Справа № 620/3572/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
07 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020року
у справі №620/3572/20 (розглянуто у відкритому судовому засіданні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2020 року до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі - відповідача, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області щодо невиплати їй з 01.01.2017 призначеної пенсії за вислугу років ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області відновити з 01.01.2017 виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у повному розмірі без будь-яких обмежень розміру пенсії та виплатити різницю в пенсії за минулий час з урахуванням сум, виплачених з 01.10.2017.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що остання звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії. Листом від 28.02.2020 позивачу було відмовлено у такому перерахунку. Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною та не обґрунтованою, позивач оскаржив її до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Так, в своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач працює в органах прокуратури та з 2017 року відповідачем безпідставно не виплачується їй пенсія, яка призначена на підставі рішення суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 24 лютого 2021 року.
Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що в ній відсутня пенсійна справа позивача, а отже встановити достовірність тверджень апелянта не можливо щодо припинення виплати їй пенсії з 2017 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року по справі №750/5845/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2017 року скасовано, ухвалено нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.
Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (код за ЄДРПОУ 40378209) призначити ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 22.11.2016 року пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, виходячи із розрахунку 82% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.
Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код за ЄДРПОУ 40378209) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1344 (одну тисячу триста сорок чотири) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого Квитанціями від 19 червня 2017 року №31, від 15 липня 2017 року №0.0.806689058.1.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 22.11.2016 року отримує пенсію за вислугу років, призначеному відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (згідно рішення суду) та отримує пенсію в розмірі 1074,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено апелянтом, що позивач з органів прокуратури не звільнялась і до цього часу працює.
В січні 2020 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою про перерахунок пенсії та призначення доплати на утримання дітей.
Листом від 28.02.2020 року №344-317/Є-02/8-2500/20 ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії в більшому розмірі, оскільки станом на час звернення позивач продовжує працювати в органах прокуратури.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позивачу протиправно та вбачаючи наявність підстав для зобов'язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії з 01.01.2017 року в розмірі згідно Закону України «Про прокуратуру», позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що дії Головного управління щодо призупинення виплати пенсії позивачу та поновлення виплати у розмірі, визначеному Законом № 1058 є правомірними, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 року визначалися ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (надалі - Закон № 1789-XII).
Згідно із частиною 13 вказаної статті Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частини 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII).
Так, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XII викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015 року делегував Кабінету Міністрів України.
В подальшому 15.07.2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-XII, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1.
За частиною 12 статті 86 Закону № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.12.2019 року по справі №7-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Означеним Рішенням визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 Рішення установлений такий прядок його виконання:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, з 13.12.2019 року відновлена дія частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII в редакції Закону, що була чинною з 15.07.2015 року до 20.01.2018 року, і певні категорії працівників органів прокуратури з 13.12.2019 року набули права на проведення перерахунку їх пенсій, призначених в порядку та умовах Закону № 1697-VII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, що набрала чинності з 01.03.2018 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено збільшення посадових окладів військовослужбовців/військових прокурорів. Отже, з 01.03.2018 року пенсії не призначених пенсій означених працівників прокуратури мали б бути перераховані.
Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (застосовується з 01.10.2017 року) розділ XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнений пунктами 13-1 і 13-2 наступного змісту:
« 13-1. З 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами».
« 13-2. Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «;Про наукову і науково-технічну діяльність» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.02.2016 № 174-VIII внесено зміни в частину 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та передбачено, що у період роботи з 01.01.217 по 31.12.2017, особам (крім інвалідів І та II групи, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисті"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889 - VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується.
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
З аналізу вищезазначених норм права, колегія суддів доходить висновку, що працівникам органів прокуратури, що у період роботи з 01.01.217 по 31.12.2017 року щомісячне довічне грошове утримання не виплачувалося, а отже в даному випадку дана норма мала тимчасовий характер та підлягала до застосування Пенсійним фондом, що останнім і було вчинено.
Отже, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом норми п. 13-1, п. 13-2 розділу XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" не скасовані та в установленому законом порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже означені норми підлягають застосуванню.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
На адресу суду апеляційної інстанції матеріали пенсійної справи та встановлено, що позивач на даний час працює в органах прокурату та Пенсійним фондом призначено позивачу пенсія за вислугу років з 01.10.2017 року сума пенсії 1373,00 грн довічно.
З аналізу норм права та матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач продовжує працювати на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", пенсія позивачу виплачується з урахуванням норм пункту 13-1 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону № 1058.
Щодо позовних вимог про виплату пенсії без будь - яких обмежень її максимального розміру, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають застосуванню всіма юридичними та фізичними особами, а також, законні підстави для виплати пенсії в більшому, ніж обмежено розмірі - відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
З аналізу вищезазначених норм права, колегія суддів доходить висновку, що підстав для виплати пенсії працюючому пенсіонеру в максимальному розмірі не передбачено законодавством, а отже відповідачем виплачується пенсія позивачу у відповідності до вимог законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних позивача, а дії відповідача є правомірними.
Так, апелянт посилається, що відповідачем не виконано рішення суду по справі №750/5845/17 в частині виплати пенсії позивачу, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в рішенні суду зобов'язано Пенсійний фонд призначити пенсію, що і було зроблено відповідачем.
Проте, в рішенні суду по справі №750/5845/17 не зобов'язано Пенсійний фонд виплачувати позивачу пенсію без обмеження довічно.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк