вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2315/20
Розглянувши матеріали справи за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком»
прo стягнення 1 281 411,67 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ»
про стягнення 31 888,04 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Іваненко М.В.
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Старовойтова Д.А.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» прo стягнення 1 281 411, 67 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» про стягнення 31 888,04 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі № 911/2315/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 14.09.2020 року представником відповідача подано клопотання б/н від 14.09.2020 року про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2020 року підготовче засідання відкладено на 29.09.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 22.09.2020 року представником позивача подано пояснення б/н від 21.09.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 29.09.2020 року представником відповідача подано зустрічну позовну заяву б/н від 28.09.2020 року, відзив на позовну заяву б/н від 28.09.2020 року та клопотання б/н від 29.09.2020 року про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 17.11.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 30.09.2020 року представником відповідача супровідним листом б/н від 30.09.2020 року подано додаткові документи.
У підготовчому засіданні 17.11.2020 року судом розглянуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком».
У підготовчому засіданні 17.11.2020 року оголошено перерву на 26.11.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 23.11.2020 року представником позивача за первісним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 20.11.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2020 року підготовче засідання відкладено на 10.12.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 10.12.2020 року представником відповідача за первісним позовом подано клопотання б/н від 09.12.2020 року про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 10.12.2020 року оголошено перерву на 17.12.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 17.12.2020 року представником відповідача за первісним позовом подано клопотання б/н від 17.12.2020 року про долучення доказів та заяву б/н від 16.12.2020 року про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом, в якій позивач за зустрічним позовом з тих же підстав, що викладені в зустрічній позовній заяві, доповнив позовні вимоги і просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» 28 047,78 грн. трьох процентів річних та 42 476,27 грн. інфляційних втрат, що разом становить 70 524,05 грн.
Враховуючи, що заява позивача за зустрічним позовом б/н від 16.12.2020 року про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом з викладених у позові підстав подана з дотриманням вимог п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, вона приймається судом.
У підготовчому засіданні 17.12.2020 року представник позивача за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував. Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти задоволення первісного позову, підтримав вимоги зустрічного позову.
Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 17.12.2020 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.01.2021 року.
В судовому засіданні 14.01.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 28.01.2021 року.
В судовому засіданні 28.01.2021 року оголошено про перехід до судових дебатів на 16.02.2021 року.
В судовому засіданні 16.02.2021 року представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував. Представник відповідача проти задоволення первісного позову заперечував, підтримав вимоги за зустрічним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 16.02.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСФ» (позивач) подано позов до Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОД-ТЕПЛОКОМ» (відповідач) про стягнення 1 281 411,67 грн. штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «ТСФ» (позивач) та ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» (відповідач) було укладено Договір №15/05/19-ГП-С1 підряду в капітальному будівництві від 15.05.2019 року (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору позивач доручає, а відповідач виконує, відповідно до проектної документації, умов Договору та Додатків до нього, роботи з облаштування зовнішніх мереж водопостачання та каналізації при реконструкції нежитлової будівлі, що є комплексом будівель та споруд у комплекс будівель та споруд для зберігання мінеральних добрив з подальшим будівництвом складу(надалі - «Роботи»), відповідач виконує частину Робіт, передбачених проектною документацією в обсязі, встановленому в Додатках до цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору об'єкт будівництва знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Каховка, пров. Трубний, 12.
Відповідно до п. 3.2. Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3 від 01.11.2019 року, загальна вартість Договору (договірна ціна) становить 8 076 300, 65 грн.
Відповідно до п.2.6 Договору після закінчення виконання Робіт в кожному місяці згідно календарного графіка виконання Робіт за Договором відповідач готує Акт приймання виконаних Робіт за формою КБ-2в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (за формою, встановленою ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) та подає їх для підписання позивачу протягом 5 (п'яти) днів, наступних за останнім днем такого місяця, а позивач зобов'язаний розглянути та підписати такі документи, що підтверджує виконання Робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання цих документів, надіславши повідомлення про таку відмову.
Разом з вказаними документами відповідач надає позивачу виконавчу документацію на виконанні за місяць Роботи та документи, передбачені п. 4.15 цього Договору стосовно матеріалів, використаних при виконанні Робіт в такому місяці. Роботи вважаються виконаними належним чином за умови надання Підрядником Замовнику вказаних документів.
Відповідно до п.4.5. Договору відповідач зобов'язаний здати Роботи позивачу в обсязі та в строки, що встановлені Договором, проектною документацією, державними будівельними нормами, вимогами та правилами, встановленими чинним законодавством України а також іншими документами, узгодженим Сторонами. Відповідач гарантує відповідність застосовуваних матеріалів, обладнання і виконаних Робіт вимогам державних стандартів, технічних умов, будівельних норм, правил та інших нормативних актів, а також положень Договору.
Відповідно до п.4.7. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно повідомляти Замовника про готовність для прийому Робіт (їх частини, етапу).
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору, а саме п.п.2.6., 4.5., 4.7., 4.13, 4.14, відповідачем не надано відповідно до умов Договору всієї виконавчої та проектної документації в повному обсязі, тобто умови Договору не виконані відповідачем.
Відповідно до Додаткових угод № 1 та № 2 до Договору, календарного графіку виконання Робіт, відповідач зобов'язаний був виконати умови Договору в повному обсязі до 31.10.2020 року, але станом на момент подання позову Роботи виконані не в повному обсязі відповідно до п.2.6. Договору, частина Робіт за Актами №12 на загальну суму 592 116,23 грн., № 13 на загальну суму 599 641,09 були передані тільки 28.11.2019 року також без надання відповідачем всієї документації відповідно до умов п.2.6. Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору за порушення відповідачем строків виконання Робіт (їх частини), встановлених календарним графіком виконання Робіт (Додаток № 2 до Договору), він сплачує на письмову вимогу позивача неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період прострочення, від вартості несвоєчасно виконаних Робіт (їх частини), за кожен день прострочення. У випадку порушення строків виконання Робіт (їх частини) більше ніж на 20 (двадцять) робочих днів, відповідач додатково до вказаної неустойки сплачує штраф в розмірі 10 (десяти) % від вартості несвоєчасно виконаних Робіт (їх частини).
Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога від 08.08.2020 року щодо сплати штрафних санкцій та повернення всієї виконавчої документації, на яку відповідь від відповідача не надійшла.
Окрім цього, всупереч умовам Договору, нормам податкового законодавства відповідачем не були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за період липень 2019 року на загальну суму 1 530 757,00 грн., що в свою чергу призвело до погіршення бездоганної податкової репутації позивача.
Відповідачем не були своєчасно зареєстровані наступні податкові накладні: № 5 від 11.07.2019 року, № 6 від12.07.2019 року, №2 від 10.07.2019 року, №9 від 18.07.2019 року, № 8 від 17.07.2019 року, №7 від 16.07.2019 року, № 3 від 10.07.2019 року, №4 від 10.07.2019 року.
Податкові накладні були зареєстровані тільки у лютому 2020 року за рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.10.10 Договору відповідач зобов'язаний надати позивачу податкову накладну, складену в електронному форматі з дотриманням умов щодо реєстрації, у порядку визначеному чинним законодавством. У разі невиконання, неналежного виконання зазначеного обов'язку, відповідач сплачує на користь позивач штраф у розмірі 20% незареєстрованих податкових накладних.
Враховуючи неналежні дії відповідача щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, відповідно до п.10.10 Договору позивач просить стягнути з відповідача 306 151,40 грн. штрафу.
Позивач зазначає, що ним вчасно і в повному обсязі виконувалися всі обумовлені Договором зобов'язання, жодних претензій чи зауважень щодо належності виконання умов Договору позивачем від відповідача не надходило.
Натомість відповідач не передав позивачу всієї виконавчої документації за Договором, що позбавляє позивача ввести Об'єкт Договору в експлуатацію, Роботи не були виконані в термін до 30.10.2019 року. Станом на серпень 2020 року відповідач не передав позивачу всієї виконавчої документації, чим порушив умови п.2.6. Договору та не виконав Роботи в строк до 30.10.2019 року.
Відповідно до п. 6.1. Договору позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості несвоєчасно виконаних Робіт (їх) частини, що складає 167 629,62 грн.
