08 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/38/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2019 на підставі заяви про перерахунок пенсії від 09.12.2020 та нової довідки від 01.12.2020 до пенсійної справи №ХР 14490 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 по справі №260/822/20; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії станом на 01.04.2019, виходячи з 80% розміру грошового забезпечення, зазначеного в заяві про перерахунок пенсії від 09.12.2020 та у новій довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.12.2020 станом на 05.03.2019, і виплатити ОСОБА_1 перераховану основну пенсію з 01.04.2019 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області. З 01 січня 2018 року ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, при цьому виключено окремі види надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, зазначена постанова Кабінету Міністрів України була визнана нечинною. Тому вважає, що з цієї дати виникли підстави для перерахунку його пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. 01 грудня 2020 року Закарпатський обласний військовий комісаріат видав та направив до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про його грошове забезпечення станом на 05.03.2019. З огляду на зазначену обставину він звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку його пенсії з 01.04.2019. Проте у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
10 лютого 2021 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0802-7/3748 від 29.01.2021, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що норми ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачають необхідність проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, що регламентує порядок проведення перерахунку зазначених пенсій, встановлено, що під час перерахунку пенсій враховується посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Вважає, що хоча рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та скасовано зазначені законодавчі норми, однак алгоритм дій органу ПФУ при цьому не змінився. Підтвердив, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла довідка про грошове забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, видана на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 з метою здійснення перерахунку пенсії такої з 01 квітня 2019 року. Однак після визнання протиправними та нечинними положень Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії, відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не приймалось. Тому підстави для проведення перерахунку відсутні, а довідка була повернута уповноваженому органу без виконання. Окрім того, вважає, що суд не вправі зобов'язати орган Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням конкретних складових, оскільки це питання відноситься до дискреційних повноважень такого органу.
12 лютого 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій з аргументами відповідача, наведеними у відзиві, не погоджується з мотивів безпідставності таких. Зазначає, що всі необхідні документи для проведення перерахунку його пенсії були наявні в його пенсійній справі, а те у відповідача не було підстав для відмови у проведенні такого. Звертає увагу суду на те, що відповідач не позбавлений права самостійно перевіряти достовірність відомостей, зазначених в довідці уповноважену органу шляхом направлення відповідних запитів, однак таким правом не скористався. Натомість протиправно повернув таку довідку без виконання, чим порушив його конституційні права.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в Збройних Силах України.
У зв'язку зі звільненням з військової служби у запас, що дає право на пенсію за вислугу років, 18 квітня 2004 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу 30 років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. При цьому для обчислення пенсії уповноваженим органом враховано наступні складові грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- відсоткова надбавка за вислугу років 40%;
- додаткові види грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що до проведеного в 2018 році перерахунку пенсії ОСОБА_1 розмір такої визначався з врахуванням наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років 40%; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10%; надбавка за кваліфікацію 4%; надбавка за особливо важливі завдання 50%; премія 10%.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , №ХР14490 від 20.03.2018, в якій було зазначено наступні відомості:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років (50%).
На підставі отриманої від Закарпатського ОВК довідки №ХР14490 від 20.03.2018 ГУ ПФУ у Закарпатській області проведено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким розмір такої визначався, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років 50%. Отже, додаткові види грошового забезпечення не були враховані органом Пенсійного фонду України при проведенні такого перерахунку.
01 грудня 2020 року Закарпатський ОВК на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/822/20 від 29.07.2020 скерував на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ХР14490 від 01.12.2020 станом на 05.03.2019 згідно з постановою КМУ №704 від 30.08.2017. Так, у вказаній довідці зазначено наступні відомості:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років (50%);
- надбавка за особливості проходження служби (65%);
- надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%);
- надбавка за кваліфікацію (5%);
- премія (35%).
За результатами розгляду надісланої Закарпатським ОВК довідки №ХР14490 від 01.12.2020 супровідним листом №0700-1507-8/44663 від 07.12.2020 ГУ ПФУ в Закарпатській області повернуло таку без виконання з мотивів неприйняття Кабінетом Міністрів України після визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовців.
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
За результатами розгляду скерованого ОСОБА_1 звернення листом ГУ ПФУ в Закарпатській області №2839-3215/П-02/8-0700/20 від 22.12.2020 повідомило заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку з огляду на неприйняття Кабінетом Міністрів України після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18 нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій. Окрім того, заявника повідомлено про повернення довідки Закарпатського ОВК №ХР14490 від 01.12.2020 уповноваженому органу без виконання.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку його пенсії після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).
Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.
Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
П. 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту.
Отже, зазначеними законодавчими нормами Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103), якою постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було внесено зміни також до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача в 2018 році), пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
П. 3 Порядку №45 визначено, що па підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 5 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача в 2018 році), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Наведені положення не визнані Конституційним Судом України неконституційними, на момент проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в 2018 році були чинними, а отже підлягали застосуванню при проведенні перерахунку пенсії позивача.
Разом з тим, в подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Ч. 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність та не підлягають застосуванню, а виплата пенсій військовослужбовцям повинна була проводитись з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Судом встановлено, що 01 грудня 2020 року (після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №160/8324/19) Закарпатський ОВК видав нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , в якій зазначено також додаткові щорічні види грошового забезпечення, та направив таку до органу Пенсійного фонду. Вказана обставина позивачем не заперечується. На підтвердження такої позивач долучив до матеріалів справи копію такої довідки.
Проте орган Пенсійного фонду України, незважаючи на втрату чинності положень Постанови №103, якими обмежено складові грошового забезпечення, з яких розраховується пенсія військовослужбовців, та наявність необхідних відомостей для проведення відповідного перерахунку, відмовився здійснити такий на вимогу позивача з мотивів відсутності рішення Кабінету Міністрів України щодо зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців.
Разом з тим, суд вважає такі мотиви суб'єкта владних повноважень протиправними з огляду на наступне.
Після визнання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 алгоритм дій, який повинен вчинити орган Пенсійного фонду України у зв'язку із втратою чинності положеннями п.п. 1, 2 постанови №103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, після визнання нечинними положень п.п. 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 органи Пенсійного фонду України проводять перерахунок пенсії на підставі наданих уповноваженим органом довідок у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
У постанові від 10.10.2019 у справі №522/17864/15-а Верховний Суд зробив висновок про те, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсій, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів про види і розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у відповідних довідках.
Тому суд вважає, що після отримання в грудні 2020 року довідки Закарпатського ОВК з усіма складовими грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, у ГУ ПФУ в Закарпатській області виник обов'язок провести перерахунок пенсії позивача.
Більше того, суд зауважує, що в разі наявності в органу Пенсійного фонду України будь-яких сумнівів щодо правильності оформлення документів, поданих для перерахунку пенсії, та достовірності інформації в таких, він наділений повноваженнями щодо їх перевірки (п. 9 Порядку №45), а тому не був позбавлений можливості звернутися до Закарпатського ОВК із відповідним запитом.
Разом з тим, ГУ ПФУ в Закарпатській області відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача з мотивів відсутності підстав для проведення такого за відсутності рішення Кабінету Міністрів України щодо зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців.
Ч. 3 ст. 51 Закону передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд наголошує, що орган Пенсійного фонду України, як суб'єкт владних повноважень у сфері пенсійного забезпечення, не повинен формально підходити до виконання своїх повноважень та обов'язків, а його діяльність повинна бути спрямована на належне забезпечення прав пенсіонерів на гарантований Конституцією України соціальний захист.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що з 01 квітня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Тому, на думку суду, з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог ст.ст. 43 та 63 Закону.
Однак відповідач свій обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача не виконав. Натомість протиправно відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії та повернув надіслану уповноваженим органом довідку без виконання.
З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні обчислення і перерахунку його пенсії.
Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Разом з тим, за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його пенсії, а тому має місце протиправна відмова суб'єкта владних повноважень, оформлена листом.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Закарпатській області у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №ХР14490 від 01.12.2020, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому суд відхиляє твердження відповідача про відсутність у суду повноважень щодо зобов'язання орган Пенсійного фонду України врахувати конкретні показники грошового забезпечення. З цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу ГУ ПФУ в Закарпатській області на те, що аргументи щодо недостовірності та неповноти відомостей, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 №ХР14490 від 01.12.2020, або інші зауваження щодо змісту такої не були підставою для відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його пенсії. Як вбачається з листа ГУ ПФУ в Закарпатській області, єдиною підставою для відмови у проведенні такого перерахунку була позиція органу Пенсійного фонду України про відсутність підстав для проведення перерахунку з огляду на неприйняття Кабінетом Міністрів України після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18 нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій.
Разом з тим, за результатами розгляду даної адміністративної справи судом встановлено протиправність зазначених суджень відповідача.
Нормами Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується захист власності, тобто на мирне володіння своїм майном.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виплати зі сфери соціального забезпечення, в тому числі, пенсійні виплати, також відносяться до поняття «власності», що захищається положеннями Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у своєму рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії» Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).
Ч. 2 ст. 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Окрім того, як вбачається з позовних вимог позивач, серед іншого, просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок його пенсії з розрахунку 80% від складу грошового забезпечення.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії за оновленою довідкою, виданою Закарпатським ОВК на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/822/20 від 29.07.2020.
Відповідно, питання щодо відсоткового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , пенсія такого з 01 червня 2020 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/579/19 від 10.04.2020 була перерахована з розрахунку 80% грошового забезпечення. Отже, відповідач на час виникнення спірних правовідносин не приймав рішення щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно клопотання позивача допустити рішення в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання суд зазначає наступне.
Вичерпний перелік судових рішень, що виконуються негайно, визначений нормами ст. 371 КАС України. Разом з тим, дана категорія справ вказаним переліком не передбачена. Зокрема, спір в даній адміністративній справі виник не з приводу присудження виплати позивачу пенсії, а щодо відмови уповноваженого органу провести перерахунок суми такої за відомостями оновленої довідки.
З огляду на вищенаведене клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Також разом з позовом позивач заявив клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, згідно з нормами процесуального законодавства встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних побоювань можливості невиконання суб'єктом владних повноважень прийнятого судом рішення в майбутньому.
Ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В клопотанні про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання та встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ХР14490 від 01.12.2020, виданої Закарпатським обласним військовим комісаріатом про грошове забезпечення станом на 05.03.2019.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Закарпатського окружного військового комісаріату №ХР14490 від 01.12.2020, із врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Суддя Р.О. Ващилін