51).
02.02.2021 року позивачем повторно надіслано лист до Національної поліції України з довідкою про потребу в коштах на виконання судових рішень та розрахунком (а.с. 46-48).
Станом на 06.04.2021 року рішення суду по справі №200/2224/20-а виконано у повному обсязі, сплачено виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження, що підтверджується платіжними дорученнями.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
На переконання суду, поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже нарахована грошова компенсація за невикористані дні відпустки не була виплачена стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави невиконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді нарахованої грошової компенсації, яка належить стягувачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошової компенсації за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 року у справі №21-1044а15, від 20.10.2015 року у справі №21-2630а15, від 02.02.2016 року №21-5118а15, від 22.11.2016 року.
Спростовуючи помилкові висновки відповідача щодо невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, суд звертає увагу на те, що виконання позивачем рішення суду з виплати грошової компенсації у справі №200/2224/20-а залежало від отримання фінансування від головного розпорядника.
З наявних у справі доказів наданих позивачем вбачається, що позивач двічі направляв листи до Національної поліції України з довідками про потребу в коштах на виконання судових рішень та розрахунком, в тому числі, рішення у справі №200/2224/20-а, про що позивач повідомляв відповідача щодо виконання ним зазначеного рішення суду та причини з яких не може здійснити виплату.
Суд із зазначеного вище, приходить до висновку, що Головне управління МВС в Донецькій області, як боржник у виконавчому провадженні, вжило всі дії та конкретні заходи, спрямовані на повне фактичне виконання рішення суду у справі №200/2224/20-а, дотримуючись чинних на момент виникнення спірних правовідносин вимог закону.
Також, суд наголошує, що згідно ст. ст. 1, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, якщо судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
У даному випадку, на момент виникнення спірних правовідносин позивач не мав реальної фінансової можливості виконати судове рішення через відсутність коштів, що є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № К/800/39668/15) та у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (405/3663/13а) від 24.01.2018 року, №814/2655/14 від 21.02.2018 року невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, позивачем належним чином доведено наявність поважних причин, які зумовили невиконання судового рішення в частині виплати усієї суми грошових коштів за вищезазначеним рішенням суду, а тому суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу на Головне управління МВС в Донецькій області у розмірі 5100,00 грн.
Крім того, станом на 06.04.2021 року рішення суду по справі №200/2224/20-а виконано у повному обсязі, сплачено виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження, що підтверджується платіжними дорученнями.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
При цьому, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки у вказаних правовідносинах Головне управління МВС в Донецькій області виступає у якості боржника по виконавчому провадженню, а не у якості суб'єкта владних повноважень.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 23.02.2021 року ВП №64081399 про накладення штрафу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.02.2021 року ВП №64081399 про накладення штрафу.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 16, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 43315445) на користь Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, 32, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 08592158), судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Судове рішення складено і підписано 06 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Чучко