Відповідно до п.6.1. Договору за порушення відповідачем строків виконання Робіт (їх частини), встановлених календарним графіком виконання Робіт (Додаток № 2 до Договору), він сплачує на письмову вимогу позивача неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період прострочення, від вартості несвоєчасно виконаних Робіт (їх частини), за кожен день прострочення. У випадку порушення строків виконання Робіт (їх частини) більше ніж на 20 (двадцять) робочих днів, відповідач додатково до вказаної неустойки сплачує штраф в розмірі 10 (десяти) % від вартості несвоєчасно виконаних Робіт (їх частини).
У зв'язку з чим, позивач вважаючи, що прострочення виконання робіт мало місце щодо всієї суми Договору (8 076 300,65 грн.), нарахував відповідачу штраф у розмірі 10%, що складає 807 630,65 грн.
В сього позивач в первісному позові просить стягнути з відповідача 306 151,40 грн. штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, 167 629,62 грн. пені за прострочення виконання робіт та 807 630,65 грн. штрафу за прострочення понад 20 робочих днів, всього 1 281 411,67 грн.
Відповідачем подано відзив на первісний позов, в якому позовні вимоги заперечено. Відповідач за первісним позовом зазначив, що під час виконання умов Договору відповідачем передано позивачу усі роботи, передбачені Договором, що підтверджується відповідними Актами прийому передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. Зазначені обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду господарської справи Господарського суду м. Києва № 910/6898/20 за позовом ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» до ТОВ «ТСФ» про стягнення заборгованості за Договором (рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2020 року у справі № 910/6898/20), де встановлено, що ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» виконав усі свої зобов'язання за Договором, які б давали підставу для отримання від ТОВ «ТСФ» коштів за виконані роботи у повному обсязі. Водночас, ТОВ «ТСФ» свої зобов'язання за Договором не виконало.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також, відповідач наголошує, що позивачем не наведено жодного аргументу та не надано жодного доказу, який би вказував на неповне виконання робіт відповідачем за Договором.
Відповідачем визнано факт прострочення виконання деяких будівельних робіт за Договором, які були в подальшому прийняті позивачем за Актами прийому передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №12 від 28.11.2019 року (на загальну суму 592 116,23 грн.) та №13 від 28.11.2019 року (на загальну суму 599 641,09 грн.).
Згідно з п. 2.2. Договору кінцевий строк його виконання встановлено до 31.10.2019 року, за вищенаведеними Актами роботи позивачем прийнято 28.11.2019 року.
В той же час, між позивачем та відповідачем 01.11.2019 року укладено Додаткову угоду №3 до Договору (тобто вже після закінчення строку дії основного Договору).
У зв'язку з чим, позивач здійснював нарахування відповідачу штрафних санкцій саме з 04.11.2020 року (з першого робочого дня після підписання такої додаткової угоди).
Відповідачем визнано та здійснено розрахунок розміру штрафних санкцій із застосуванням вимог п. 6.1. Договору як зазначає сам позивач - з 04.11.2020 року по день фактичного передання робіт - 28.11.2019 року на суму фактично прострочених робіт за двома Актами №№ 12, 13, що складає 8 075,10 грн.
Також, відповідач зауважив, що у зв'язку з тим, що з 04.11.2020 року по 28.11.2020 року минуло менше 20 робочих днів, відсутні підстави для нарахування штрафу.
Щодо наданого позивачем розрахунку, відповідач зауважив, що з такого розрахунку незрозуміло, яким чином він виконаний, який період він охоплює, а також які суми і з урахуванням чого саме враховано. Не зважаючи на те, що як стверджує і сам позивач, прострочення мало місце щодо двох актів, нарахування позивачем необґрунтовано здійснено на суму всього Договору, де кінцевий строк нарахування - дата пред'явлення позовної заяви, в той час, як всі роботи давно прийняті і об'єкт введено в експлуатацію.
Щодо реєстрації податкових накладних, відповідач визнав, що окремі податкові накладні не були зареєстровані органом доходів і зборів, у зв'язку з чим відмову в такій реєстрації оскаржено в позасудовому порядку до вищестоящого органу, на підставі рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2020 року №1470461/41377981, №1470460/41377981, №1470459/41377981, №1470458/41377981, №1470457/41377981, №1470456/41377981, №1470455/41377981 та №147046241377981 скаргу Підрядника задоволено та зазначені податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У зв'язку з чим, відповідач зазначає, що відповідне порушення сталось без його вини і ним вжито всіх необхідних і залежних від нього заходів щодо усунення такого порушення.
ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» було враховано підписані Акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт за Договором при складанні фінансової та податкової звітності та сплачено всі податки до бюджету з власних коштів. Крім того, у лютому 2020 року після успішного оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОД-ТЕПЛОКОМ» рішення про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних, ТОВ «ТСФ» отримало можливість включити до податкового кредиту суму ПДВ по зупиненим в липні-серпні 2019 року податковим накладним.
Також, як зазначає відповідач (підрядник), для виконання робіт по Договору, ТОВ «Вод-Теплоком» було закуплено матеріали, основним постачальником яких є ТОВ «Рекон-Буд». 20.05.2019 року між ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» (Покупець) та ТОВ «РЕКОН-БУД» (Продавець) підписано договір про постачання матеріалів будівельного призначення № 1-2019.
В серпні 2019 року почались затримки у фінансуванні з боку ТОВ «ТСФ», що в свою чергу, вплинуло на своєчасність розрахунків з ТОВ «РЕКОН-БУД».
Зазначені обставини вказують на необґрунтовані фінансові втрати, які зазнало ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» в результаті безпідставного невиконання своїх договірних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСФ».
Щодо тверджень позивача про непередання виконавчої та проектної документації, що унеможливило прийняття об'єкту в експлуатацію, відповідач пояснив, що за спірним Договором роботи виконувались в межах Договору генерального підряду в капітальному будівництві № 14/05/19-ГП від 14.05.2019 року з ТОВ «ТЕРРАТАРСА Україна», про претензії якого позивачем не зазначається.
З листа-відповіді ТОВ «ТЕРРАТАРСА Україна» на адвокатський запит представника відповідача вбачається відсутність проблем з виконавчою документацією у основного Замовника.
Також, відповідачем надано фотокопії проектної та виконавчої документації, що свідчить про її існування. В той же час, оскільки Договором та чинним законодавством не визначено порядку передачі виконавчої документації, така документація передавалась одночасно з роботами, про що свідчить факт підписання позивачем Актів виконаних робіт без зауважень.
Також, відповідач в заперечення викладених у позові обставин зазначив про неналежне виконання позивачем, як Замовником, своїх зобов'язань, зокрема, щодо оплати виконаних робіт, що призвело до негативних майнових та репутаційних наслідків для відповідача, зриву контрактів, в тому числі необхідних для виконання Договору.
Відповідач зазначає, що факт прострочення оплати виконаних робіт підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 26.08.2020 року у справі № 910/6898/20.
У зв'язку з чим, оскільки під час розгляду справи № 910/6898/20 не заявлялись вимоги про застосування відповідальності за порушення грошових зобов'язань з оплати виконаних робіт, відповідачем подано зустрічний позов у справі № 911/2315/20 про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) трьох процентів річних та інфляційних втрат за тим же Договором підряду, що і заявлено первісний позов.
В зустрічному позові Підрядник зазначає, що під час виконання умов Договору ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» було передано ТОВ «ТСФ» усі роботи, передбачені Договором, що підтверджується відповідними Актами прийому передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» виконало взяті на себе зобов'язання за Договором № 15/05/19-ГП-С1 підряду в капітальному будівництві, а саме: виконало роботи, які були прийняті ТОВ «ТСФ» відповідно до Актів приймання-передачі виконаних робіт: № 1 за червень 2019 року, № 2 за червень 2019 року, № 3 за липень 2019 року, № 4 за липень 2019 року, № 5 за серпень 2019 року, № 6 за вересень 2019 року, № 7 за вересень, 2019 року, № 8 за вересень 2019 року. № 9 за вересень 2019 року, № 10 за жовтень 2019 року, № 11 за жовтень 2019 року, № 12 за листопад 2019 року, № 13 за листопад 2019 року. Загальна вартість робіт та послуг відповідно до зазначених актів становить 8 076 305, 47 грн. Акти підписані ТОВ «ТСФ» та ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ».
Проте, ТОВ «ТСФ» оплатило виконані роботи не в повному обсязі, чим порушило права ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ».
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 1 статті 886 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підряднику неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» здійснено розрахунок штрафних санкцій (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом) за період з 11.02.2020 року по 16.12.2020 року, нараховано та заявлено до стягнення в зустрічному позові 28 047,78 грн. трьох процентів річних та 42 476,27 грн. інфляційних втрат на суму боргу, встановлену рішенням Господарського суду м. Києва від 26.08.2020 року у справі № 910/6898/20.
