Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19.04.2010 р. № 2-а- 2510/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - М"ясніковій Т.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Васильєвої Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.01.2010 р. № 0000031702/0 у сумі 5323,21 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.10.2010 р. Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова виписала податкове повідомлення-рішення № 0000031702/0. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту "Про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2006 р. по 30.06.2009 р." В грудні 2006 року позивачка не знала, що потрібно подавати заяву на видачу свідоцтва про сплату єдиного податку не пізніше ніж за 15 днів на 2007 рік, тому вважала що працює на спрощеній системі оподаткування в 2007 році. Єдиний податок щомісячно сплачувала у сумі 180 грн., звітність надавала відповідачу щоквартально.
Таким чином відповідач на думку ОСОБА_3 безпідставно виключив зі складу витрат позивача на підприємницьку діяльність в 2007 році витрати за ІІ квартал 2007 року на загальну суму 28849 грн., чим безпідставно визначив дохід, який оподатковується на 28849 грн. та суму податку, яка належить до сплати за 2007 рік у сумі 4327,35 грн..
Також в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу", а саме, що в своїй діяльності відповідач повинен здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків.
В грудні 2007 року позивач подав заяву на одержання свідоцтва про сплату єдиного податку на 2008 рік з одночасним поверненням свідоцтва про сплату єдиного податку від 24.03.2006 р.. Відповідачем без зауважень продовжено термін дії зазначеного свідоцтво з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.. Такими діями на думку представника позивача, відповідач ввів в оману позивача та визнав спрощену систему оподаткування ОСОБА_3.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити в його задоволення, в обґрунтування заперечень зазначив, що дії відповідача відповідають вимогам діючого податкового законодавства, а оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі нього.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши представлені докази судом встановлено наступне.
Згідно зі свідоцтвом серії В00 № 970320 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 присвоєно ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів № НОМЕР_1.
Відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 ОСОБА_3 22 грудня 2008 р. видано свідоцтво про сплату єдиного податку термін дії якого продовжено до 31.12.2010 р. на підставі заяви позивача від 14.12.2009 року. 24 березня 2006 року Ковазовій видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Г № 260785, термін дії якого продовжено з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р..
Відповідачем на підставі направлень від 14.12.2009 р. № 1062 виданого Державної податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова та наказу начальника Державної податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, на підставі ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2009 року.
За наслідками перевірки складено акт від 30.12.2009 р. № 7054/17-211/НОМЕР_1, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031702/0 від 21.01.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 5323,12 грн.. Акт який складено за наслідками перевірки позивачем підписано без заперечень.
Підставою для нарахування податку з доходів став висновок акту, що позивач працював на загальній систему оподаткування. Декларації про доходи за даний період до Державної податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова не надавались, чим порушено п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами".
Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача ґрунтується на висновку про не врахування витрат, пов'язаних з отриманням доходу від підприємницької діяльності в 2 кварталі 2007 року на загальну суму 28849 грн., чим безпідставно визначила дохід позивача, який оподатковується на 28849 грн. на суму податку, яка належить до сплати за 2007 рік у сумі 4327,35 грн..
Посилання позивача та представника позивача на припущення позивача про працювання на спрощеній системі оподаткування суд не приймає до уваги, оскільки згідно з п. 4 Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач на протязі 2007 року знаходилась на загальній системі оподаткуівання.
Відповідно до п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;
в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;
на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;
г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;
д) у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;
е) у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені цим Законом;
є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р., оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Акт перевірки від 30.12.2009 р. № 7054/17-211/НОМЕР_1, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031702/0 від 21.01.2010 р. підписано ОСОБА_3 без заперечень, чим висловлена згода з зазначеними висновками в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За таких обставин суд приходить до висновку про неможливість розгляду доданих до адміністративного позову калькуляцій, що складені в довільній формі, як належні докази, що підтверджують суми валових витрат позивача.
Перевіркою встановлено, що заниження чистого доходу призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у другому кварталі 2007 року на суму 5323,21 грн.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії КР № 323188 від 30.12.2009 р., який складений за порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181, ст. 19 Закону України № 889, ст. 13 Декрету 13/92, встановлено факт неподання декларацій, був підписаний позивачем без заперечень, а сума визначеная постановою серії АВ № 862892 від 13.01.2010 р. по цій справі сплачена в повному обсязі, що є визнанням цього факту з боку ОСОБА_3.
Посилання представника позивача на ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу", в частині обов'язку відповідача в роз'ясненні законодавства позивачу з питань оподаткування, в наслідок не проведення якого позивач був введений в оману, є помилковим та таким, що суперечить змісту статті, оскільки доказів які підтверджували факти відмови в роз'яснення або факт звернення за роз'яснення, що залишений без відповідно реагування представником позивача не наведено.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, не відповідають вимогам діючого законодавства, не обґрунтовані, суперечать встановленим фактам, а тому не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23.04.2010 року.
Суддя Супрун Ю.О.