Справа № 240/12405/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
07 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року (повний текст якої складено в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання сплатити кошти,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нездійснення виплати грошових коштів, які встановлені для оплати військовослужбовцю з інвалідністю, отримання якої пов'язане із захистом Вітчизни, грошову допомогу в розмірі різниці суми за III і II групу інвалідності у розмірі 167000,00 грн.;
- зобов'язати відповідача сплатити на його користь грошові кошти, які встановлені для оплати військовослужбовцю з інвалідністю, отримання якої пов'язане із захистом Вітчизни, грошову допомогу в розмірі різниці суми за І і II групу інвалідності - 167000,00 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що позивач пропустив дворічний строк після первинного встановлення інвалідності, оскільки відповідно до норм Закону №2011-XII та Порядку №975 вказано, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте при зміні групи інвалідності виключно протягом двох років з моменту її первинного встановлення.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 027613 (копія додається) позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 17.01.2018, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
Як встановлено судом, і не заперечується сторонами, у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності ОСОБА_1 було виплачену одноразову грошову допомогу в сумі 440500 гривень.
В подальшому, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, за результатами повторного огляду позивачу довідкою МСЕК від 26.02.2020 №549927 з 22.01.2020 встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
У зв'язку зі зміною групи інвалідності позивач направив документи до Міністерства оборони України щодо виплати йому різниці коштів, що призначаються одноразовою грошовою допомогою, між третьою і другою групою інвалідності.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03 квітня 2020 року № 54, вказано, що згідно з абзацом 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у разі зміни інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Повідомлено, що зміна групи інвалідності у заявника відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час виконання ними обов'язків служби здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.
Положеннями пункту першого статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до абз.3 п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно із п.4 ст.16-3 Закону №2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) п.4 ст.16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим, який передбачає, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №240/10153/19.
Як встановлено судом, у вказаних правовідносинах наявний спір щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із зміною групи інвалідності.
Так, 09.02.2018 за наслідками первинного огляду, позивачу з 17.01.2018 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
26 лютого 2020 року під час повторного огляду позивача органами МСЕК позивачу з 22.01.2020 встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
Натомість позивач обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом посилається на те, що за результатами повторного огляду органами МСЕК йому встановлено другу групу інвалідності саме з 17.01.2020, тобто в межах дворічного строку, що надає право особі на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Натомість досліджені судом докази свідчать на користь висновку, що позивачу за результатами повторного огляду встановлено другу групу інвалідності з 22.01.2020, тобто за межами дворічного строку після первинного встановлення інвалідності (17.01.2018).
Аналіз наведених норм Закону №2011-XII та Порядку №975 вказує, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте при зміні групи інвалідності виключно протягом двох років з моменту її первинного встановлення.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.