Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/10971/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,
при секретарі судового засідання - Скрипник К.О.
за участю:
представника відповідача Тулянкіної М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Джеремін” до Азовської митниці Держмитслужби про скасування карток відмови у митному оформленні, -
25 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Джеремін” до Азовської митниці Держмитслужби, в якій просить: скасувати картки відмови у митному оформленні №№ UA700140/2020/00042 від 14.07.2020, UA700140/2020/00047 від 25.08.2020, UA700140/2020/00053 від 06.10.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, прийняв оскаржувані картки відмови у митному оформленні. У кратках відмови зазначено, що причиною відмови у митному оформленні є рішення відповідача про коригування митної вартості та неподання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Позивач посилається та те, що відповідачем у спірних картках відмови не вказано обґрунтувань стосовно неповного та/або недостовірні відомості про митну вартість, повідомлення про умови, визначені Митним кодексом України, які не виконав позивач. Також вважає, що відповідачем протиправно не застосовано перший метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Від Азовської митниці Державної митної служби України надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в позові, обґрунтовуючи тим, що при перевірці поданих документів спрацювала система управління ризиками, у зв'язку з чим у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості товару, що зумовило необхідність витребувати додаткові документи для оцінки правильності формування ціни на задекларований товар. Позивач відмовився від надання витребуваних документів.
Ухвалою суду від 14.12.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 30.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.02.2021 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/10971/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України. Призначено підготовче засідання на 02.03.2021.
Ухвалою суду від 25.02.2021 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи Easycon задоволено. Допущено участь представника Азовської митниці Держмитслужби в підготовчому засіданні, призначеному на 02.03.2021 о 11:30 год., в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
Ухвалою суду від 02.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021.
Ухвалою суду від 29.03.2021 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи Easycon задоволено. Допущено участь представника Азовської митниці Держмитслужби в судовому засіданні, призначеному на 30.03.2021 о 10:00 год., в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в відзиві на адміністративний позов.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
13.07.2020 товариством з обмеженою відповідальністю “Джеремін” подана митна декларація UA700140/2020/001295, якою задекларовано товар “петролатум”, поставлений за контрактом від 14.02.2019 №FD-1402/19, що укладений позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТАДОН” (Болгарія).
До митної декларації було надано:
- рахунок-фактуру (інвойс) №000000021 від 23.06.2020;
- декларацію про походження товару від 23.06.2020;
- залізничну накладну СМГС №00041319 від 03.07.2020;
- довідку про транспортні витрати №714 від 13.07.2020;
- контракт № FD -1402/19 від 14.02.2019;
- додаткову угоду (доповнення) №18 від 08.06.2020;
- некласифікований документ - паспорт №3-464 від 11.06.2020;
- некласифікаційний документ - технічні умови - 0255-053-48120848-2007.
13.07.2020 відповідачем сформовано запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання.
14.07.2020 відповідачем прийнято рішення №UА700140/2020/000011/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товарів №UА700140/2020/00042.
У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Враховуючи, що згідно ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та у зв'язку з тим, що відомості не підтверджені документально метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований (ст.58 Митного кодексу України). За результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією від 13.07.2020 №UА700140/2020/001295 встановлені розбіжності не спростовані: у товаротранспортному документі (СМГС №00041319 від 03.07.2020 зазначено митну декларацію країни відправлення (республіка Білорусь) від 06.02.2020 №11209107/060720/0111034, яка до митного оформлення не надана; у товаротранспортному документі (СМГС №00041319 від 03.07.2020 в гр. 23 зазначено номер договору на перевезення вантажу з ТОВ «Транслог» від 08.02.2018 № 07930/ЦТЛ-2018, який до митного оформлення не надано; відповідно до даних довідки від 13.07.2020 №714 зазначено, що перевезення товару здійснено від станції Малашевичі (Польща). Відповідно до даних контракту від 14.02.2019 №FD-1402/19 продавцем товару є фірма ТОВ «Нафтадон», яка знаходиться у місті Софія, Болгарія. У товаротранспортному документі СМГС №00041319 від 03.07.2020 станцією призначення визначено ст Роя Донецька. У додатку до контракту від 08.06.2020 №18 та інвойсу від 23.06.2020 №000000021 передбачені умови поставки СРТ ст.Брест (Республіка Білорусь). Згідно з п.3.1 розділу 3 контракту від 14.02.2019 №FD -1402/19 умови поставки визначаються «Інкотермс - 2010». Керуючись роз'ясненнями до Інкотермс -2010, умови поставки СРТ означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення (у даному випадку ст. Брест). Відповідно до ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Отже, з урахуванням неможливості простежити маршрут транспортування товару, є вірогідність того, що до митної вартості не були включені витрати на транспортування товару відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України. За умови надання, згідно частини 3 ст.53 МКУ документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також спростування вищевказаних розбіжностей, митну вартість може бути визнано. В рамках виконання частини 5 статті 55 Митного кодексу України проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу. У митного органу наявна інформація про вартість оформлених ідентичних товарів відповідно до вимог стати 59 Митного кодексу України. Джерело інформації: - Митна декларація від 20.11.2019 №UА700150/2020/002276. Вартість за кг складає 0,635 євро. Вартість транспортних послуг відповідно до довідки від 13.07.2020 №714 - 9631,69 грн. Розрахунок: 53450 кг *0,635 євро *30,3988+9631,69=1041389,76 грн. Ціна за 1 кг складає 0,6409 євро. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ.
У картці відмови у митному оформленні товарів №UА700140/2020/00042 вказано, що органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товару. В рамках положень пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ декларантом не подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. За умови надання, згідно частини 3 ст.53 МКУ документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації: 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також спростування розбіжностей, направлених в електронних повідомленнях від 13.07.2020 та 14.07.2020 до електронно/ митної декларації від 13.07.2020 №UА700140/2020/001295, митну вартість може бути визнано. Роз'яснено, що здійснити митне оформлення із урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2020 UА700140/2020/000011/2 та подати нову митну декларацію у термін, передбачений вимогами п.2 ст.263 МКУ. Декларант має право оскаржити рішення про відмову у митному оформленні відповідно до глави 4 МКУ до органу вищого рівня та/ або суду.
25.08.2020 товариством з обмеженою відповідальністю “Джеремін” подана митна декларація UA700140/2020/001554, якою задекларовано товар “петролатум”, поставлений за контрактом від 14.02.2019 №FD-1402/19, що укладений позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТАДОН” (Болгарія).
До митної декларації було надано:
- рахунок-фактуру (інвойс) №000000023 від 30.07.2020;
- декларацію про походження товару від 30.07.2020;
- накладну ЦІМ №00055590 від 13.08.2020;
- калькуляцію транспортних витрат №869 від 21.08.2020;
- контракт № FD -1402/19 від 14.02.2019;
- додаткову угоду (доповнення) №18 від 08.06.2020;
- некласифікований документ - паспорт №3-576 від 13.07.2020;
- некласифікаційний документ - технічні умови - 0255-053-48120848-2007.
25.08.2020 відповідачем сформовано запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання.
25.08.2020 відповідачем прийнято рішення №UА700140/2020/000012/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товарів №UА700140/2020/00047.
У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що в рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Враховуючи, що згідно ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та у зв'язку з тим, що відомості не підтверджені документально метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований (ст.58 Митного кодексу України). 3а результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією від 25.08.2020 №UA700140/2020/001554 встановлені розбіжності не спростовані: 1.У товаротранспортному документі СМГС №00055590 від 13.08.2020 зазначено митну декларацію країни відправлення (республіка Білорусь) від 14.08.2020 №11209107/140820/0114744, яка до митного оформлення не надана. 2. У товаротранспортному документі СМГС №00055590 від 13.08.2020 в гр. 23 зазначено номер договору на перевезення товару з ТОВ «Транслог» від 08.02.2018 №07930/ЦТЛ-2018, який до митного оформлення не надано. 3. Відповідно до даних листа від 21.08.2020 №869 зазначено, що перевезення товару здійснено від станції Малашевичі (Польща). Відповідно до даних контракту від 14.02.2019 №FD-1402/19 продавцем товару є фірма ТОВ «Нафтадон», яка знаходиться у місті Софія, Болгарія. У товаротранспортному документі СМГС №00055590 від 13.08.2020 станцією призначення визначено ст Роя Донецька. У додатку до контракту від 07.07.2020 року №19 та інвойсу від 30.07.2020 №000000023 передбачені умови поставки СРТ ст.Брест (Республіка Білорусь). Згідно з п. 3.1 розділу 3 контракту від 14.02.2019 № FD -1402/19 умови поставки визначаються «Інкотермс-2010». Керуючись роз'ясненнями до Інкотермс - 2010, умови поставки СРТ означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення (у даному випадку ст. Брест). Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Отже, з урахуванням неможливості простежити маршрут транспортування товару, є вірогідність того, що до митної вартості не були включені витрати на транспортування товару відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України. За умови надання, згідно частини 3 ст.53 МКУ документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) Із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями^) копію митної декларації країни відправлення, а також спростування вищевказаних розбіжностей, митну вартість може бути визнано. В рамках виконання частини 5 ст.55 Митного кодексу України з метою обрання методу визначення митної вартості проводено процедуру консультації. У митного органу наявна інформація про вартість оформлених ідентичних товарів відповідно до вимог статті 59 Митного кодексу України. Джерело інформації: - Митна декларація від 20.11.2019 № UА700150/2019/002276. Вартість за кг складає 0,635 євро. Вартість транспортних послуг відповідно до довідки від 21.08.2020 №869 - 9631,69 грн. Розрахунок: 53400 кг *0,635 євро *32,2416+9631,69=1102912,10 грн. Ціна за 1 кг складає 0,6406 євро. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів-за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.
У картці відмови у митному оформленні товарів №UА700140/2020/00047 вказано, що органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товару. В рамках положень пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ декларантом не подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. За умови надання, згідно частини 3 ст.53 МКУ документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації: 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також спростування розбіжностей, направлених в електронних повідомленнях від 25.08.2020 до електронно/ митної декларації від 25.08.2020 №UА700140/2020/001554, митну вартість може бути визнано. Також порушено вимоги ст. 257 МКУ та вимоги Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, в частині внесення відомостей до графі 23 електронної митної декларації щодо курсу валюти євро до гривні (правильний курс - 32.2416 грн. до 1 евро). Роз'яснено, що здійснити митне оформлення із урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2020 UА700140/2020/000012/2 та подати нову митну декларацію у термін, передбачений вимогами п.2 ст.263 МКУ із зазначенням правильного курсу валюти у графі 23 електронної митної декларації. Декларант має право оскаржити рішення про відмову у митному оформленні відповідно до глави 4 МКУ до органу вищого рівня та/ або суду.
06.10.2020 товариством з обмеженою відповідальністю “Джеремін” подана митна декларація UA700140/2020/001845, якою задекларовано товар “петролатум”, поставлений за контрактом від 14.02.2019 №FD-1402/19, що укладений позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТАДОН” (Болгарія).
До митної декларації було надано:
- рахунок-фактура (інвойс) № 000000024 від 01.09.2020;
- декларація про походження товару № 000000024 від 01.09.2020;
- залізничну накладну СМГС №00076547 від 23.09.2020;
- довідка про транспортні витрати № 983 від 02.10.2020;
- контракт № FD-1402/19 від 14.02.2019;
- додаткова угода (доповнення) № 20 від 20.08.2020;
- некласифікований документ - паспорт №3-657 від 08.08.2020.
- некласифікаційний документ - технічні умови - 0255-053-48120848-2007 від 01.02.2008.
07.10.2020 відповідачем сформовано запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання.
07.10.2020 відповідачем прийнято рішення №UА700140/2020/000013/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товарів №UА700140/2020/00053.