Відповідач за зустрічним позовом (Замовник за Договором) подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував посилаючись на порушення Підрядником умов Договору підряду та відсутність підстав для сплати коштів гарантійного фонду.
В ході розгляду спору судом досліджено викладені в первісному та зустрічному позовах обставини, враховано надані сторонами докази та пояснення та встановлено наступне.
Як визначено ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
З огляду на наведені норми законодавства, у відносинах підряду підставою для оплати є саме факт виконання робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 877 Цивільного кодексу України договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Як визначено п.2.2. Договору, Підрядник розпочне виконання Робіт протягом 10 днів з дня виконання Замовником зобов'язань щодо надання будівельного майданчика (фронту робіт), передачі проектної документації, передачі матеріалів та обладнання (в разі використання матеріалів та обладнання Замовника) та закінчить їх не пізніше 31.10.2019 року.
З огляду на наведену умову п.2.2. Договору, обов'язок передати затверджену проектно-кошторисну документацію покладався на Замовника (позивача за первісним позовом).
Також, суд враховує, що п. 2.6 Договору, на порушення якого посилається позивач за первісним позовом, передбачав надання Підрядником Замовнику документації, передбаченої п. 4.15 Договору.
Як вбачається з п. 4.15 Договору, відповідна умова передбачала повернення Замовнику всієї отриманої від нього проектної документації.
Однак, позивачем (Замовником) не надано доказів передачі Підряднику проектно-кошторисної документації. Крім того, виходячи з обставин виконання Генерального договору підряду, основний замовник отримав результат робіт, який очікував. Наведене також спростовує посилання позивача за первісним позовом на неможливість введення Об'єкту в експлуатацію.
Статтею 883 Цивільного кодексу України визначено, що Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Статтею 886 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Як свідчать матеріали справи і зазначається самим позивачем, що також визнається відповідачем, прострочення мало місце лише по двом актам, що визнається відповідачем. Зокрема, прострочення мало місце щодо деяких будівельних робіт за Договором, які були в подальшому прийняті позивачем за Актами прийому передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №12 від 28.11.2019 року (на загальну суму 592 116,23 грн.) та №13 від 28.11.2019 року (на загальну суму 599 641,09 грн.).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність підстав для нарахування неустойки за прострочення виконання робіт за двома вищенаведеними Актами №№ 12, 13, що визнано відповідачем.
Крім того, з наданого позивачем розрахунку не зрозуміло, яким чином він виконаний, який період та у зв'язку з чим він охоплює, а також які суми і з урахуванням чого саме враховано. Не зважаючи на те, що як стверджує і сам позивач, прострочення мало місце щодо двох актів, нарахування позивачем необґрунтовано здійснено на суму всього Договору, де кінцевий строк нарахування - дата пред'явлення позовної заяви, в той час, як всі роботи давно прийняті і об'єкт введено в експлуатацію.
Таким чином, вимога за первісним позовом про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 8 075,10 грн., що визнано відповідачем і відповідає матеріалам справи.
Щодо вимоги за первісним позовом про стягнення 807 630,65 грн. штрафу за прострочення виконання робіт понад 20 робочих днів, судом встановлено безпідставність такої вимоги, оскільки прострочення мало місце лише по двом Актам №№ 12, 13 і за період нарахування з 04.11.2019 року по 28.11.2019 року минуло менше 20 робочих днів. За наведених обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу, тому вимога за первісним позовом про стягнення 807 630,65 грн. штрафу за прострочення виконання робіт понад 20 робочих днів, безпідставна і задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги за первісним позовом про стягнення 306 151,40 грн. штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, судом встановлено, що відповідач вжив всіх необхідних і залежних від нього заходів для усунення відповідного порушення, яке сталось без його вини. У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, тому вимога про стягнення 306 151,40 грн. штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних безпідставна і задоволенню не підлягає.
Таким чином, за наслідками розгляду первісного позову суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 8 075,10 грн. пені за прострочення виконання робіт, що відповідачем визнано. В решті позовних вимог щодо стягнення решти 159 554,52 грн. пені, 807 630,65 грн. штрафу за прострочення виконання робіт понад 20 робочих днів та 306 151,40 грн. штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, позовні вимоги за первісним позовом не обґрунтовані та безпідставні, тому не підлягають задоволенню.
За наслідками розгляду первісного позову спростовано твердження Замовника про порушення Підрядником умов Договору. Натомість, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.08.2020 року у справі № 910/6898/20 підтверджено факт безпідставного невиконання Замовником обов'язків за Договором підряду. Як встановлено в ході розгляду справи № 910/6898/20, ненадання виконавчої та проектної документації підрядником, не звільняє замовника від обов'язку оплатити фактично виконані позивачем роботи за договором. Встановлено факт неналежного виконання Замовником договірних зобов'язань в частині проведення повної оплати виконаних підрядних робіт.
Наведені обставини свідчать про ухилення Замовника від виконання зобов'язань за Договором підряду. Замовник (відповідач за зустрічним позовом) не надав доказів утримання сум та формування гарантійного фонду. Крім того, на момент розгляду справи настав строк для сплати 4/5 від сум гарантійного фонду.
Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, ТОВ «ВОД-ТЕПЛОКОМ» правомірно здійснено розрахунок штрафних санкцій (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом) за період з 11.02.2020 року по 16.12.2020 року, нараховано та заявлено до стягнення в зустрічному позові 28 047,78 грн. трьох процентів річних та 42 476,27 грн. інфляційних втрат на суму боргу, встановлену рішенням Господарського суду м. Києва від 26.08.2020 року у справі № 910/6898/20. Відповідачем за зустрічним позовом не надано контррозрахунку позовних вимог.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом на суму 8 075,10 грн. пені за прострочення виконання робіт. В решті позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення решти 159 554,52 грн. пені, 807 630,65 грн. штрафу за прострочення виконання робіт понад 20 робочих днів та 306 151,40 грн. штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, всього на суму 1 273 336,57 грн. не підлягають задоволенню. За зустрічним позовом позовні вимоги про стягнення 28 047,78 грн. трьох процентів річних та 42 476,27 грн. інфляційних втрат на суму боргу, всього 70 524,05 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на результат розгляду справи, понесені позивачем (за первісним позовом) витрати на сплату судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 121,12 грн.
Також, підлягають відшкодуванню за рахунок позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом понесені позивачем за зустрічним позовом витрати на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.
Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 18 000,00 грн., що пов'язані з розглядом первісного позову, та 30 000,00 грн., що пов'язані з розглядом зустрічного позову. Понесення таких витрат підтверджується Договором про надання правової допомоги № 20-70 від 27.08.2020 року з Додатковими угодами №1 від 11.12.2020 року та Договором про надання правової допомоги № 20-77 від 28.09.2020 року з Додатковими угодами №1 від 11.12.2020 року, Звітами про виконану роботу, Актами прийому-передачі робіт (послуг), платіжними дорученнями № 1175 від 07.10.2020 року та № 1192 від 11.01.2021 року.
З огляду на результат вирішення первісного та зустрічного позовів, враховуючи обсяг виконаної правової допомоги, що відповідає складності справи, суд дійшов висновку про співмірність витрат позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом) на правову допомогу в розмірі 50% від затрачених коштів, що складає 24 000,00 грн. (за первісним і зустрічним позовом), які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом.
Як визначено ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Таким чином, враховуючи, що за первісним позовом присуджено до стягнення 8 075,10 грн., за зустрічним позовом всього 70 524,05 грн., провівши зарахування підлягає стягненню 62 448,95 грн. з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) на користь за позивача зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом).
Аналогічно, з судовим збором за наслідками зарахування підлягає стягненню 1980,88 грн. з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) на користь за позивача зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, ст.ст. 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» прo стягнення 1 281 411,67 грн. задовольнити частково на суму 8 075,10 грн.
2. В задоволенні позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» прo стягнення 1 281 411,67 грн. відмовити на суму 1 273 336,57 грн.
3. Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» про стягнення 31 888,04 грн. (збільшені до 70 524,05 грн.) задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19, код 42554288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» (09110, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Карбишева, 22, кв. 24, код 41377981) 62 448,95 грн. річних та інфляційних, 1980,88 грн. витрат по сплаті судового збору та 24 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
5.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 08.04.2021 року