Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 березня 2021 р. Справа№200/12101/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.
при секретарі: Щербак Ю.В.
за участю сторін:
представника позивача - Турченко О.Ю.
представника відповідача, третьої особи - Зосенко Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів,
23.12.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської частини) № 143 від 09.11.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської частини) № 144 від 09.11.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в сумі 26 351,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 1992 року проходить військову службу у Збройних Силах України. 19.02.2020 року з ним було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на три роки та його призначено на посаду заступника начальника 61 військового мобільного госпіталю (багатопрофільного, на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 725 ліжок). 17.06.2020 року його було увільнено від займаної посади і призначено помічником начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення 555 військового госпіталю (на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 400 ліжок). На підставі наказу начальника ВМКЦ Південного регіону (по стройовій частині) від 10.07.2020 року № 140 Позивач прибув та приступив до тимчасового виконання обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 . 26.07.2020 року командиром військової частини НОМЕР_2 був виданий наказ (по стройовій частині) № 224, яким визначено, що його слід вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 26.07.2020 року його зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всі види забезпечення.
У Акті службового розслідування від 10.08.2020 року, проведеного за попереднім місцем служби позивача за фактом внесення 05.06.2020 до ЄДРДР відомостей за № 42020051120000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 Кримінального кодексу України, та у Акті перевірки окремих питань організації харчування особового складу, та продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 від 13.07.2020 року визначений склад допущеного позивачем правопорушення.
Зокрема зазначено, що майор ОСОБА_1 систематично не виконував положення Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440, та пункт 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 300. У зв'язку з цим виявлені розбіжності на загальну суму - 377 639,15 грн., у тому числі фактична нестача - 26 351,29 грн., фактичний надлишок - 275 787,84 грн.
В зв'язку з переведенням майора ОСОБА_1 на посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 Військово-медичного клінічного центру Східного регіону, з метою притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності владою начальника Військово-медичного центру Східного регіону, направлено копію матеріалів службового розслідування до ВМКЦ ПР (за підпорядкованістю), яке у свою чергу переслало їх за місцем проходження служби позивачем.
Згодом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження командиром відповідача був виданий наказ 09.11.2020 року №143, а про притягнення до матеріальної відповідальності в сумі 26 351,29 грн. - наказ №144 від 09.11.2020.
Позивач зазначає, що командувач ВМКЦ Південного регіону не є прямим начальником для нього, не вправі притягнути його до зазначених видів юридичної відповідальності, про що командування військової частини НОМЕР_2 заздалегідь знало, однак в порушення чинного законодавства прийняло рішення про проведення службового розслідування.
Звертає увагу на те, що в наказовій частині наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) “Про проведення службового розслідування” №312 від 27.07.2020 року зазначено мету, яка стосується порушень, виявлених під час перевірки окремих питань організації харчування особового складу продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 від 13.07.2020 року, проведеної посадовими особами НОМЕР_5 . Проте, вказане формулювання підстав проведення службового розслідування не відповідає вимогам пункту 3 розділу II Порядку проведення службового розслідування у ЗС України та ч.1 ст.84 Дисциплінарного статуту ЗС України. Зокрема відсутня підстава "з метою уточнення причин і умов", що стосується визначеної мети розслідування як "встановлення ступеня вини" взагалі наказами ні про призначення ні про результати розслідування не визначалось.
Крім того, в Акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 10.08.2020 року, взагалі зазначена інша мета його проведення, а саме в абзаці 1 зазначено "...призначено службове розслідування щодо виплати винагороди, визначеної наказом Міністерства оборони України від 10.02.2016 № 67, військовослужбовцями евакуаційного відділення військової частини НОМЕР_2 ...". Тому є незрозумілим, що досліджувалось під час проведення відповідного службового розслідування.
Також жодного посилання на встановлений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 (надалі - Порядок №608), в Акті службового розслідування не вказано, а тому Акт не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивач вказує, що відповідно до п. 3 Розділу III Порядку № 608 у письмовому наказі командира частини, який призначив службове розслідування, зазначається особа, стосовно якої воно проводиться. Проте, у даній справі така особа (особи) не зазначені.
Крім того, як зазначає позивач, на момент проведення службового розслідування його та жодного іншого військовослужбовця не ознайомлено зі своїми правами та обов'язками, визначеними пунктом 3 Розділу IV Порядку № 608, що в свою чергу призвело до порушень з боку посадової особи вимог статті 57 Конституції України.
Позивач вважає зазначені вище накази про притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності протиправними у зв'язку з тим, що вони прийняті на підставі попередніх неправомірних наказів та акту службового розслідування (з посиланням на доктрину “плодів отруйного дерева”).
Також зазначає, що службове розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 не призначалось, воно проводилось за наказом командира військової частини НОМЕР_2 , що суперечить ст.86 Дисциплінарного статуту ЗС України.
Згідно ст.87 Дисциплінарного статуту ЗС України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Разом з тим, вищезазначене службове розслідування було закінчено 12.08.2020 року (наказ командира військової частини НОМЕР_2 №342), а зауваження оголошено майже через 3 місяця, що також позивач вважає протиправним.
Наголошує на тому, що до Акту (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Однак така довідка чи акт експерта до матеріалів службової перевірки не були надані, про що зазначено в оскаржуваному наказі.
Крім того, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності (ч.2 ст.11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»). Незважаючи на ці вимоги, акт перевірки від 13.07.2020 року був направлений до його місця служби лише 03.11.2020 року.
Вищенаведені доводи стали підставою його звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 17.02.2021 року продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
09.02.2021 року відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду надано відзив на адміністративний позов, з якого слідує наступне. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2020 року №19 на виконання наказу Командувача Медичних сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 17 червня 2020 року № 16 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу на посаду помічника начальника госпіталю з матеріально - технічного забезпечення. Позивач був переведений з військової частини НОМЕР_2 на нижчу посаду у зв'язку із проведенням організаційних заходів.
06.11.2020 року на адресу військової частини НОМЕР_1 із супровідним листом військової частини НОМЕР_6 від 03.11.2020 року вих. № 4022 надійшли: копії матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.07.2020 року № 312 “Про проведення службового розслідування” та наказ командира військової частини НОМЕР_6 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.10.2020 року № 203 “Про притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців на підставі матеріалів службових розслідувань командира військової частини НОМЕР_2 ”, яким делеговано притягнення майора ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності владою командира військової частини НОМЕР_1 . В межах десяти діб, визначених ч.1 ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2020 року № 143 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, майору ОСОБА_1 оголошено “ЗАУВАЖЕННЯ”, до спливу шестимісячного строку з дня виявлення командиром військової частини НОМЕР_2 правопорушення (ч. 2 ст. 87 цього статуту).
Керуючись статтями 11, 13 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, командиром військової частини НОМЕР_1 виданий наказ від 09.11.2020 року № 144 “Про притягнення до матеріальної відповідальності”, яким майора ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в сумі 26351,29 грн. Сума збитку визначена на підставі Акту перевірки окремих питань організації харчування особового складу, та продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 від 13.07.2020 року.
В порушення вимог п.6 ст.8 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” до акту, складеного за результатами розслідування у військовій частині НОМЕР_2 , не додано довідку про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу військової частини НОМЕР_2 , в зв'язку з чим командуванням військової частини НОМЕР_1 направлене клопотання про витребування вказаної довідки у військової частини НОМЕР_2 в порядку підпорядкованості. Стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення майора ОСОБА_1 не відбулось, оскільки на теперішній час довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу військової частини НОМЕР_2 , на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходила.
У зв'язку з наведеним просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
01.03.2021 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, через відділ діловодства та документообігу суду надані пояснення, з яких слідує наступне. Командир військової частини НОМЕР_2 , призначаючи своїм наказом від 27.07.2020 року № 312 службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб, діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки помічника начальника госпіталю з матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , майор ОСОБА_1 систематично не виконував положення Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440, та пункт 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 300.
Твердження позивача, що на момент проведення перевірки продовольчої служби та призначення службового розслідування, він був виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, справи та посаду здав, внаслідок чого командир військової частини НОМЕР_2 не мав права проводити службове розслідуванні - не відповідає діючому законодавству з наступних підстав.
Проведенню перевірки продовольчої служби військової частини НОМЕР_2 13.07.2020 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 06.07.2020 року №698 на виконання вимог командира військової частини НОМЕР_7 , доведених листом від 22.06.2020 року№1/3311, передувало внесення 05.06.2020 року до ЄДРДР відомостей за №42020051120000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 Кримінального кодексу України.
Вказаною перевіркою виявлено розбіжності на загальну суму - 377 639,15 грн., у тому числі фактична нестача - 26 351,29 грн., фактичний надлишок - 275 787,84 грн., які виникли не в день проведення перевірки, а протягом певного часу. Зазначена нестача виникла раніше, тобто до того часу, коли позивач здав справи та посаду у військовій частині НОМЕР_2 (26.07.2020 року).
В зв'язку із переведенням позивача на нове місце служби, дисциплінарної влади командира військової частини НОМЕР_2 було недостатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, він звернувся до (старшого командира) начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (стаття 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24 березня 1999 року (зі змінами).
Так, начальник Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, керуючись статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, скерував матеріали службового розслідування до Військово-медичного клінічного центру Східного регіону, з метою притягнення майора ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності владою начальника Військово-медичного клінічного центру Східного регіону.
У зв'язку з наведеним просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на викладені у позовній заяві доводи.
Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені у відзиві на позов та наданих поясненнях.
Дослідивши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони в обґрунтування вимог та заперечень, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та учасником бойових дій. Зазначене підтверджується посвідченням УБД серії НОМЕР_8 , виданим 29.04.2015 року (Т.1 а.с.57).
Згідно витягу з наказу Командувача Медичних сил Збройних Сил України ОСОБА_2 за № 2 від 19.02.2020 року майора запасу ОСОБА_1 призначено заступником начальника 61 Військового мобільного госпіталю (багатопрофільного, на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 725 ліжок), ВОС - 2901003 (Т.1 а.с.9).
З 27.02.2020 року тимчасове виконання обов'язків помічника начальника госпіталя з матеріально-технічного забезпечення було покладено на майора ОСОБА_1 , заступника начальника госпіталю. Зазначене підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 62 від 27.02.2020 року (Т.1 а.с.31).
Згідно витягу з наказу Командувача Медичних сил Збройних Сил України І.Хоменко № 16 від 17.06.2020 року, увільнено від займаних посад та призначено майора ОСОБА_1 , заступника начальника 61 військового мобільного госпіталю (багатопрофільного, на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 725 ліжок), помічником начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення 555 Військового госпіталю (на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 400 ліжок), ВОС - 7050003 (Т.1 а.с.10).
10.07.2020 року позивач прийняв справи та приступив до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира військової частини НОМЕР_1 . Зазначене підтверджується витягом з Наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) № 140 від 10.07.2020 року (Т.1 а.с.12).
При цьому до 26.07.2020 вказана зміна позивачем посад не супроводжувалася виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 та зарахуванням до особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_5 від 06.07.2020 №698 була проведена комісійна перевірка окремих питань організації харчування особового складу, та продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 , за результатами якої складений Акт від 13.07.2020 року (Т.1 а.с.45-49). Методом перевірки добових наказів, щодобових накладних видачі зі складу на їдальню, калькуляцій поданих карток-звіту під час перевірки виявлені розбіжності між фактичною наявністю продуктів згідно акту зняття залишків та даними обліку у продовольчій службі станом на 10.07.2020. Різниця склала 377639,15 грн., надлишок фактичний - 275 787,84 грн.; нестача фактична - 26 351,29 грн.
Сума нестачі 26 351,29 грн. підтверджена доданим “Актом зняття залишків - виявлення розбіжностей між фактичною наявністю продуктів” станом на 10.07.2020 (без номеру та дати, затвердженим 13.07.2020), який підписаний членами комісії та начальником госпіталю. Підпис начальника фінансово-економічної служби у відповідній графі даного акту відсутній (т.1 а.с. 44).
У Акті від 13.07.2020 між іншого наведена пропозиція провести службове розслідування щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб, які недбало виконують свої посадові обов'язки та дії або бездіяння, яких призвело до незадовільного стану обліку продовольчого забезпечення.
З 24.07.2020 року майора ОСОБА_1 увільнено від тимчасового виконання командира військової частини НОМЕР_1 та останній приступив до виконання обов'язків за посадою заступника начальника госпіталю військової частини НОМЕР_1 . Зазначене підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_6 (з адміністративно-господарської діяльності) № 147 від 24.07.2020 року (Т.1 а.с.77).
З 25.07.2020 року майора ОСОБА_1 увільнено від тимчасового виконання обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 та останній приступив до виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_2 , про що свідчить витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 17 від 25.07.2020 року (Т.1 а.с.13).
26.07.2020 року майор ОСОБА_1 здав справи та посаду у військовій частині НОМЕР_2 і вибув до нового місця служби. Зазначене підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 224 від 26.07.2020 року (Т.1 а.с.27).
В той самий день - 26.07.2020 року згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 19 від 26.07.2020 року позивача зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення; справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (Т.1 а.с.14).
Таким чином до 26.07.2020 позивач перебував у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 , а після цієї дати - за новим місцем служби - військової частини НОМЕР_1 .
Наступного дня за попереднім місцем служби позивача командир військової частини НОМЕР_2 видав наказ № 312 від 27.07.2020 року (по стройовій частині) про проведення службового розслідування, яким тимчасово виконуючій обов'язки заступника командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення молодшому лейтенанту ОСОБА_3 наказано провести службове розслідування щодо окремих питань організації харчування особового складу та продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 (Т.1 а.с.129).
10.08.2020 року ОСОБА_3 складений Акт службового розслідування за фактом внесення 05.06.2020 до ЄДРДР відомостей № 42020051120000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 Кримінального кодексу України, та Акту перевірки окремих питань організації харчування особового складу, та продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 від 13.07.2020 року (надалі - Акт розслідування).
У розділі 2 “Опис обставин вчиненого правопорушення” цього Акту наведена інформація, що за змістом дублює Акт перевірки окремих питань харчування особового складу та продовольчого забезпечення у ВЧ НОМЕР_2 від 13.07.2020. Зокрема, наведена сума фактичної нестачі 26 351,29 грн. та висновки вказаного акту про порушення нормативно-правових актів щодо стану обліку військового майна у ЗС України.
Під час проведення службового розслідування були отримані пояснення військовослужбовці ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. Щодо майора ОСОБА_1 зазначено про неможливіть отримання його пояснень через те, що він переведений на посаду помічника начальника госпіталю з МТЗ ВЧ НОМЕР_1 .
Також у Акті розслідування зазначено, що 24.07.2020 до військової частини НОМЕР_2 з Третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ, надійшла вимога від 24.06.2020 №13-01-03/13-07-33/17878, про надання документів продовольчої служби ВЧ НОМЕР_2 у зв'язку зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020051120000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 Кримінального кодексу України. Остаточного рішення в рамках кримінального провадження не винесено.
Крім того, у Акті розслідування наведено, шо недбале ставлення до військової служби в особливий період військовослужбовців, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням командування, а саме, майора ОСОБА_1 призвели до виявлення розбіжностей, у тому числі нестачі в сумі 26 351,29 грн. (т.1 а.с. 122, 124).
У розділі 4 Акту розслідування “Відомості про осіб, стосовно яких проведено службове розслідування” також відображене понесення витрат на суму 377 639,15 грн. внаслідок недбалого ставлення до обов'язків військової служби в особливий період майора ОСОБА_1 (т.1 а.с. 124-125).
В зв'язку з переведенням майора ОСОБА_1 на посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 Військово-медичного клінічного центру Східного регіону, з метою притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності владою начальника Військово-медичного центру Східного регіону, у Акті розслідування вирішено направити копію матеріалів службового розслідування до ВМКЦ ПР (за підпорядкованістю) (Т.1 а.с.126).
12.08.2020 року матеріали службового розслідування направлено до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, з метою притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності майора ОСОБА_1 (Т.1 а.с.163,164).
28.10.2020 року командир військової частини НОМЕР_6 (з адміністративно-господарської діяльності) видав наказ №203 “Про притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців на підставі матеріалів службових розслідувань командира військової частини НОМЕР_9 ”. Даним наказом (п.5) начальнику відділення персоналу та стройове, керуючись статтею 11 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” та для прийняття рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної і матеріальної відповідальності, вказано надіслати копію матеріалів службового розслідування командиру військової частини НОМЕР_1 для прийняття рішення про притягнення майора ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності (Т.1 а.с.50-54). Підстава: наказ Командувача Медичних сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.06.2020 року № 16, наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.07.2020 року № 224.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” № 143 від 09.11.2020 року, помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з матеріально-технічного забезпечення майору ОСОБА_1 , за неналежне виконання службових обов'язків в особливий період, під час тимчасового виконання обов'язків помічника командира військової частини НОМЕР_2 з матеріально-технічного забезпечення, оголошено “ЗАУВАЖЕННЯ” (Т.1 а.с.55). Підставою для цього зазначені наказ командира ВЧ НОМЕР_6 від 28.10.2020 №203, матеріали службового розслідування.
Крім того, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) “Про притягнення до матеріальної відповідальності” № 144 від 09.11.2020 року, помічника командира військової частини НОМЕР_1 з матеріально-технічного забезпечення майора ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в сумі 26351,29 грн. (Т.1 а.с.56). Підставою для цього зазначені наказ командира ВЧ НОМЕР_6 від 28.10.2020 №203, матеріали службового розслідування, Акт перевірки окремих питань організації харчування особового складу, та продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 від 13.07.2020 року.
Безпосередньо у наказі також зазначено, що до Акту службового розслідування не додано довідку про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу військової частини.
Дані накази від 09.11.2020 є предметом спору, що розглядається.
При наданні правової оцінки правомірності прийняття відповідачем наведених вище наказів суд в першу чергу виходить з приписів Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 3 жовтня 2019 року № 160-IX (надалі - Закон №160).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 цього Закону матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Частинами 1, 2 статті 8 Закону №160 передбачено, що посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Суд звертає увагу на те, що порядок призначення службового розслідування з цією метою відрізняється від загального порядку призначення службового розслідування (з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини), яке здійснюється за правилами ст.ст. 84-85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно з загальним правилом службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, тобто у випадку, коли винна особа вже встановлена (безпосередньо або за результатами службової перевірки).
Що стосується службового розслідування за фактом завдання шкоди, на момент його призначення винна особа може бути не встановлена. В тому числі з метою її встановлення може бути призначене службове розслідування, про що прямо вказано у ч.2 ст. 8 Закону №160.
Така відмінність обумовлена тим, що встановлення винної у завданні шкоди особи, здебільшого не викликає складнощів. Адже Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, що затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, передбачене ведення необхідних облікових документів та визначення відповідальних осіб.
У інших випадках, не пов'язаних з завданням шкоди військовому майну, проведенню службового розслідування передує встановлення винної особи, і тільки після цього, з метою уточнення ступеню вини та інших обставин, командир, до компетенції якого належить притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності, може призначити службове розслідування.
Враховуючи, що норми Закону №160 регулюють питання притягнення до матеріальної відповідальності саме за шкоду, завдану державі, вони вважаються спеціальними за предметом правового регулювання, а тому підлягають переважному застосуванню у порівнянні із загальними положеннями Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Зважаючи на наведене, призначення службового розслідування за фактом завдання шкоди військовому майну належить до компетенції командира військової частини безвідносно можливості притягнути винного військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Як вже зазначалося, службове розслідування у цьому випадку проводиться у тому числі з метою встановлення винної особи, яка на момент його призначення може бути невідома.
За таких підстав суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення порядку призначення службового розслідування, на підставі результатів якого його притягнуто до відповідальності спірними наказами. У даному випадку службове розслідування не обов'язково повинно бути призначено командиром, влади якого достатньо для накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Нестача виявлена щодо майна військової частини НОМЕР_2 , тому незважаючи на виключення позивача 26.07.2020 зі списків особового складу цієї частини, прийняття її командиром 27.07.2020 наказу №224 відповідало нормам Закону №160.
На користь цього висновку також свідчить наявність необхідних документів для проведення службового розслідування саме у ВЧ НОМЕР_2 .
Так само суд не приймає до уваги посилання позивача на неправильне формулювання мети проведення службового розслідування. Як вже зазначалося, проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди передбачене ч. 2 ст. 8 Закону №160. Як спеціальна норма, вона повинна застосовуватися навіть у випадку колізії із ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗС України та підзаконного нормативно-правового акту - Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608. Відсутність посилань на цей Порядок у тексті Акту службового розслідування не свідчить про його необгрунтованість або автоматичну протиправність.
З аналогічних підстав суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність у наказі командира ВЧ НОМЕР_2 №224 від 27.07.2020 “Про проведення службового розслідування” конкретно визначеної особи, стосовно якої воно проводиться. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, на який посилається позивач, був затверджений до набрання чинності Законом №160, тому не враховує визначені ним особливості проведення службового розслідування. За відсутності на момент початку розслідування чітких відомостей про винну особу, дії (бездіяльність) якої спричинили шкоду військовому майну, ознайомлення з правами та обов'язками такої особи неможливе.
Як вже зазначалося, службове розслідування у такому разі проводиться за фактом, а не стосовно особи, тому доводи позивача про порушення правил призначення службового розслідування, за результатами якого складений акт від 10.08.2020, а також порядку оформлення цього акту судом до уваги не приймаються.
Порядок реалізації результатів службового розслідування, яке проводилося у даному випадку, врегульований ст. 8 Закону №160. Згідно з ч.6 цієї статті за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
За приписами ч.7 ст. 8 Закону №160 якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Водночас, частиною 4 статті 3 того самого закону визначено, що переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Питання відшкодування шкоди в разі переведення особи до іншого місця служби чи перебування в розпорядженні відповідного командира (начальника) врегульовані статтею 11 Закону №160.
Згідно з частинами 2, 3 цієї статті якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п'ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.
Враховуючи доступність та зрозумілість наведених вище положень Закону №160, суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем статті 86 Дисциплінарного статуту ЗС України, згідно з якою рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймає командир, який призначив службове розслідування. Законом прямо передбачена інший порядок дій у даному випадку.
З аналогічних підстав суд вважає правомірним не застосування до спірних правовідносин встановлених ст. 87 Дисциплінарного статуту ЗС України строків накладення дисциплінарного стягнення (протягом місяця від дня закінчення службового розслідування). Додержання цих строків є об'єктивно ускладненим у разі переведення особи до іншого місця служби, у той час як таке переведення не може бути підставою для звільнення винної особи від відповідальності, встановленої законом.
При ухваленні рішення щодо правомірності спірних наказів суд приймає до уваги вимоги ч.6 ст. 8 Закону №160, згідно з якими до акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Вимоги щодо підтвердження розміру завданої шкоди також містяться у статті 7 Закону №160. Згідно з нею розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи, що ст.ст. 7, 8 Закону №160 передбачають підтвердження розміру завданої шкоди саме довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, складеною на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності, суд при встановлені відповідної обставини у справі має посилатися саме на такий доказ.
Його відсутність обумовлює висновок суду про недоведеність відповідачем допустимими доказами розміру завданої позивачем шкоди.
Частиною 2 статті 3 Закону №160 визначено, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є у першу чергу наявність шкоди. Завдання матеріальної шкоди у конкретному розмірі має підтверджуватись актом службового розслідування, до якого має бути додана вказана вище довідка.
Судом встановлена та відповідачем у наказі №144 від 09.11.2020 визнається відсутність такої довідки, у зв'язку з чим при його прийнятті свідомо не забезпечена відповідність наказу вимогам статей 3, 7, 8 Закону № 160. Відтак він підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд не приймає до уваги наявний у матеріалах справи акт зняття залишків - виявлення розбіжностей між фактичною наявністю продуктів та даними обліку у продовольчій службі, затверджений 13.07.2020. З нього вбачається, що він не підписаний начальником відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини. Акт за формою та змістом не є довідкою. Крім того, не доведено його складення на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність стягнення з позивача сум завданої ним шкоди до одержання передбаченої законом довідки. Таке відкладення реалізації наказу про притягнення до матеріальної відповідальності не передбачено законодавством.
У разі недостатності одержаних документів для притягнення позивача до відповідальності за новим місцем служби, таке притягнення є передчасним. Відповідальність за законність рішення несе особа, яка його прийняла. Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у нього права піддавати сумніву або оскаржувати результати службового розслідування, проведеного за попереднім місцем служби позивача.
Наказ командира ВЧ НОМЕР_6 від 28.10.2020 №206 не впливає на цей висновок, оскільки: ним дана вказівка тільки начальнику відділу персоналу та стройове; вказівка дана надіслати копію матеріалів службового розслідування для прийняття рішення; наказ не містить прямого доручення (делегування) прийняти рішення конкретного змісту.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про протиправність наказу відповідача №144 від 09.11.2020 про притягнення позивача до матеріальної відповідальності в сумі 26 351,29 грн.
Що стосується наказу №143 від 09.11.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону №160 притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.
Види дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування визначаються розділом ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Статтею 5 цього статуту визначено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду у відповідності до частини 2 статті 86 Дисциплінарного статуту ЗС України враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
З наведених норм слідує, що встановлення наслідків вчиненого правопорушення є необхідним для обрання виду дисциплінарного стягнення. Тяжкість наслідків правопорушення визначається розміром шкоди, завданої військовому майну внаслідок його вчинення. Тому для застосування дисциплінарного стягнення за правопорушення, пов'язане з завданням такої шкоди, необхідним є службове розслідування з метою встановлення її розміру.
Таким чином дисциплінарна відповідальність пов'язана з результатами службового розслідування, що має проводитися у відповідності до ст.ст. 7, 8 Закону №160. Відповідний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності є похідним від результатів службового розслідування. Адже за відсутності належним чином підтвердженого розміру завданої державі шкоди неможливо встановити тяжкість дисциплінарного проступку, що у свою чергу є обов'язковим при обранні виду дисциплінарного стягнення.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що у випадку, коли зміст дисциплінарного правопорушення збігається з порушенням, внаслідок якого настає матеріальна відповідальність військовослужбовця, проведення службового розслідування за правилами, визначеними Законом №160 є обов'язковим. Враховуючи, що судом встановлені порушення вказаного закону, внаслідок яких розмір завданої шкоди не підтверджений допустимими доказами, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності також не можна вважати правомірним.
Таке обумовлює задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати з судового збору підлягають стягненню в порядку, визначеному ч.1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської частини) № 143 від 09.11.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської частини) № 144 від 09.11.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в сумі 26 351,29 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
У судовому засіданні 24 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 05 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.