У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що в рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Враховуючи, що згідно ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та у зв'язку з тим, що відомості не підтверджені документально метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований (ст.58 Митного кодексу України). 3а результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією від 06.10.2020 №UА700140/2020/001845 встановлені розбіжності не спростовані: 1.У товаротранспортному документі СМГС №00076547 від 23.09.2020 зазначено митну декларацію країни відправлення (республіка Білорусь) від 24.09.2020 №11209107/240920/0118204, яка до митного оформлення не надана.2. У товаротранспортному документі СМГС №00076547 від 23.09.2020 в гр. 23 зазначено номер договору на перевезення товару з ТОВ «Транслог» від 08.02.2018 № 07930/ЦТЛ-2018, який до митного оформлення не надано.3. Відповідно до даних листа від 02.10.2020 №983 зазначено, що перевезення товару здійснено від станції Малашевичі (Польща). Відповідно до даних контракту від 14.02.2019 №FD-1402/19 продавцем товару є фірма ТОВ «Нафтадон», яка знаходиться у місті Софія, Болгарія.4.У товаротранспортному документі СМГС №00076547 від 23.09.2020 станцією призначення визначено ст Роя Донецька. У додатку до контракту від 20.08.2020 №20 та інвойсу від 01.09.2020 №000000024 передбачені умови поставки СРТ сгт.Брест (Республіка Білорусь). Згідно з п. 3,1 розділу 3 контракту від 14.02.2019 № FD -1402/19 умови поставки визначаються «Інкотермс - 2010». Керуючись роз'ясненнями до Інкотермс - 2010, умови поставки СРТ означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення (у даному випадку ст. Брест). Відповідно до ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Отже, з урахуванням неможливості простежити маршрут транспортування товару, є вірогідність того, що до митної вартості не були включені витрати на транспортування товару відповідно до ч.10 ст. 58 Митного кодексу України. За умови надання, згідно частини 3 ст.53 МКУ документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації', прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також спростування вищевказаних розбіжностей, митну вартість може бути визнано. В рамках виконання частини 5 ст.55 Митного кодексу України з метою обрання методу визначення митної вартості проводимо процедуру консультації. У митного органу наявна інформація про вартість оформлених ідентичних товарів відповідно до вимог статті 59 Митного кодексу України. Джерело інформації: - Митна декларація від 20.11.2019 № UА700150/2019/002276. Вартість за кг складає 0,635 євро. Вартість транспортних послуг відповідно до довідки від 02.10.2020 №983 - 9813.42 грн. Розрахунок: 54300 кг *0,635 євро *33,4037+9813,42=1161589,6979 грн. Ціна за 1 кг складає 0,6404 євро. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.
У картці відмови у митному оформленні товарів №UА700140/2020/00053 вказано, що органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товару. В рамках положень пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ декларантом не подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. За умови надання, згідно частини 3 ст.53 МКУ документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації: 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) копію митної декларації країни відправлення., а також спростування розбіжностей, направлених в електронних повідомленнях від 06.10.2020 до електронної митної декларації від 06.10.2020 №UА700140/2020/001845, митну вартість може бути визнано. Роз'яснено, що здійснити митне оформлення із урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 07.10.2020 UА700140/2020/000013/2 та подати нову митну декларацію у термін, передбачений вимогами п.2 ст.263 МКУ. Декларант має право оскаржити рішення про відмову у митному оформленні відповідно до глави 4 МКУ до органу вищого рівня та/ або суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16 та від 28.02.2020 у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Крім того, відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Судом встановлено, що за змістом пункту 1.2 контракту від 14.02.2019 №FD-1402/19 кількість, асортимент, ціна та строки поставки кожної партії продукції вказуються у додатках до цього контракту, які є його невід'ємною частиною; за змістом пункту 2.3 контракту кількість поставленої продукції визначається за відомостями залізничної накладної станції відправлення, СМR; за змістом пункту 3.1 контракту умови контракту визначаються умовами «Інкотермс-2010» із застереженнями, обумовленими сторонами у контракті.
За відомостями додатку №18 до контракту від 14.02.2019 його сторони домовились про поставку петролатуму у кількості 55 т на загальну суму 27280,00 євро (за 1 т 496 євро) за умовами поставки СРТ ст. Брест. В додатку зазначено, що на розсуд постачальника кількість продукції, яка відвантажується за цим додатком, може відхилятися в межах -/+20 відсотків від кількості, яке зазначено в цьому додатку.
Наведені відомості ціни за кг узгоджуються з даними, зазначеними в інвойсі від 23.06.2020 №000000021, кількість 53,450 т на загальну суму 26511,20 євро (за 1 т 496 євро). Кількість поставленої продукції узгоджується також з даними залізничної накладної СМГС від 03.07.2020 № 00041319.
За відомостями додатку №19 до контракту від 14.02.2019 його сторони домовились про поставку петролатуму у кількості 55 т на загальну суму 24750,00 євро (за 1 т 450 євро) за умовами поставки СРТ ст. Брест. В додатку зазначено, що на розсуд постачальника кількість продукції, яка відвантажується за цим додатком, може відхилятися в межах -/+20 відсотків від кількості, яке зазначено в цьому додатку.
Наведені відомості ціни за кг узгоджуються з даними, зазначеними в інвойсі від 30.07.2020 №000000023, кількість 53,4 т на загальну суму 24030 євро (за 1 т 450 євро). Кількість поставленої продукції узгоджується також з даними залізничної накладної СМГС від 13.08.2020 № 00055590.
За відомостями додатку №20 до контракту від 14.02.2019 його сторони домовились про поставку петролатуму у кількості 55 т на загальну суму 24200,00 євро (за 1 т 440 євро) за умовами поставки СРТ ст. Брест. В додатку зазначено, що на розсуд постачальника кількість продукції, яка відвантажується за цим додатком, може відхилятися в межах -/+20 відсотків від кількості, яке зазначено в цьому додатку.
Наведені відомості ціни за кг узгоджуються з даними, зазначеними в інвойсі від 01.09.2020 №000000024, кількість 54,3 т на загальну суму 23892 євро (за 1 т 440 євро). Кількість поставленої продукції узгоджується також з даними залізничної накладної СМГС від 23.09.2020 № 00076547.
Поставка за умовами СРТ Інкотермс 2010 (розшифровка «Carriage Paid To» переводиться як «Фрахт/перевозка сплачені до») передбачає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.
Отже, митна (інвойсова) ціна товару включає до себе транспортні витрати до місця призначення, яким за відомостями митних декларацій UA700140/2020/001295 від 13.07.2020, UA700140/2020/001554 від 25.08.2020, UA700140/2020/001845 від 06.10.2020, додатків №№18, 19, 20 до контракту від 14.02.2019 є ст. Брест (Республіка Білорусь).
Від ст. Брест до ст. Ковель транспортування за умовами СРТ Інкотермс 2010 здійснюється за рахунок позивача, а тому на підставі ч.ч.1,2 ст.53 Митного кодексу України останній зобов'язаний подати митному органу транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів зі ст.Брест до ст. Ковель.
Графа 22 залізничних накладних СМГС від 03.07.2020 № 00041319, СМГС від 13.08.2020 № 00055590, СМГС від 23.09.2020 № 00076547 визначає перевізників і відповідні ділянки шляху, по яким кожен з перевізників здійснює перевезення. За відомостями цієї графи товар перевозило 3 перевізників: 1) ДБ Карго Польська, 2) БЧ, 3) УЗ; при цьому, перевезення від ст. Брест до ст. Хотислав (Республіка Білорусь) здійснював перевізник БЧ, від ст. Заболоття (Україна, це станція на лінії Брест Ковель Львівської залізничної дороги) до РОЯ (Донецька область, пункт призначення) УЗ. Коди перевізників БЧ та УЗ, зазначені в графі 22, різні, що свідчить про те, що це різні перевізники. Такий висновок підтверджується даними графи 23 залізничних накладних, де БЧ це Белінтертранс, УЗ - товариство з обмеженою відповідальністю «Транслог», тобто різні перевізники, що здійснювали перевезення на різних ділянках шляху за різними договорами.
В той же час, фінансово-правові відносини, пов'язані з перевезенням вантажу у позивача були лише з ТОВ «Транслог». І те, що різні перевізники зазначені в СМГС не спростовує факту надання експедиторських послуг позивачу «Експедитором».
Крім того, суд зазначає, що відповідно до Інкотермс-2010 СРТ - "Фрахт/перевезення оплачене до" - означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Отже, з зазначених умов поставки вбачається, що витрати з перевезення та доставки товару до названого місця призначення покладається на продавця, а тому ціна товару була визначена продавцем та вже включала в себе відповідні витрати, що свідчить про безпідставність доводів відповідача відносно не подання позивачем достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.02.2020 по справі №813/1229/16.
Зі змісту листів ТОВ «Транслог» про транспортні витрати від 13.07.2020 №714, від 21.08.2020 №869, від 02.10.2020 №983 вбачається, що вартість провізних платежів під час перевезення цистерн №№57106593, 57110090, 57110090 зі станції Малашевичи ПКП до станції РОЯ (Донецька ж.д.) складає, в тому числі по території Республіка Білорусь, 9631,69 грн., 9631,69 грн., та 9813,42 грн. відповідно.
Зазначені транспортні витрати зазначені у п.17 відповідних рішень про коригування митної вартості від 14.07.2020, від 25.08.2020, від 07.10.2020 як заявлені декларантом складові митної вартості нарахування до ціни договору.
В цьому випадку слід зазначити, що у наданих позивачем документах достатньою мірою розкрито вартісний показник отриманих послуг з транспортування товару, тоді як відповідач не спростовує зазначеного, а лише наголошує на необхідності надання додаткових документів.
Водночас, Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року (справа №810/2839/17), що довідка про транспортні витрати в даних правовідносинах є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Також є необґрунтованим посилання митного органу на порядок оцінки ризиків за допомогою спеціальних автоматизованих інформаційних систем, оскільки спрацювання певних профілів ризиків таких систем саме собою не може свідчити про неправильне визначення митної вартості товару декларантом. А наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди раніше випущені товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку, тим більше, різниця в цінах не є значущою.
Відповідач вважав розбіжністю неподання до митного оформлення митну декларацію Республіки Білорусь, яка є транзитною, однак не зазначає, в чому саме полягає така розбіжність і як це стосується митної вартості.
Слід зазначити, що її не подання позивачем до митного органу свідчить про те, що її не потрібно подавати, а той факт, що вона зазначена у СМСГ, свідчить про те, що по цій декларації товар рухався по території Республіки Білорусь, у відповідності до міжнародних правил перевезення. Крім того, у спірних правовідносинах країною відправлення є Польща, а не Республіка Білорусь.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що судом було встановлено, що спірна картка відмови №UA700140/2020/00053 була винесена 07.10.2020, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом скасування карток відмови у митному оформленні Азовської митниці Держмитслужби №№ UA700140/2020/00042 від 14.07.2020, UA700140/2020/00047 від 25.08.2020, UA700140/2020/00053 від 07.10.2020.
Задоволення адміністративного позову таким чином не змінює суті позовних вимог.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Джеремін” (код ЄДРПОУ: 40109477, 85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, місто Курахове, пр.Запорізький, будинок 40а, квартира 5) до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333684, місцезнаходження: 87510, Донецька обл., місто Маріуполь, пр. Луніна, будинок 1) про скасування карток відмови у митному оформленні - задовольнити.
Скасувати картки відмови у митному оформленні Азовської митниці Держмитслужби №№ UA700140/2020/00042 від 14.07.2020, UA700140/2020/00047 від 25.08.2020, UA700140/2020/00053 від 07.10.2020.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Джеремін” за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби понесені судові витрати у розмірі 6306,00 грн.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 30.03.2021.
Повний текст рішення виготовлено 08.04.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька