про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
09 квітня 2021 р. Справа № 120/2984/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви Управління Держпраці у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікітан» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Управління Держпраці у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікітан» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 ст. 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема юридичних осіб у судовій справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто в порядку самопредставництва, або ж через представника.
Таким чином, самопредставництво юридичної особи в адміністративній справі може здійснюватись лише особами, коло яких визначено у ч. 3 ст. 55 КАС України.
Водночас в силу положень ст.ст. 131-1, 131-2, абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01.01.2020 здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Суд зазначає, що позовну заяву підписано першим заступником начальника Управління Держпраці у Вінницькій області Боковцем В.
Водночас до позовної заяви додано довідку від 29.03.2021 № 1571/16-31, яка теж підписана ОСОБА_1 у якій вказано, що Боковець В. виконує обов'язки начальника Управління Держпраці у Вінницькій області на період відсутності керівника згідно розподілу обов'язків між начальником, першим заступником та заступником начальника Управління.
Однак із цієї довідку неможливо встановити обсяг повноважень першого заступника у період відсутності начальника Управління, зокрема і його повноваження на підписання позовної заяви з метою подання її до суду.
Крім того суд зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 не зазначений серед осіб, які можуть вчиняти дії від імені Управління Держпраці у Вінницькій області.
Суд зазначає, що документами, які можуть підтвердити повноваження першого заступника на підписання позовної заяви можуть бути положення про Управління Держпраці у Вінницькій області, наказ про розподіл обов'язків між начальником Управління та його заступниками, трудовий договір (контракт) чи посадова інструкція норми яких давали б можливість перевірити повноваження першого заступника на підписання позовної заяви в період відсутності начальника.
В ухвалі від 20.01.2020 у справі № 480/1886/19 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) заяву, клопотання, скаргу, мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків у спосіб надання до суду зазначених у мотивувальній частині ухвали доказів підтвердження повноваження на підписання позовної заяви з метою подання її до суду.
Керуючись ст. 43, 55, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву Управління Держпраці у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікітан» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович