Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2381/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання - Казмерчук М.Т.
за участю представників:
заявника (боржника) - Юркова Т.С., адвокат, довіреність № Др-197-1220 від 28.12.2020 р.
стягувача - Конопліцький І.В., адвокат, довіреність № 14-190 від 26.10.2020 р.
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх. № 6905 від 26 березня 2021 року) про відстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", м. Київ,
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків,
про стягнення 214 477 596,33 грн.,-
здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2381/16.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19 вересня 2016 року у справі № 922/2381/16 в позові відмовлено повністю. 10 березня 2021 року, постановою Східного апеляційного господарського суду, рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2016 року у справі № 922/2381/16 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг за договором №13-228-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 у розмірі 165 559 259,81 грн., 3% річних у сумі 2 469 862,27 грн., інфляційні у сумі 7 042 836,84 грн., 168 729,21 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з позовом; закрито провадження в частині вимог про стягнення боргу у сумі 3 205 720,30 грн.; в іншій частині рішення залишено без змін. 29 березня 2021 року, на виконання постанови, господарським судом видано накази.
26 березня 2021 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" подало до суду заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 6905) в якій заявник (боржник) просить суд, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України, відстрочити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10 березня 2021 року на рік, до 26 березня 2022 року. 29 березня 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх. № 6905 від 26 березня 2021 року) про відстрочку виконання судового рішення до розгляду, розгляд заяви призначено на 05 квітня 2021 року.
В засідання суду 05 квітня 2021 року учасники справи забезпечили явку своїх повноважних представників. Протокольною ухвалою судом долучено до матеріалів справи заперечення стягувача на заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 1878 від 05.04.2021 р.). В засіданні суду учасники даної справи висловили свої позиції з приводу сформованої боржником (заявником) заяви, в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України. 05 квітня 2021 року судом, в порядку ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суд, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про відстрочення виконання судового рішення, приходить до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положенням ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (винятковий випадок). Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, тощо. Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
В обґрунтування заяви про надання відстрочення виконання рішення заявник (боржник) посилається на важке економічне становище, збитковість підприємства, обмеженість матеріальних ресурсів, а також на те, що обставини, які спричинили виникнення заборгованості перед позивачем зумовлені невідповідністю тарифів на ринку газу реаліям сьогодення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
Так, судом встановлено, що несвоєчасне погашення заборгованості заявника (боржника) перед стягувачем сталося не з його вини, оскільки станом на даний час є не переглянутим, всупереч постанови у справі № 826/9826/18, тариф на транспортування природного газу розподільними газопровадами у бік економічного обґрунтованого, при цьому єдиним джерелом для оплати послуг по розподілу та поставці природного газу є кошти, отримані в якості оплати з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Надані боржником звіти про фінансові результати станом на 31 грудня 2019 року та станом на станом на 31 грудня 2020 року свідчать, що 2019 та 2020 роки для боржника закінчились із чистим фінансовим результатом у вигляді збитку. При цьому суд погоджується з тим, що саме по собі скрутне фінансове становище боржника не є винятковою обставиною, за наявності якої може бути надано відстрочення виконання рішення.
Проте, в даному випадку винятковою обставиною за цією справою є бездіяльність НКРЕКП, яка виразилась у незатвердженні (перегляді) тарифу на транспортування природного газу розподільними газопровадами у бік економічного обґрунтованого, що зазначено у справі № 826/9826/18, окрім зазначеного, винятковим випадком можуть бути й наслідки, до яких може призвести примусове виконання судового рішення (зокрема арешт, накладений на кошти боржника) для боржника і його споживачів (населення, бюджетних організації тощо).
Так, заявник (боржник), який займає монопольне становище на ринку, самостійно не має права встановлювати тарифи на свої послуги, оскільки вони є державно регульованими, а діючі тарифи, встановлені НКРЕКП, і про що вказує боржник, є збитковими (внаслідок невідповідності обсягів виробництва теплової енергії в затверджених тарифах фактичному виробництву), що і стало основною причиною незадовільного фінансового стану та виникнення різниці в тарифах, яка на сьогодні є ненарахованою та не погашеною, що призводить до накопичення кредиторської заборгованості перед основним постачальником енергоресурсів НАК Нафтогаз України.
Вказані обставини підтверджені у справі № 826/9826/18, зокрема у Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року суд зазначив, що допущена НКРЕКП бездіяльність щодо затвердження (перегляду) тарифу на транспортування природного газу розподільними газопровадами у бік економічного обґрунтованого не забезпечує Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" відшкодування його обґрунтованих витрат в частині компенсації витрат природного газу для потреб ВТВ минулих періодів 2014 - 2018 років, що призвело до зростання заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13-228-ВТВ від 04 січня 2013 року з незалежних від дій та волі підприємства (боржника) причин. Постанова НКРЕКП не містить компенсації витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифах 2014-2016 років необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат для різниці в тарифах на ВТВ і недоотримання тарифної виручки у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу газу в розмірі 223 730,5 тис.грн. (без ПДВ), про які заявлено у заяві про перегляд (встановлення) тарифу. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" поніс за вказаний період реальні збитки, які повинні бути відшкодовані шляхом включення до складу економічно обґрунтованого тарифу обсяги природного газу для ВТВ, розраховані відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу …. а саме компенсацією ВТВ за 2014-2015 роки у розмірі 230 385,7 тис.грн. без ПДВ, компенсацією ВТВ за 2016-2017 роки у розмірі 124 048,5 тис.грн. без ПДВ, вартість газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат на період 2018 р. в розмірі 235 335 тис.грн.
В 2020-2021 в адміністративному суді в межах справи № 640/9998/20 було розглянуто питання законності/незаконності дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни в частині прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 березня 2020 року за № 59625562, а також визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 березня 2020 року № 59625562 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року позов задоволено повністю. Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції вказав на наявність справи № 826/9826/18 в якій НКРЕКП зобов'язано встановити для боржника (заявника за даною заявою) економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, розраховані відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 року № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України 09 липня 2003 року за № 570/7892, а саме: - компенсацію вартості ВТВ за 2014-2015 роки в розмірі 230 385,7 грн. без ПДВ; - компенсацію вартості ВТВ за 2016-2017 роки в розмірі 124 048,5 тис грн. без ПДВ; - вартість газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на період 2018 року в розмірі 235 335 тис. грн без ПДВ. Відповідно до прийнятної постанови № 3044 від 24 грудня 2019 року, встановивши новий тариф на розподіл природного газу з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року, в якому передбачено збільшення тарифу від діючого в 2019 (2019 рік - 0,72 грн. м.куб, а з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року - 1,03 грн. м. куб), але елемент витрат планової річної тарифної виручки "Компенсації витрат за попередні періоди" не передбачений. З 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року в тариф був доданий елемент витрат планової річної тарифної виручки "Компенсації витрат за попередні періоди" в сумі 46 135,2 тис. грн.., що складає 7,82% від суми, яку зобов'язано в судовому порядку компенсувати. Тобто, виконання рішення суду не у повному обсязі.
Судом при розгляді заяви враховано, що боржник визнає наявність обов'язку виконання рішення у даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед стягувачем. Натомість, стягувачем не надано жодних доказів, які підтверджують понесенням ним збитків або можливості їх понесення у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником прийнятих на себе зобов'язань за спірним договором.
Додатково судом враховано й ту обставину, що відкриття виконавчого провадження матиме наслідком нарахування державним/приватним виконавцем виконавчого збору, що стане додатковим тягарем для заявника (боржника), враховуючи розмір заборгованості з якої буде вираховуватись виконавчий збір, з урахуванням того, що боржник має заборгованість перед кредитором, яка утворилась внаслідок неналежних тарифів, які він не в змозі самостійно корегувати, а державний орган на якого покладеного такий обов'язок (НКРЕКП) на даний час тариф не скорегував, що підтверджується вище наведеними судовими рішеннями.
Підлягає врахуванню при розгляді даної заяви й та обставина, що незважаючи на те, що заявник (боржник) є господарюючим суб'єктом, основною метою виробничої діяльності якого є розподіл та/або постачання природного газу, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів природним газом. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами послуги з розподілу природного газу є бюджетні підприємства та населення області, які мають постійну значну заборгованість за здійснений розподіл природного газу. Таким чином, боржник зобов'язаний здійснювати розподіл та/або постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності Харківської області, і останній позбавлений права відмовити у наданні послуг певним категоріям споживачів, які не своєчасно та не у повному обсязі сплачують за надані послуги. Зупинення або обмеження оператора газорозподільної системи вкрай негативно позначиться перш за все на споживачах, в тому числі й тих, які вчасно сплачують за здійснений розподіл природного газу .
Тобто все вище викладене, на думку суду, свідчать, що боржник не уникає від свого обов'язку перед стягувачем, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак не має змоги виконати рішення суду негайно. Вказані вище обставини підтверджують відсутність, на даний момент, можливості у заявника (боржника) можливості виконати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 березня 2021 року у справі № 922/2381/16 та свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства-боржника та реальну загрозу його банкрутства, тобто є винятковим випадком, який підпадає під норми ст. 331 ГПК України.
При розгляді заяви судом взято до уваги, що стягувачем не надано суду відомостей про фінансовий стан підприємства, зокрема наявність (відсутність) збитків, наявність заборгованості з податків або заробітної плати тощо. Стягувачем не доведено суду, що відстрочення виконання рішення суду в даній справі призведе до понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. АТ "НАК "Нафтогаз України" має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, однак, останнім не надано суду жодних доказів того, що його фінансовий стан є гіршим за фінансовий стан боржника.
Окрім зазначеного, додатковий фінансовий тягар у вигляді примусового стягнення 3% річних та інфляційних витрат (похідних від суми боргу за договором вимог) може привести до банкрутства підприємства відповідача (заявника, боржника) і поставить під загрозу можливість відновлення становища та, як наслідок, зупинення надання послуги з розподілу природного газу Харківському регіону.
На думку суду, надання відстрочки виконання судового рішення надасть заявнику (боржнику) можливість погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів.
Відтак, представлені заявником (боржником) в обґрунтування своєї заяви доводи свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість боржника (заявника) належним чином виконати свої зобов'язання за договором.
Щодо представленого сертифікату Торгово-промислової палати України від 29 березня 2016 року № 6077, то зазначені Торгово-промисловою палатою у Сертифікаті обставини не є підставою для відстрочення виконання рішення господарського суду, оскільки протягом дії договору купівлі-продажу природного газу № 13-228-ВТВ від 04 січня 2013 року відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі й шляхом укладання додаткових угод щодо ціни на природний газ і при цьому був обізнаний щодо встановлених тарифів. Таким чином, посилання боржника на наявність форс-мажорних обставин для надання відстрочки виконання рішення суду є недоведеним та не підтвердженим у встановленому чинним законодавством порядку.
Відповідно до приписів ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Суд звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду по справі N607/4316/17-ц від 25 березня 2019 року. У вказаній Постанові суд застосував недискримінаційний підхід та принцип неупередженості (Рішення Конституційного Суду України в рішенні від 2 листопада 2004 р. N 15-рп/2004у), який також підлягає застосуванню судом у справі, що розглядається.
Обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.
Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані заявником (боржником) в обґрунтування своєї позиції, врахувавши інтереси стягувача, суд вважає, що соціальний статус заявника (боржника), його матеріальний стан та відсутність вини у несвоєчасному погашенні заборгованості перед стягувачем, а також встановлення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу, що в подальшому призведе до отримання боржником грошових коштів, якими останній зможе покрити заборгованість перед кредитором (стягувачем), надають суду достатньо підстав для задоволення заяви боржника про відстрочення виконання рішення.
Аналіз у сукупності представлених боржником (заявником) доказів відносно ступню його вини у виникненні цього спору, розмір спірних нарахувань поряд із сумою основного боргу та його фінансовий стан, враховуючи, що відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, зумовлює загальний висновок про те, що відстрочення виконання рішення у даній справі не призведе до істотного порушення гарантованих ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу. Тобто справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.
Приймаючи до уваги викладене, фінансове становище стягувача та його матеріальні інтереси, зважаючи на вид господарської діяльності, який здійснює боржник, а також з урахуванням часу розгляду даної справи, суд дійшов висновку про доцільність відстрочення у справі № 922/2381/16 виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10 березня 2021 року на рік, внаслідок чого заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" підлягає частковому задоволенню з обмеженням терміну їїнадання.
Щодо заявленого боржником строку відстрочення виконання судового рішення, слід звернути увагу на те, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення. А тому, заявлений боржником строк відстрочення виконання судового рішення суду тривалістю до 26 березня 2022 року є безпідставним і необґрунтованим, оскільки з огляду на день ухвалення постанови апеляційної інстанції (10 березня 2021 року) максимально строк, протягом якого суд може надати відстрочку виконання судового рішення, складає один рік з дня його ухвалення, тобто до 10 березня 2022 року, що зумовлює часткове задоволення заяви боржника.
При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
Керуючись статтями 42, 232-236, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-
Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх. № 6905 від 26 березня 2021 року) про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.
В порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України, відстрочити у справі № 922/2381/16 виконання судового рішення на один рік з дня ухвалення постанови, до 10 березня 2022 року.
В решті заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, в порядку статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повну ухвалу підписано 07 квітня 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2381/16