про повернення позовної заяви
07 квітня 2021 року справа № 580/1205/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , далі - відповідач),якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні за період з 11.12.2017 по день фактичного розрахунку 29.09.2020 в сумі 241329 грн. 75 коп.;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні за період з 11.12.2017 по день фактичного розрахунку 29.09.2020 в сумі 241329 грн. 75 коп.
Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 вказану позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду, зокрема, доказів сплати 2413 грн. 30 коп. судового збору.
На адресу суду від позивача надійшла заява, згідно якої позивач вважає, що він, як учасник бойових дій не повинен сплачувати судовий збір за позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні за період з 11.12.2017 по день фактичного розрахунку 29.09.2020 в сумі 241329 грн. 75 коп.
Розглянувши подану заяву про усунення недоліків позовної заяви, суддя вважає, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в цій частині, з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач доказів сплати судового збору не надав, в позовній заяві зазначив, що звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства, яке визначає права учасників бойових дій.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги не стосуються прав, передбачених статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII.
Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17.
Отже, за вимогу про зобов'язання відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні за період з 11.12.2017 по день фактичного розрахунку 29.09.2020 в сумі 241329 грн. 75 коп., позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2021 рік становить 2270 грн.
Таким чином, позивач має сплатити 2413 грн. 30 коп. судового збору. Розрахунок: 241329 грн. 75 коп. (ціна позову) х 1% (ставка судового збору) = 2413 грн. 30 коп.
У позові зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” як учасник бойових дій, оскільки відповідачем порушено норми чинного законодавства, що встановлюють гарантії соціального захисту щодо виплати компенсації за невикористані дні відпустки як часнику бойових дій, внаслідок чого порушено право позивача на своєчасну оплату праці, зокрема не виплачено всіх належних при звільненні сум. Невиплата всіх сум при звільненні є триваючим правопорушенням, що дає позивачу право стягнення середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку.
Предметом позову є виплата позивачу середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні, що не пов'язано з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, тобто не належить до питань, пов'язаних з соціальним захистом учасників бойових дій згідно із Законом №3551, а тому позивач не звільняється від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі “Шишков проти Росії” (“Shishkov v. Russia”) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору за вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні за період з 11.12.2017 по день фактичного розрахунку 29.09.2020 в сумі 241329 грн. 75 коп., отже, станом на 07.04.2021 позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою судді від 15.03.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки вимоги ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений суддею строк позивачем не виконані у повному обсязі, така позовна заява підлягає поверненню.
Одночасно суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш