Справа № 640/120/20
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволені позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу без руху через її невідповідність вимогам ст. 295, 296 КАС України, зокрема, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, не наведення обґрунтованих підстав для його поновлення та з підстав несплати судового збору.
Апелянту надавався строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року представник апелянта отримав 15 березня 2021 року.
На виконання вимог даної ухвали Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на адресу суду було направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та документ про сплату судового збору. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що на період дії карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 запропоновано здійснювати виконання роботи у віддаленому доступі. Ураховуючи вищевикладене, більшість працівників Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту працювали дистанційно, а частина перебувала на лікарняному.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.
Разом з цим, відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, внесеного Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки апеляційного оскарження законом продовжені на весь строк дії карантину.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року №731-ХІ, яким, серед іншого, внесені зміни до пункта 3 розділа VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, відповідно до процесуальних змін, строк на усунення недоліків, який було продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), сплинув 06 серпня 2020 року.
Отже, зазначені в клопотанні обставини стосуються внутрішньої роботи скаржника та жодним чином не можуть впливати на строки визначені КАС України для оскарження судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 815/6482/15.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі ).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту строку на апеляційне оскарження рішення суду. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Губська
Судді О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк