02.04.2021
Справа № 644/ 9875 /20
н/п 2/644/ 285 /21
02 квітня 2021 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря - Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання,-
14.12.2020 року представник позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вініцький М.В. звернувся до суду з позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.09.2016 року по 31.10.2020 року у розмірі 79546,89 грн., а також інфляційні втрати в сумі 3624,77 грн. та 3% річних в сумі 2557,07 грн., а всього стягнути - 85 728,73 грн. та покласти судові витрати по сплаті судового збору на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, та являється споживачем послуг, які надаються КП «Харківські теплові мережі», отримує та користується послугами опалення та гарячого водопостачання, але за отримані послуги в повному обсязі не сплачує, що привело до утворення заборгованості.
З інформації отриманої з Реєстру територіальної громади м. Харкова та Довідки про реєстрацію місця проживання особи, вбачається, що місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , яка відноситься до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Ухвалою суду від 17.12.2020 року відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У визначений судом строк, відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву в редакції від 14.12.2020 року, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.09.2016 року по 31.10.2020 року у розмірі 79546,89 грн., а також інфляційні втрати в сумі 3624,77 грн. та 3% річних в сумі 2557,07 грн., не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що розрахунок складений позивачем у довільній формі, містить не обґрунтовані суми нарахувань, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Відповідач також зазначає, що позивачем не обґрунтовано нараховано інфляційні втрати та 3 % річних, оскільки відомість їх нарахувань не містить пояснення щодо методики їх розрахунку, а лише містить відомості про початок нарахування з грудня 2017 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач звернувся до суду 14.12.2020 року, а тому заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.09.2016 року по 31.10.2020 року виходить за межі позовної давності. У зв'язку з викладеними у відзиві запереченнями, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та застосувати строк позовної давності до всіх вимог КП «Харківські теплові мережі» про стягнення з неї заборгованості за період та в розмірі, який зазначений в позовній заяві від 14.12.2020 року.
Після подання відзиву на позовну заяву, представником позивача подано заяву від 15.02.2021 року про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просить стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.12.2017 року по 31.10.2020 року в розмірі 39511,30 грн., інфляційні втрати в розмірі 3079,78 грн. та 3 % річних в розмірі 1863,38 грн.
Відповідачем відзив на заяву про уточнення позовних вимог не подавався.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вініцький М.В. в своїй заяві просив справу слухати за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
З Інформаційної довідки отриманої з Реєстру територіальної громади м. Харковапро зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 25.01.2021 року, яка надана відповідачем вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано двоє осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована з 19.06.2018 року.
Договір про надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання між КП «Харківські теплові мережі» та відповідачем не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу фактично надавалась позивачем. Вказаний факт сторонами не спростовувався. Таким чином, між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг водо, теплопостачання та водовідведення» позивач надає відповідачу послуги з опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. ст. 64, 67, 68 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги вноситься окремо від плати за користування житлом та своєчасно, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що виплавають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
В статті 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Щомісячно позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, однак відповідачем кошти за вказані послуги в повному обсязі не сплачувались, внаслідок чого виникла заборгованість.
Доказів щодо звернення відповідача в установленому законодавством порядку до позивача з претензіями щодо надання чи ненадання вказаних житлово - комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на вищевикладене вбачається, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України)- вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що відповідач, будучи зобов'язаною своєчасно сплачувати плату за отриманні послуги, в односторонньому порядку припинила належним чином та в установлений строк виконувати взяті на себе зобов'язання, не погашає заборгованість добровільно.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Представник позивача в заяві про уточнення позовних вимог від 15.02.2021 року, посилається на те, що відповідач не в повному обсязі сплачувала вартість наданих послуг з підігріву води для потреб гарячого водопостачання та опалення, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.12.2017 року по 31.10.2020 року, яка складає 39511,30 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку заборгованості, який наданий КП «Харківські теплові мережі», відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.12.2017 року по 31.10.2020 року в розмірі 39511,30 грн.
Також представник позивача зазначає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі - 3079,78 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1863,38 грн.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За правилами частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Днем подання позовної заяви вважається 14.12.2020 року, оскільки позовна заява подана безпосередньо до канцелярії суду.
В заяві про уточнення позовних вимог, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.12.2017 року по 31.10.2020 року. Вказаний період не виходить за межі строків позовної давності.
На підставі викладеного, суд не погоджується з доводами відповідача щодо спливу строків позовної давності.
На підтвердження відсутності заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідачем не надано суду жодних доказів, розрахунок який наданий представником позивача, відповідачем не спростовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в межах строку позовної давності за період з 01.12.2017 року по 31.10.2020 року в розмірі 39511,30 грн., а також з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 3079,78 грн. та 3 % річних в розмірі 1863,38 грн.
Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 44 454,46 грн.
Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Позивачем сплачено судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1909,80 грн., а також 192,10 грн. було сплачено за подання заяви про видачу судового наказу, а всього - 2102,00 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.10.2019 року скасовано судовий наказ виданий 12.09.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова по справі № 644/ 7359 /19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за надані послуги централізованого опалення та гарячу воду за період з 10.09.2016 року по 31.07.2019 року в розмірі 56680,60 грн., 3 % річних в розмірі 190,50 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7061,53 грн., а також судового збору в сумі 192,10 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Таким чином, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 141, 164, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, п. 9 ч. 1, п. п. 15.5 ст. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 253, 257, 526, 612, 614, 625, 815 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.12.2017 року по 31.10.2020 року в розмірі 39511,30 грн., інфляційні втрати в розмірі 3079,78 грн. та 3 % річних в розмірі 1863,38 грн., а всього стягнути - 44 454,46 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга, згідно до перехідних положень, подається до суду апеляційної інстанції через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено - 07.04.2021 року.
Суддя: А. К. Сітало