Справа № 640/22508/19
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Ткаченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛЯ» про відшкодування судових витрат у справі за його позовом до Головного управління Державної податкової служби у Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛЯ» (далі - позивач, ТОВ «КАЛЯ») звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07 серпня 2019 року, якими на товариство накладено штрафи за здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статуса суб'єкта господарювання громадського харчування, за зберігання алкогольного напою без марок акцизного податка встановленого зразка та за ненадання у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - без змін.
26 березня 2021 року позивач подав заяву про відшкодування судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів уважає, що підстави для її задоволення відсутні.
Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення визначений статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункта 3 частини 1 цієї правової норми суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами частини 1 наведеної правової норми при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За результатами аналіза наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів приходить до висновку, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорара та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження заявлених до стягнення витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, позивач подав копії Договора №25/10-1 про надання правової допомоги від 25 жовтня 2019 року, Додаткової угоди №1 від 30 грудня 2020 року до цього Договора, акт приймання - передачі наданих послуг від 03 лютого 2021 року, рахунка - фактури №02/02 від 02 лютого 2021 року та платіжного доручення №15547 від 03 лютого 2021 року.
Як убачається зі змісту Договора, Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати замовнику правову допомогу у формі, в обсязі та на умовах, передбачених договором, в порядку, встановленому чинним законодавством України. Правова допомога надається в порядку та обсягу, узгодженому сторонами з конкретної проблеми, про яку замовник при необхідності повідомляє адвокатське об'єднання не тільки усно, а і письмово.
Розділом 4 цього Договора передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на рахунок Адвокатського об'єднання, на підставі виставленого останнім рахунка на сплату гонорара. Сума гонорара визнавається сторонами та сплачується замовником протягом трьох робочих днів з момента висталення об'єднанням рахунка.
Однак, зазначений договір не містить умов щодо визначення вартості послуг, які надаються адвокатським об'єднанням, зокрема, фіксованою сумою або за розрахунком витраченого часу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з поданих позивачем документів не уявляється за можливе встановити та перевірити зазначену в акті приймання - передачі наданих послуг суму вартості таких послуг.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження обсягу наданих адвокатським об'єднанням послуг та їх вартості.
Ураховуючи наведене, підстави для задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 132, 134, 143, 243, 252, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛЯ» про відшкодування судових витрат у справі за його позовом до Головного управління Державної податкової служби у Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без задоволення.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька