про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2021 року справа № 580/1847/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову приватного акціонерного товариства “Азот” до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними та скасування постанов, визнання протиправною бездіяльності,
встановив:
Приватне акціонерне товариство “Азот” (далі - товариство, позивач) подало позов до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не направлення приватному акціонерному товариству “Азот” постанови № 56922143 від 24.02.2021 про стягнення виконавчого збору;
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 56922143 від 24.02.2021 про стягнення виконавчого збору;
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 64641729 від 24.02.2021 про відкриття виконавчого провадження.
Під час вивчення позовної заяви суддя з'ясував, що вона не відповідає вимогам статі 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 6 статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 1, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1, пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований статтею 74 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016, зокрема, частиною 5 передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
У позовній заяві № 501-06/137 від 02.04.2021 (вхідний № 11076/21 від 02.04.2021 Черкаського окружного адміністративного суду) позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 56922143 від 24.02.2021 про стягнення виконавчого збору та № 64641729 від 24.02.2021 про відкриття виконавчого провадження.
Позивач вказує, що 10.03.2021 товариством було отримано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 64641729 від 24.02.2021 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови АПВР № 56922143 від 24.02.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 64318455,26 грн.
Отже, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 5 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів поза межами строку звернення до адміністративного суду (оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 10.03.2021, а до суду позивач звернувся 02.04.2021, в той час як постанова від 24.02.2021 може бути оскаржена до 24.03.2021 включно).
Товариство у прохальній частині позовної заяви просить поновити позивачеві пропущений строк на звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування пропуску строку звернення позивач зазначає, що станом на день подання даної позовної заяви товариству так і не була надіслана на адресу одна із оскаржуваних постанов № 56922143 від 24.02.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 64318455,26 грн, а тому позивач позбавлений можливості встановити, що така постанова дійсно існує, ознайомитися з її змістом та оскаржити її у строки, передбачені чинним законодавством.
Щодо оскарження постанови відповідача у ВП № 64641729 від 24.02.2021 про відкриття виконавчого провадження товариство зазначає, що дана постанова є похідною від оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору у ВП № 56922143 і оскарження її (після отримання 10.03.2021) без оскарження постанови, яка спричинила її винесення, є недоцільним та необґрунтованим, відповідно строк на звернення до суду з позовом про її скасування тісно пов'язаний саме з моментом отримання оскаржуваної постанови від 24.02.2021 у ВП № 56922143, яку позивач так і не отримав.
Враховуючи наведені положення та зазначені у позовній заяві обставини, суддя дійшов висновку, що позивач об'єктивно дізнатися про порушення оскаржуваними рішеннями його прав 10.03.2021, оскільки саме цією датою отримав від відділу постанову про відкриття виконавчого провадження № 64641729 від 24.02.2021 з примусового виконання постанови ВПВР № 56922143 від 24.02.2021 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 64318455,26 грн.
Зважаючи на те, що строк оскарження постанов відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 64641729 від 24.02.2021 та №56922143 від 24.02.2021 становить 10 робочих днів, а з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 02.04.2021 року, то ним пропущений строк звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, підстави вказані у позовній заяві № 501-06/137 від 02.04.2021 (вхідний № 11076/21 від 02.04.2021 Черкаського окружного адміністративного суду) щодо поновлення строку звернення до суду, визнані судом неповажними, а тому позов відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства слід залишити без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву приватного акціонерного товариства “Азот” залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя В.О. Гаврилюк