Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
11 травня 2010 р. № 2-а- 3041/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Перцової Т.С.
секретаря - Міхно А.О.
за участю представників сторін :
позивача - Удовікової І.М., Бойко О.О.
відповідача - Яковлевої О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАСТ-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАСТ-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ЄВРОПЛАСТ-УКРАЇНА", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, відповідач), в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0000112320/0 від 09.03.2010 року про визначення позивачеві податку на прибуток приватних підприємств у сумі 728166,65 грн., в т.ч. за основним платежем -517416,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -210749,99 грн.; № 0000122320/0 від 09.03.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 630293,12 грн., в т.ч. за основним платежем -420195,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -210097,7 грн.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що витрати на маркетингові та юридичні послуги, надані позивачеві ТОВ «Будівельна компанія «Абрис-Груп», ТОВ «Латем Плюс», повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами, тому ці витрати цілком правомірно, у повній відповідності до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (надалі -Закон № 334/94-ВР) «Європласт-Україна»було віднесено до складу валових витрат. За таких обставин, не погоджуються з твердженням відповідача про завищення ТОВ «Європласт-Україна»валових витрат на суму 2069666,66 грн. та вважають протиправним донарахування позивачеві податку на прибуток в розмірі 517416,66 грн.
Крім того, представники позивача стверджують про правомірність віднесення ТОВ «Європласт-Україна»до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 413933,34 грн., сплачених за результатами господарських операцій, пов'язаних з одержанням маркетингових та юридичних послуг від ТОВ «Будівельна компанія «Абрис-Груп»та ТОВ «Латем Плюс», оскільки вказані суми податкового кредиту повністю підтверджуються податковими накладними. Вважають безпідставним висновок акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі -Закон про ПДВ) та вказують, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 6262,08 грн. підтверджується не тільки факсокопіями, а й оригіналами відповідних податкових накладних. Підсумовуючи викладене, вважають протиправним та просять скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.03.2010 р., яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 420195,42 грн.
Відповідач у своїх письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Вважають акти здачі-прийому маркетингових та юридичних послуг, наданих позивачеві ТОВ «БК «Абрис-груп»та ТОВ «Латем Плюс», такими, що не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». За таких обставин, посилаючись на не підтвердження валових витрат в сумі 2069666,66 грн. первинними документами, стверджують про порушення ТОВ «Європласт-Україна»пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР та завищення валових витрат на вказану суму.
Крім того, зазначають, що позивачем не надано до перевірки документів, які б підтверджували зв'язок витрат, понесених на отримання маркетингових та юридичних послуг від ТОВ «БК «Абрис-груп» та ТОВ «Латем Плюс»з господарською діяльністю підприємства. За таких обставин, вважають порушенням пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених вказаним контрагентам та стверджують про завищення ТОВ «Європласт-Україна»податкового кредиту на суму 413933,34 грн. Також, наголошують на тому, що позивачем в порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 6262,08 грн. за факсокопіями, а не оригіналами податкових накладних, виданих ТОВ «Деметра Одіс»та ТОВ «Атем». За таких обставин, роблять висновок про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 420195,42 грн. та про правомірність донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ на вказану суму. Підсумовуючи викладене, не вбачають підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 27.01.2010 р. по 13.02.2010 р. фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Європласт-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., валютного законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., про що складено акт № 266/23-206/34017436 від 17.02.2010 р.
Перевіркою встановлено порушення пп. 5.4.4 п. 5.4. ст. 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР -завищення валових витрат на загальну суму 2069666,66 грн., у т.ч. у 4 кварталі 2008 року на суму 798000,00 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 625000,00 грн., у 2 кварталі 2009 року -646666,66 грн., у зв'язку з чим підприємству донараховано податок на прибуток у сумі 517416,66 грн.: у ІV кварталі 2008 р. на суму 199500,00 грн., у І кварталі 2009 р. на суму 156250,00 грн. та у ІІ кварталі 2009 р. на суму 161666,66 грн.; порушення пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 420195,42 грн.: у вересні 2008 р. на суму 527,40 грн., у жовтні 2008 р. - 5522,40 грн., у листопаді 2008 р. - 70600,00 грн., у грудні 2008 р.- 89212,28 грн., у березні 2009 р. - 125000 грн., у квітні 2009 р. - 91666,67 грн., у травні 2009 р. - 37666,67 грн.
На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем були винесені: податкове повідомлення-рішення № 0000112320/0 від 09.03.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 728166,65 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 517416,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210749,99 грн., і податкове повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.03.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 630293,12 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 420195,42 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 210097,70 грн..
Судом встановлено, що відповідач вважає валові витрати ТОВ «Європласт-Україна»завищеними на загальну суму 2069666,66 грн. за рахунок віднесення до їх складу вартості маркетингових та юридичних послуг, яка, на думку відповідача, не підтверджена первинними документами.
Як свідчать матеріали справи, 30.09.2008 р. між ТОВ «Європласт-Україна»(Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Абрис-груп»(Виконавець) було укладено договір № 30/09-М про надання консультаційних та маркетингових послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язується провести роботу по дослідженню ринку виробництва, продажу та обслуговування ПЕТ-преформ на Україні, а Замовник -оплатити виконану роботу згідно договору. Даним договором встановлено порядок виконання робіт та обумовлено, що виконана робота може оформлюватися Виконавцем у вигляді звітів та рекомендацій у довільній формі, може передаватися Замовнику у письмовій, електронній або усній формі. Оплата послуг за договором здійснюється у безготівковій формі згідно акту прийому-передачі виконаних робіт.
Також ТОВ «Європласт-Україна»(Замовник) було укладено договори про надання юридичних послуг: 10.03.2009 р. - № ЮУ 1003-1 з ТОВ «БК «Абрис-груп»(Виконавець), та 06.04.2009 р.- №30/04ЮУ з ТОВ «Латем Плюс»(Виконавець), за умовами яких Виконавець зобов'язується надати, а Замовник -оплатити юридичні послуги згідно акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
За результатами виконання вказаних договорів позивачем віднесено до складу валових витрат: у 4 кварталі 2008 року -798000,00 грн., у 1 кварталі 2009 року -625000,00 грн., у 2 кварталі 2009 року -646666,66 грн.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Абзацем 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції з надання послуг, є акт прийому-передачі.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами виконання робіт за договором № 30/09-М від 30.09.2009 р., укладеним між ТОВ «Європласт-Україна»та ТОВ «Будівельна компанія «Абрис-Груп», було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОС-20111 від 20.11.2008 р. на загальну суму 423600,00 грн., в т.ч. ПДВ -70600,00 грн.; № ОС-22121 від 22.12.2008 р. на загальну суму 534000,00 грн., в т.ч. ПДВ -89000,00 грн.. За результатами надання послуг за договором ТОВ «Європласт-Україна»з ТОВ «Будівельна компанія «Абрис-Груп»було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЮУ-3103-1 від 31.03.2009 р. на загальну суму 750000,00 грн., в т.ч. ПДВ -125000,00 грн.; за договором з ТОВ «Латем Плюс»- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЮУ-3004-1 від 30.04.2009 р. на загальну суму 550000,00 грн., в т.ч. ПДВ -91666,67 грн.; № ЮУ-2905-1 від 29.05.2009 р. на загальну суму 226000,00 грн., в т.ч. ПДВ -188333,34 грн.
Судом з'ясовано, що висновок про не підтвердження позивачем спірних сум валових витрат первинними документами базується на тому, що акти прийому-передачі маркетингових та юридичних послуг від ТОВ «БК «Абрис-груп»та ТОВ «Латем Плюс»складені з порушенням вимог ст.9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (надалі -Положення 88), оскільки не містять конкретного змісту господарської операції, вартість та одиницю виміру послуг, наданих замовнику, що унеможливлює встановлення зв'язку цих послуг з господарською діяльністю підприємства.
Проте, суд не може погодитися з таким твердженням відповідача з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, кожен з актів здачі-прийому послуг має додатки, які конкретизують зміст наданих послуг, містять перелік виконаних робіт із зазначенням вартості кожного їх виду.
Так, до актів № ОС-20111 від 20.11.2008 р. та № ОС-22121 від 22.12.2008 р., якими засвідчено надання позивачеві маркетингових послуг ТОВ «БК «Абрис-груп», Виконавцем додано перелік конкретних виконаних робіт (збір та обробка даних для дослідження ПЕТ-ринку України та Росії, формування та направлення групи опитувачів для збору даних про виробників, які фасують продукцію у ПЕТ-тару, аналіз ринку попиту та ін.) із зазначенням вартості кожного виду робіт окремо.
До акту № ЮУ-3103-1 від 31.03.2009 р. прийому-передачі, яким відображено надання позивачеві юридичних послуг ТОВ «БК «Абрис», Виконавцем додано перелік підприємств, яким виконавцем було направлено пропозицію укласти угоду на постачання ПЕТ-продукції, із зазначенням витрат на здійснення таких послуг (послуги пошти, представництво, переговори, відрядження та ін.).
Додатки до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЮУ-3004-1 від 30.04.2009 р. та № ЮУ-2905-1 від 29.05.2009 р., складеними ТОВ «Європласт-Україна»та ТОВ «Латем Плюс»в рамках господарської операції з надання юридичних послуг, вказано конкретну мету надання юридичних послуг позивачеві вказаним контрагентом -укладення ТОВ «Європласт-Україна»контрактів з поставки ПЕТ-преформ великих об'ємів та укупорочних двокомпонентних кришок на територію Молдови, та зазначено перелік питань, аналіз яких було здійснено для вирішення завдань, поставлених Замовником. Крім того, у даних додатках вказується, що до актів здачі-прийому робіт додаються електронні носії, що містять інформацію про надані юридичні послуги.
За таких обставин, суд вважає хибним твердження відповідача про те, що акти прийому-передачі послуг не розкривають змісту господарської операції з надання маркетингових та юридичних послуг, та не дають змоги оцінити вартість цих робіт.
Відповідачем не надані суду докази того, що у цих документах повинні міститися більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а також докази про обов'язкову наявність інших документів, окрім тих, що були складені сторонами на підтвердження фактів надання та отримання маркетингових та юридичних послуг.
Слід відмітити, що маркетингові та юридичні послуги за своєю природою не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі. Таким чином, враховуючи зазначення вартості виконаних робіт в актах прийому-передачі та додатках до них, суд вважає недоречним посилання відповідача в акті перевірки на те, що акти прийому передачі наданих послуг не містять їх вимірника у натуральному та грошовому вираженні.
З долучених до матеріалів справи та вивчених у судовому засіданні копій спірних актів прийому-передачі та додатків до них вбачається, що вони містять всі необхідні реквізити первинних документів, обов'язковість яких передбачена ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: назви документів, дати і місце їх складання, назви підприємств, від імені яких складались документи, зміст господарських операцій, обсяги господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і за правильність їх оформлення, особистий підпис осіб, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та скріплені печатками Замовника і Виконавця.
За таких обставин, суд вважає помилковим твердження відповідача про невідповідність актів прийому-передачі маркетингових та юридичних послуг вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.2.4 Положення 88.
Крім актів прийому-передачі послуг, позивачем до матеріалів справи надано копії виписок по особовому рахунку від 08.01.2009 р., 12.01.2009 р., якими підтверджено перерахування коштів на адресу ТОВ «БК «Абрис-груп»згідно договору № 30/09-М від 30.09.2008 р., а також копії актів прийому-передачі векселів серії АА № 1851508 від 17.06.2009 р., серії АА № 1851509 від 17.06.2009 р., серії АА № 1851510 від 10.10.2009 р., якими позивач розрахувався з ТОВ «Латем Плюс».
Враховуючи наведене, суд вважає валові витрати ТОВ "Європласт-Україна»з придбання маркетингових та юридичних послуг у розмірі 2069666,66 грн. такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача, підтвердженими належним чином як відповідними актами прийому-передачі, так і платіжними документами.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, основним видом діяльності ТОВ "Європласт-Україна»є торгівля та посередницька діяльність на ринку ПЕТ-преформ, укупорочних ковпачків та кришок.
Враховуючи дану обставину, суд вважає очевидним зв'язок з господарською діяльністю підприємства одержання ним маркетингових послуг, що полягали у зборі та обробці даних для дослідження ПЕТ-ринку України та Росії, формуванні та направленні груп опитувачів для збору даних про виробників, які фасують продукцію у ПЕТ-тару, аналіз ринку попиту на закупорювальні ковпачки, кришки та пробки, у тому числі вплив на попит різноманітних факторів та ін., а також юридичних послуг, що включали у себе направлення пропозицій укласти угоду з ТОВ "Європласт-Україна»на постачання ПЕТ-преформ, укупорочних ковпачків та кришок 192 підприємствам України, проведення переговорів та ін..
Суд також відмічає, що позивачем до матеріалів справи надано копії контрактів № 1/04-09 від 15.04.2009 р., № 1/05-09 від 28.04.2009 р., № 01/03-09 від 21.05.2009 р. на поставку товару (двокомпонентних кришок, ПЕТ-преформ великих об'ємів, ковпачків Оіl), укладених ТОВ «Європласт-Україна»з І.M "Europlast-Chisinаu" S.R.L. (Молдова), укладення яких, на думку суду, є прямим наслідком одержання позивачем юридичних послуг від ТОВ «Латем Плюс».
За таких обставин, з огляду на положення п.1.32 ст.1 Закону № 334/94-ВР, відповідно до яких господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, суд не погоджується з посиланням відповідача на відсутність доказів зв'язку одержаних позивачем маркетингових та юридичних послуг з його господарською діяльністю.
Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3. - 5.7. цієї статті.
У п.п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність включення до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року, 1 та 2 кварталі 2009 року сум вартості маркетингових та юридичних послуг, одержаних ТОВ «Європласт-Україна»від ТОВ «БК «Абрис»та ТОВ «Латем Плюс»у загальному розмірі 2069666,66 грн. як таких, що належним чином підтверджені відповідними первинними документами та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 517416,66 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова № 0000112320/0 від 09.03.2010 р. є таким, що підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що висновок про завищення ТОВ «Європласт-Україна»податкового кредиту на загальну суму 420195,42 грн. відповідачем зроблено внаслідок зафіксованого в акті перевірки порушення позивачем пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, яке відбулось за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за результатами взаємовідносин з ТОВ «БК «Абрис-груп»та ТОВ «Латем Плюс»щодо надання останніми маркетингових та юридичних послуг, та пп. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ -включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які є факсокопією.
Щодо донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 413933,34 грн. у зв'язку з висновком акту перевірки про порушення позивачем пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, суд зазначає, що такий висновок відповідачем зроблено виходячи з твердження про віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених разом з вартістю маркетингових та юридичних послуг, щодо яких не підтверджено зв'язку з господарською діяльністю підприємства.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Слід відмітити, що висновок в акті перевірки ТОВ «Європласт-Україна»про не підтвердження останнім зв'язку одержаних ним маркетингових та юридичних послуг з власною господарською діяльністю відповідачем зроблено на підставі того, що вищевказані акти здачі-прийому робіт (надання послуг). укладені між позивачем та його контрагентами, не містять даних щодо обсягу і змісту наданих послуг.
Наведене твердження відповідача суд не може взяти до уваги з тих підстав, що акти прийому-передачі повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і у повному обсязі підтверджують як суму витрат позивача на одержання вказаних послуг, так і їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, про що судом було зазначено вище.
Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що Законом про ПДВ не встановлено інших підстав для відмови у зарахуванні сум ПДВ до податкового кредиту, крім не підтвердження цих сум податковими накладними.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Будівельна компанія «Абрис-груп»за результатами надання позивачеві маркетингових послуг згідно договору № 30/09-М від 30.09.2008 р. виписано податкові накладні № 2011/1У від 20.11.2008 р. на суму 423600,00 грн., в т.ч. ПДВ -70600,00 грн., а також № 22/12У від 22.12.2008 р. на суму 534000,00 грн., в т.ч. ПДВ -89000,00 грн.
За результатами надання юридичних послуг згідно договору № 1003-1 від 10.03.2009 р. ТОВ «БК «Абрис-груп»виписано позивачеві податкову накладну № 31031 від 31.03.2009 р. на суму 750000,00 грн., в т.ч. ПДВ -125000,00 грн.
ТОВ «Латем Плюс»за результатами надання позивачеві юридичних послуг за договором № 30/04ЮУ від 06.04.2009 р. виписано податкові накладні № 904301 від 30.04.2009 р. на суму 550000,00 грн., та № 29055 від 29.05.2009 р. на суму 226000,00 грн., в т.ч. ПДВ -37666,66 грн.
Вивченням у судовому засіданні наданих до матеріалів справи копій спірних податкових накладних встановлено, що вони оформлені у повній відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, оскільки містять усі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Суд зазначає, що контрагенти позивача - ТОВ «БК «Абрис-груп»та ТОВ «Латем Плюс»на момент видання спірних податкових накладних мали статус платника ПДВ та у відповідності до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ мали право видання вказаних податкових накладних, що не заперечується і відповідачем по справі.
Щодо посилання відповідача в акті перевірки на порушення відносно ТОВ «БК «Абрис-груп»та ТОВ «Латем Плюс»справи про банкрутство, суд вважає за необхідне відмітити, що вказана обставина не виключає здійснення такими підприємствами господарської діяльності і жодним чином не впливає на право позивача на податковий кредит, сформований за результатами відносин з такими контрагентами, тим більше, що факт одержання ТОВ «Європласт-Україна»маркетингових та юридичних послуг відповідачем не заперечується.
Підсумовуючи викладене, суд вважає правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 413933,34 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних та за умови підтвердження первинними документами факту одержання послуг та сплати коштів.
Щодо висновку відповідача про порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.
Згідно із пп.7.2.3 п.7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Як зафіксовано в акті перевірки, позивачем було надано на перевірку факсокопії податкових накладних № 430 від 29.09.2008 р. на суму 3164,40 грн., в т.ч. ПДВ -527,40 грн., № 569 від 25.12.2008 р. на суму 1273,68 грн., в т.ч. ПДВ -212,28 грн., виданих ТОВ «Деметра Одіс», та № 35752 від 15.10.2008 р. на суму 33134,4 грн., в т.ч. ПДВ -5522,4 грн., виданої ТОВ «Атем». При цьому, представником позивача під час розгляду справи наголошувалось, що на перевірку були надані як факсокопії так і оригінали податкових накладних.
Згідно пояснень представника позивача, яка працює на ТОВ «Європласт-Україна»головним бухгалтером, та безпосередньо готувала і надавала перевіряючим витребувані ними документи, в тому числі й одержані підприємством податкові накладні, нею було надано на перевірку не лише факсокопії, а й оригінали одержаних від ТОВ «Деметра Одіс»та ТОВ «Атем»податкових накладних.
Крім того, представник позивача пояснила, що у випадках придбання товару по передплаті у іногороднього контрагента, продавець спочатку надсилав позивачеві накладні по факсу, а вже потім надавались оригінали. У таких випадках на підприємстві зберігалися і факсокопії, і оригінали.
Також представник позивача відмітила, що будь-яких спірних питань з приводу надання первинних документів, у т.ч. і оригіналів податкових накладних у фахівців відповідача під час проведення перевірки не виникало, ніяких пояснень від посадових осіб підприємства з приводу відсутності оригіналів податкових накладних відповідач надати не вимагав, у той час як Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., передбачено, що у випадках виявлення під час перевірки фактів порушення податкового законодавства до актів перевірки необхідно додавати письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.
Суд зазначає, що у судовому засіданні було досліджені оригінали спірних податкових накладних, які заповнені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, а до матеріалів справи представником позивача надані їх належним чином завірені копії.
Слід відмітити, що факт здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами відповідачем не заперечується.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем суду не надано доказів про те, що позивачем під час перевірки надавались тільки факсокопії податкових накладних, суд не вбачає у діях позивача порушення вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ та вважає суму податкового кредиту у розмірі 6262,08 грн., сформовану згідно податкових накладних, одержаних від ТОВ «Деметра Одіс»та ТОВ «Атем», належним чином підтвердженою податковими накладними.
Таким чином, суд не погоджується із висновком акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту у вересні, жовтні та грудні 2008 року на загальну суму 6262,08 грн.
Підсумовуючи викладене, суд вважає донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 420195,42 грн. безпідставним, а податкове повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.03.2010 р. -таким, що підлягає скасуванню.
Згідно із ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірності спірних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача відхиляє як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАСТ-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №0000112320/0 від 09.03.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 728 166,65 грн., у т.ч. за основним платежем - 517416,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210749,99 грн. та №0000122320/0 від 09.03.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 630293,12 грн., у т.ч. за основним платежем - 420195,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210097,70 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАСТ-УКРАЇНА", код 34017436, державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 14.05.2010 р.
Суддя Т.С. Перцова