Справа № 2-1215/10
25 березня 2010 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі : головуючого судді Волошина С.О.
при секретарі Кушнірюк Ю.Г.
з участю представника позивача Гарабажій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства „Чернівцітеплокомуненерго” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, які проживають в квартирі АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості за використану теплову енергію, посилаючись на те, що відповідачі за період з 01.12.2008р. по 30.11.2009 року, користувались вказаними послугами, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 1 990,91 грн.
Між відповідачами та позивачем існували фактичні договірну відносини. Відповідно до ст. 639 п. 1 ЦК України позивачем було відкрито особовий рахунок відповідачу і видано абонентську книжку № 38967 на безперебійне, протягом опалювального періоду, центральне водяне опалення квартири опалювальною площею 62,80 м2.
Нарахування проводилися відповідно встановленого графіка, по тарифах, затверджених розпорядженням облдержадміністрації від 11.12.1999 р. № 804-р, що діє з 01.01.2000 р. і рішення № 188-23/05 від 22.11.2005 року. Величина тарифу та його зміни доводились до відповідачів регулярно і своєчасно.
Послуги в центральному опаленні надавались протягом опалювального періоду із жовтня по квітень місяць відповідно по роках. При розрахунках обсягів та вартості спожитої теплової енергії враховувались середньодобове теплове навантаження, кількість годин роботи тепловикористовуючих установок у розрахунковому періоді та коефіцієнт, величина якого визначається в залежності від температури зовнішнього повітря і фактичної кількості відпущеного тепла, тариф на теплову енергію.
Проте, відповідачі в порушення вимог ст.ст. 526, 615 п. 2 ЦК України відмовляються від оплати за надані послуги.
На попередження позивача про добровільну сплату заборгованості за теплову енергію та можливість її реструктуризації відповідачі не відреагували.
Просили позов задовольнити та стягнути з відповідачів заборгованість за теплову енергію в сумі 1 990,91 грн., 30,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення на їх користь та 51,00 грн. судового збору на користь Держави.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити посилаючись на обставини, які зазначені в позові також пояснила, що не може підтвердити факт користування відповідачами послугами з теплопостачання за період часу з 01.03.2009 року по 31.09.2009 року.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, про що є відомості в матеріалах справи та надали суду заперечення на позовну заяву, просили відмовити в задоволенні позову, оскільки ще у квітні 2005 року вони від'єднались від системи централізованого опалення. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КЖРЕП № 4 від 12.10.2009 р. (а.с.5).
Згідно акту складеного 14.04.2005 року інженером відділу реалізації та контролю за споживанням теплової енергії МКП «Чернівцітеплокомуненерго» Владикою М.П., встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 відключено систему централізованого опалення без порушень (а.с.30, 33).
Суд вважає доведеним факт відключення відповідачів від централізованої системи опалення та те, що в період часу з 01.12.2008 року по 30.11.2009 року відповідачі не користувались послугами позивача.
При цьому, позивачем не було наведено доказів, які б спростовували доводи відповідачів та доводили факт користування відповідачами послугами теплопостачання в період часу з 01.12.2008 року по 30.11.2009 року.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідачі належними і допустимими доказами довели відсутність підстав для стягнення з них проведених позивачем нарахувань в сумі 1 990,91 грн. та судових витрат, а позивач не довів обставини, на які посилався.
У відповідності до ст. 14 ЦК України, «Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї».
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, в задоволенні позову Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію, слід відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 14 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Міського комунального підприємства „Чернівцітеплокомуненерго” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію, відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.