25 вересня 2020 року Справа № 160/6339/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) щодо відмови у індексації пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період проходження служби в Збройних Силах з 26.12.1961 по 14.08.1965.
В обґрунтування позовних вимог вказано, в результаті звернення до «Урядової Гарячої лінії» з питання щодо індексації пенсії, позивач у відповідь отримав лист від відповідача з роз'ясненням, з якого дізнався, що розмір його пенсії обчислено виходячи зі страхового стажу зарахованого по 30.06.2016 р., що складає 23 роки 9 місяців 7 днів. Позивач зазначає, що не погоджується із обчисленим йому страховим стажем, так як відповідачем не враховано період перебування на військовій службі з 26.12.1961 р. по 14.08.1965 р. Зарахування зазначеного періоду збільшить загальний страховий стаж позивача на 3 роки 8 місяців, що надасть йому право на перерахунок пенсії за умови отримання страхового стажу більше 25 років у відповідності до ч.3 ст.24 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон № 1058).
Ухвалою суду від 16.06.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання і відкрито провадження у справі.
25.09.2020 до суду надійшов від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву (вх. № 60449/20), в якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що правові підстави для додаткової індексації пенсії ОСОБА_1 відсутні, оскільки 01.05.2020 позивачеві було проведено автоматичну індексацію пенсійної виплати відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та до ч.2 ст. 42 Закону № 1058, порядок якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019.
Позивач відмічає, що розмір пенсії позивача обчислено, виходячи зі страхового стажу, зарахованого по 30.06.2016, що складає 23 роки 9 місяців 7 днів, у т.ч. 3 роки 9 місяців 1 день складає служба в Збройних силах за період з 26.12.1961 по 14.08.1965.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув 60-тирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією його паспорту.
В матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , якою визначено трудовий шлях останнього.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
04.09.2001 р. позивачу видано пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 та заведена пенсійна справа № 139358 у Відділі пенсійного забезпечення Дніпровського району м. Дніпродзержинська.
За матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж позивача зараховано по 30.06.2016, що складає 23 роки 9 місяців 7 днів в т.ч. періоду служби в Збройних Силах з 26.12.1961 р. по 14.08.1965 р., що складає 3 роки 9 місяців 1 день.
Позивачем до матеріалів пенсійної справи № 139358 у Відділі пенсійного забезпечення Дніпровського району м. Дніпродзержинська було долучено ксерокопії військового квитка серія НОМЕР_4 та ксерокопія обліково-послужної картки до військового квитка серія НОМЕР_4 , які підтверджують інформацію про проходження військової служби з 26.12.1961 по 14.08.1965 та складає 3 роки 8 місяців.
08.05.2020 позивач звернувся до Урядової Гарячої лінії з питанням щодо індексації пенсії. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було розглянуто звернення позивача та надано лист від 14.05.2020 № 7635-8225/К-0400/20, в якому його повідомлено про те, що розмір його пенсії обчислено, виходячи зі страхового стажу, зарахованого по 30.06.2016, що складає 23 роки 9 місяців 7 днів.
Також пояснено, що чинним порядком нарахування пенсій, відповідно до Закону № 1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати.
Розмір пенсії позивача обчислено, зі страхового стажу, зарахованого по 30.06.2016, що складає 23 роки 9 місяців 7 днів.
Індивідуальний коефіцієнт стажу, відповідно до вимог ст. 25 Закону №1058, з урахуванням кратності 1 % складає 0,23750 (23 роки х 12 місяців + 9 місяців)=285:12:100х1).
Заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014, 2015, 2016 роки складає 3 692грн.92коп. (4 404,35 грн. х 0,83847).
Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.06.1995 по 31.12.1996 та 04.01.1999 по 31.05.1999.
Індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0,83847.
Розмір пенсійної виплати позивача з 01.12.2019 складав 1 638,00 грн. з яких:
-877,07 грн. - розмір пенсії за віком (3 692,92 грн. х 0,23750);
-679,03 грн. - доплата до пенсії при неповному стажі;
-66,43 грн. - підвищення дітям війни;
-15,47 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1 638 грн.).
01.05.2020 позивачеві було проведено автоматичну індексацію пенсійної виплати із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсій, у розмірі 1,11 (4 404,35грн. х 1,11 = 4 888,83 грн.).
Не погоджуючись із розрахунком загального страхового стажу в розмірі 23 роки 9 місяців 7 днів обчисленим ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а також з відмовою у проведенні індексації його пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 26 цього закону починаючи з 1 січня 2018 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з січня 2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років.
Відповідно до ч.1 ст. 24 цього закону, страховий стаж (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1, п. «а» ч.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв.
Відповідно до ст.24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004 р., підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, час перебування позивача на військовій службі в період з 26.12.1961 по 14.08.1965 повинен бути зарахований до загального страхового стажу. Підтвердженням того, що при обчисленні загального страхового стажу було враховано час проходження позивачем військової служби в Збройних Силах є довідка про розрахунок стажу ОСОБА_1 , що надана відповідачем.
Відповідно до вказаної довідки загальний страховий стаж позивача складає 23 роки 9 місяців 7 днів у т.ч. військова служба 3 роки 9 місяців 1 день. З даної обставини суд не вбачає змісту порушеного права позивача, оскільки даний період враховано відповідачем у загальний трудовий стаж, а отже відсутні й підстави для задоволення позову у цій частині.
Щодо зобов'язання проведення індексації пенсії суд зазначає наступне. Проведення індексації пенсій здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", частини 1 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та даних Держстату України. Відповідно до вищезазначеного Порядку індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індексація проводиться автоматизованим способом за наявною інформацією, що міститься у матеріалах пенсійних справ та електронній базі даних одержувачів пенсій. Водночас, слід зазначити, що підстави для проведення індексації визначаються для кожного пенсіонера індивідуально, залежно від складових пенсійної виплати, місяця підвищення пенсії внаслідок проведених перерахунків, розміру такого підвищення та інших обставин. Місяць, в якому відбулося підвищення пенсії, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Згідно із зазначеним Порядком не підлягають індексації пенсії, у складі яких є доплата до прожиткового мінімуму, тобто коли розмір пенсії, обчислений відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 1058 з урахуванням стажу та заробітної плати є меншим від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Відповідно до вказаного Порядку індексація пенсій проводиться шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який є складовою формули розрахунку пенсії, на коефіцієнт підвищення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до інформації наданої відповідачем, 01.05.2020 р. позивачеві було проведено автоматичну індексацію пенсійної виплати відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, порядок якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 р. із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсій, у розмірі 1,11 (4 404,35грн. х 1,11 = 4 888,83 грн.).
Суд зазначає, що позов не містить підстав та обґрунтування в частині неправомірності здійсненої автоматичної індексації чи будь-яких посилань, щодо причин, з яких він вважає таку індексацію необхідно провести повторно чи в іншому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України - Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на відсутність посилання у позові на зміст порушеного права, суд позбавлений можливості щодо надання оцінки неправомірності відмови у проведенні іншої індексації пенсії позивача.
З огляду на вказане, позов цій частині задоволенню також не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивність та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення КАС України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідач у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова