31.03.2021 Справа №607/3720/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від ДОП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Тернопільської області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 249220 від 21.02.2021 року, ОСОБА_1 21 лютого 2021 року о 11 год. 30 хв. перебував в громадському місці а саме: в м. Тернопіль вул. М. Привокзальний 1, без документів, які посвідчують особу та підтверджують статус громадянина України чим порушив п.п. 2 п. 2 Постанови КМУ № 1236. у відповідності до ст.29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 зі змінами і доповненнями.
ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явивився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не недходило. За таких обставин суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 відповідно до ст. 268 КУпАП.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд приходить до переконання про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно диспозиції ст.44-3 КУпАП, яка є бланкетною, адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В ході судового розгляду встановлено, що матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, не містять будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Разом з тим, у графі «особу встановлено» протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 249220 від 21 лютого 2021 року зазначено, що особу правопорушника ОСОБА_1 було встановлено на підставі паспорта серії НОМЕР_1 виданого 13.09.2001 року, що повністю спростовує відомості, внесені до вказаного протоколу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а саме порушення ним вимог піднукту 2 пункту 2 Постанови, є недоведеним.
Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, який сам по собі не може бути належним та допустимим доказом вини є безпідставним та таким, що свідчить не про охорону правопорядку та запобігання поширенню пандемії COVID - 19, а про намагання покращити показники своєї роботи, шляхом оформлення безпідставних адміністративних матеріалів.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що даний адміністративний матеріал було оформлено без обгрунтованих на те підстав, а тому провадження у цій справі слід закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 44-3, 245, 256, 247 п.1, 251, 252, 268, 283, 284 ч.1 п.3,ч.2 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Апеляційна скарга може бути подана особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій