07 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 902/502/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянув без виклику учасників справи заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"
про відвід судді Случа О. В.
у справі № 902/502/20
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро"
про стягнення 1 962 567,06 грн
25.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" (далі - ТОВ "Колорит Агро") звернулось безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі № 902/502/20.
Верховний Суд ухвалою від 17.03.2021 (колегія суддів: Случ О. В. - головуючий, судді Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю.) відкрив касаційне провадження у справі № 902/502/20 за касаційною скаргою ТОВ "Колорит Агро" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 та призначив її розгляд на 27.04.2021.
30.03.2021 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (далі - СТОВ "Агроресурс") надійшла заява про відвід судді Случа О. В. у справі № 902/502/20.
Заява СТОВ "Агроресурс" обґрунтована наявністю обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Случа О. В. з огляду на його попереднє місце роботи, зокрема заявник зазначає, що в період з 2009 по 2011 роки суддя Случ О. В. представляв інтереси однієї сторони в різних справах спільно з особою (Левицький Є В.), уповноваженою ТОВ "Колорит Агро" на представництво інтересів згідно довіреності, доданої до касаційної скарги. Також, заявник стверджує, що суддя Случ О. В. одночасно з ОСОБА_1 працювали в одній юридичній фірмі радником та юристом відповідно і на конференції у 2013 році були обрані членами ревізійної та виборчої комісій Асоціації правників України.
Відтак, заявник стверджує, що наведені у заяві обставини підтверджують тісне знайомство і спільну роботу судді-доповідача з представником відповідача та скаржника по цій справі, що може свідчити про заінтересованість судді у розгляді цієї справи та викликати сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив приписи пунктів 3, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів: Случа О. В. - головуючого, судді Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю. визнав заяву СТОВ "Агроресурс" про відвід судді необґрунтованою та ухвалою від 01.04.2021 передав наявні матеріали на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Случа О. В. у справі № 902/502/20 у порядку частини третьої статті 39 ГПК України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід судді Случа О. В. у справі № 902/502/20 визначено суддю Банаська О. О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.04.2021.
Згідно з частинами другою, третьою статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами частин сьомої, восьмої статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Розглянувши заяву СТОВ "Агроресурс" про відвід судді Случа О. В. від розгляду справи № 902/502/20 суд дійшов таких висновків.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті поданої заяви, зокрема, доводів заявника щодо попереднього місця роботи судді Случа О. В. та представлення інтересів однієї сторони в різних справах спільно з особою, уповноваженою ТОВ "Колорит Агро" на представництво інтересів згідно довіреності, доданої до касаційної скарги, суд доходить висновку, що наведена обставина не може слугувати підставою для задоволення заяви про відвід, оскільки з доданих до заяви ухвал вбачається представництво суддею Случем О. В. інтересів осіб, які не є сторонами у справі № 902/502/20.
До того ж наведені у заяві обставини мали місце задовго до розгляду справи № 902/502/20 та прямо і беззаперечно не підтверджують наявність особистих стосунків між суддею-доповідачем з представником скаржника на момент розгляду касаційної скарги.
Водночас, судом береться до уваги подання 23.03.2021 ТОВ "Колорит Агро" до Верховного Суду заяви про припинення представництва інтересів скаржника у Верховному Суді особами, які зазначені в довіреності, що додавалася до касаційної скарги. Відтак, представництво Левицьким Є. В. про якого йдеться в заяві про відвід судді Случа О. В. припинено відповідно до зазначеної заяви, ще до подання заяви про відвід.
За результатами розгляду заяви СТОВ "Агроресурс" про відвід судді Случа О. В. у справі № 902/502/20 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, ґрунтуються на припущеннях, не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Случа О. В. та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви СТОВ "Агроресурс" про відвід судді Случа О. В. у справі № 902/502/20 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. У задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" про відвід судді Случа О. В. у справі № 902/502/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Банасько