Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"25" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/762/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Русецька Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Сачок А.В. ордер ЖТ 084302 від 15.05.2020;
Парфенюк Д.Д. - керівник (паспорт ВН320547 виданий Житомирським МВ УМВС України 28.11.2015);
від відповідача: Захарко Н.В., згідно витягу з ЄДР від 26.02.2021
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні Технології"
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
про стягнення 1 076 618,78 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні Технології" звернулось з позовом до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення 1076618,78 грн. заборгованості.
Ухвалою від 03.07.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 04.08.2020р.
04.08.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1, а.с.158-160).
В судовому засіданні 04.08.2020р. оголошено перерву до 18.08.2020р.
В судовому засіданні 18.08.2020р. оголошено перерву до 01.10.2020р.
19.08.2020р. від позивача надійшла відповідь на відзив (т.1, а.с.187-188).
В судовому засіданні 01.10.2020р. оголошено перерву до 05.10.2020р.
В судовому засіданні від 05.10.2020 судом оголошено перерву до 22.10.2020р.
У зв'язку з перебуванням судді Сікорської Н.А. з 20.10.2020 на лікарняному, судове засідання 22.10.2020 не відбулось.
Ухвалою суду від 04.11.2020р. розгляд справи призначено на 26.11.2020р.
В судовому засіданні 26.11.2020р. оголошено перерву до 08.12.2020р.
07.12.2020р. від позивача надійшли письмові пояснення (т.2, а.с.2-27).
В судовому засіданні 08.12.2020р. оголошено перерву до 24.12.2020р.
24.12.2020р. від відповідача надійшли додаткові пояснення (т.2, а.с.31-32).
В судовому засіданні 24.12.2020р. оголошено перерву до 21.01.2021р.
Ухвалою господарського суду від 21.01.2021 суд закрив підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначив на 18.02.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Сікорської Н.А. у відпустці, справа №906/762/20, призначена на 18.02.2021, в судове засідання не вносилась.
Ухвалою суду від 22.02.2021р. розгляд справи призначено на 16.03.2021р.
16.03.2021р. від відповідача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів, згідно якого відповідач просить поновити пропущений строк та долучити до матеріалів справи копію акту приймання-передачі будівельного майданчика незавершеного будівництва та копію звіту на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації (а.с. 57-81 т.2) та письмові пояснення по суті позовних вимог (т.2, а.с.82-100).
В судовому засіданні суд постановив ухвалу про відмову в поновлені пропущеного строку на подання доказів та не прийняття доказів до розгляду з підстав їх подачі з порушенням встановлених строків.
Щодо пояснень відповідача по суті позовних вимог, поданих до суду 16.03.2021р., то суд прийняв їх до розгляду лише в тій частині, в якій викладено обставини та докази, які викладались відповідачем в процесуальних документах, які надходили до суду на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до п.п. 2, 3, 6 ч.1 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Матеріали справи свідчать, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 03.07.2020р., призначено підготовче засідання на 04.08.2020р.
Ухвалою суду від 21.01.2021 закрито підготовче провадження у справі.
Наведене свідчить, що з моменту відкриття провадження у справі і до моменту закриття підготовчого провадження у відповідача було достатньо процесуального часу для подачі заперечень на позовну заяву позивача.
Причин, які б перешкоджали відповідачу реалізувати своє право та подати відповідні пояснення по суті позовних вимог на стадії підготовчого провадження, відповідач не навів.
Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив залишити без розгляду подані відповідачем 16.03.2021 року пояснення по суті позовних вимог в частині, які містять в собі нові за змістом пояснення по суті спору та до них додано нові докази, що не були подані під час підготовчого провадження.
В судовому засіданні 16.03.2021р. оголошено перерву до 18.03.2021р.
В судовому засіданні 18.03.2021р. оголошено перерву до 25.03.2021р.
У судовому засіданні 25.03.2021р. відповідно до ст.240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами було укладено договір підряду №92 від 19.12.2018р. відповідно до якого Підрядник зобов'язався на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об'єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом в с. Оліївка по вул. Зоряна, 72а (південний схід с. Сонячне) Житомирського району Житомирської області - будівництво (ДК021:2015 (СРУ)- 45210000-2 - Будівництво будівель).
Договірна ціна визначена пунктом 2.5. розділом 2 договору становить 6741615,00 грн., з обсягом фінансування на 2018 рік 5670954,00 грн.
В зв'язку з неповним фінансуванням, запланованим у відповідні бюджетні періоди, сторони укладали додаткові угоди, якою уточнювали фактичні обсяги фінансування на 2018, 2019 роки та вносили зміни до строку дії договору.
Додатковою угодою № 3 від 31.12.2019 р. до договору підряду № 92 від 19.12.2018р. змінено строк дії договору до 31 грудня 2020 року.
За результатами виконаних робіт в період січень-березень 2020 року, ТОВ "БК Сучасні- технології" виконало будівельних робіт та понесло неоплачених витрат по договору №92 від 19.12.2018 р. на загальну суму 1076618,78 грн.
Листом №20/04/21-01 від 21.04.2020 р. підрядник звернувся до замовника з вимогою оплатити виконані роботи та понесені витрати та надав на підтвердження виконаних робіт довідку про вартість будівельних робіт та витрат за 2020 р. станом на 30.03.2020 р. (№КБ-3) та акти приймання будівельних робіт (форма №КБ-2в).
Вказану вимогу замовник отримав 27.04.2020 року, що підтверджується інформацією Укрпошти, з того часу претензій до виконаних робіт не пред'явив, дефектного акту не надав, роботи не оплатив, тому товариство змушене звертатися в господарський суд з позовом про стягнення грошових коштів в сумі 1076618,78 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів та вимог позивача.
Вказує, що 03.03.2020р. замовником було направлено підряднику лист №01.3-804, згідно якого замовник, користуючись правом передбаченим ч.4 ст.849 ЦК України, повідомив про відмову від договору підряду №92 від 19.12.2018р.
Зазначений лист був надісланий на юридичну адресу позивача цінним листом із кур'єрською доставкою, з повідомленням про вручення та продубльовано на електронну адресу. Крім того, копія листа була розміщена на сайті майданчику публічних закупівель у розділі відповідної закупівлі, за результатами якої було укладено сторонам договір підряду №92 від 19.12.2018р.
Відповідач зазначає, що наданий позивачем акт приймання будівельних робіт (форма №КБ-2в) не містить підпису замовника та інженера з технічного нагляду, як цього вимагає Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджений постановою КМ України від 11 липня 2007 р. № 903, крім того відсутні дати, що не дає можливості з'ясувати достовірність зазначених у них даних.
Відповідач не визнає наявність заборгованості за договором підряду №92 від 19.12.2018р., оскільки вважає, що на дату відмови від договору всі здані та прийняті роботи були оплачені в повному обсязі.
Позивач у відповіді на відзив та поясненнях зазначає, що хоча відповідач вказує, що на дату відмови від договору всі здані та прийняті роботи були оплачені в повному обсязі, однак доказів підписання актів приймання-передачі виконаних робіт та їх оплати станом на березень 2020р. не надано.
Відповідач в додатковому поясненні зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази спроб позивача здати закінчені роботи відповідачу чи його представникам, тому створені позивачем і подані в якості доказів акти не є належним доказом факту виконання робіт.
Зазначає, що позивачем не надано акт про відмову у підписанні актів приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в), що є доказом того що дані акти відповідачу не подавалися, тобто позивач навіть не намагався здати роботи.
Також, позивач не вживав будь-яких дій щодо здачі робіт у період дії договору, у відповідача виникають запитання чому позов та імовірні роботи з'явилися через 6 місяців після закінчення договірних правовідносин.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів та вимог позовної заяви.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
19.12.2018р. між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК" Сучасні Технології" (підрядник) було укладено договір підряду №92, згідно п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними і залученими силами і засобами виконати відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об'єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом в с. Оліївка по вул. Зоряна, 72а (південний схід с. Сонячне) Житомирського району Житомирської області - будівництво (ДК021:2015 (СРV)- 45210000-2 - Будівництво будівель) (далі - роботи) в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів з питань будівництва, технічної документації та умов договору і здати замовнику закінчені роботи у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (т.1, а.с.11-18).
Договір укладено за результатами проведення відкритих торгів (п. 1.2 договору).
Пунктом 1.3. договору визначено об'єкт будівництва: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом в с. Оліївка по вул. Зоряна, 72а (південний схід с. Сонячне) Житомирського району Житомирської області - будівництво (ДК021:2015 (СРV)- 45210000-2 - Будівництво будівель).
Відповідно до п. 1.5 договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до надання підряднику, визначені кошторисною документацією.
Згідно з п.1.9 - 1.10 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи згідно календарного графіку виконання та фінансування робіт, який є невід'ємною частиною договору, і має право на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника.
Як погоджено п.п. 2.1, 2.5 договору, ціна останнього є твердою та становить 6741615,00 грн. (шість мільйонів сімсот сорок одна тисяча шістсот п'ятнадцять гривень), в тому числі ПДВ (20%) - 1123602,50 грн. (один мільйон сто двадцять тисячі шістсот дві гривні 50 копійок). Обсяг фінансування в листопаді 2018 року становить 5670954,00 грн (п'ять мільйонів шістсот сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Згідно з п. 2.7 і п. 2.8 договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (№КБ-2в, КБ-3). Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Замовник зобов'язаний здійснювати постійний і своєчасний технічний нагляд за виконанням робіт протягом усього періоду будівництва об'єкту і здійснює контроль за якістю будівництва в порядку, визначеному розд.9, 11 договору.
За п.9.6 договору замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам. Замовник призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника.
Розділом 10 договору визначено:
10.1. Видатки на виконання робіт за рахунок державних коштів здійснюються у порядку, визначеному законодавством.
10.2. Оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходжень з бюджету цільових коштів на оплату видатків для виконання будівельних робіт, в сумі що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету.
10.4. Замовник бере на себе бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень бюджету.
10.5. Оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень на рахунок замовника на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2В та № КБ-3).
Згідно п.12.3 договору, здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3.
У разі виявлення в процесі приймання виконаних робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він, у визначений замовником строк, зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до здачі виконаних робіт (п. 12.4 договору).
Відповідно до п.п. 17.1, 17.2 договору, до договірної документації, крім договору та Загальних умов, входять додатки, додаткові угоди до договору, тендерна документація, тендерна пропозиція підрядника, проектна документація, кошториси, інші договірні документи тощо.
Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання договору. У разі виявлення між окремими документами розбіжностей перевага буде надаватися договору, якщо інше не буде узгоджено сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору.
Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (станів, комплексів) робіт, передбачених договором (п. 18.1 договору).
Строком договору є час, потягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2019 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 18.2 договору).
Відповідно до п.18.4. договору, він припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі невиконання підрядником календарного графіку виконання робіт, умов договору та у випадках, передбачених даним договором. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником рекомендованим листом через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі. В такому випадку договір вважається розірваним на 10-й день після відправлення рекомендованого листа замовником підряднику.
За п.18.5 договору, останній припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі непогодження підрядником внесення змін до договору відповідно до п.15.2 договору. В такому разі розірвання договору здійснюється відповідно до п. 18.4 договору .
Також, сторонами було погоджено договірну ціну на будівництво та календарні графіки виконання робіт, фінансування та погашення авансу по об'єкту (т.1, а.с.19-23).
Додатковою угодою №1 від 22.02.2019р. сторони виклали в новій редакції п.2.5 договору, згідно якого ціна договору становить 6741615,00 грн. Обсяг фінансування в 2018 році становить 2961645,60 грн. Обсяг фінансування в 2019 році становить 2922807,00 грн."
Сторонами також підписані договірна ціна на будівництво та календарний графік виконання робіт та фінансування по об'єкту (т.1, а.с. 28).
Додатковою угодою №2 від 29.03.2019р. сторони узгодили строк дії договору до 31 грудня 2019 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань" (т.1, а.с.29);
Додатковою угодою №3 від 31.12.2019р. сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Викладено в новій редакції п.2.5 договору, згідно якого обсяг фінансування на 2019 рік становить 1972109,39 грн.
Сторонами також підписані календарний графік виконання робіт та фінансування по об'єкту, згідно якого у 2018 році виконані та оплорчені роботи становлять 2961645,60 грн.; в 2019 році - 1972109,39 грн. Залишок робіт на 2020 рік (після надходження коштів) вказано в сумі 1807860,01 грн. (т.1, а.с.30-31).
Сторони в судовому засіданні підтвердили, що на виконання договору підряду № 92 позивачем протягом 2018-2019 років виконувались роботи по об'єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом в с. Оліївка по вул. Зоряна, 72а (південний схід с. Сонячне) Житомирського району Житомирської області - будівництво (ДК021:2015 (СРV)- 45210000-2 - Будівництво будівель), і виконані позивачем роботи оплачувались відповідачем.
Так, 26.12.2018р. сторонами було підписано документи про виконані будівельні роботи та витрати на суму 2961645,60 грн. (т.2, а.с.36).
Протягом 2019 році сторонами було погоджено виконання робіт та проведена їх оплата на загальну суму 1972109,39грн., з яких: за квітень 2019р. на суму 321391,20 грн., за квітень 2019р. на суму 376183,20 грн., за травень 2019р. на суму 107685,60 грн., за травень 2019р. на суму 280453,79 грн., за липень 2019р. на суму 81756,00 грн., за липень 2019р. на суму 241064,40 грн., за вересень 2019р. на суму 216685,20 грн., за листопад 2019р. на суму 346890,00 грн., (т.2, а.с.35, 37-44).
Судом встановлено, що вартість виконаних підрядником робіт та оплачених замовником відповідає вартості, які сторони обумовили в додатковій угоді № 3 від 31.12.2019 до договору підряду №92 від 19.12.2018р. та в календарному графіку виконання робіт та фінансування.
Листом від 03.03.2020р. №01.3-804 відповідач повідомив підрядника (позивача) про відмову від договору підряду №92 від 19.12.2018р. на підставі ч.4 ст.849 ЦК України, який був надісланий на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (т.1, а.с.161, 164).
23.04.2020р. позивач направив відповідачу лист №20/04/21-01 від 21.04.2020р. з вимогою оплатити виконані роботи та понесені витрати в сумі 1076618,78 грн (а.с. 103-105 т.1).
У листі позивач вказав, що відповідно до календарного графіку, затвердженого додатковою угодою №3 від 31.12.2019р. до договору підряду №92 від 19.12.2018р., залишок робіт на 2020 рік заплановано на суму 1807860,01 грн.
Зазначив, що станом на березень 2020 року виконано будівельних робіт вартістю 1076618,78 грн., що підтверджується довідкою про вартість будівельних робіт та витрат за 2020 р. станом на 30.03.2020р. (№КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).
Посилаючись на умови розділу 10 договору, враховуючи факт надходженням замовнику фінансування на об'єкт, позивач просив сплатити йому суму 1076618,78 грн. протягом розумного строку, але не більше ніж 10 робочих днів для можливості продовжити роботу вчасно.
До вищевказаного листа позивач додав довідку про вартість будівельних робіт та витрат за 2020 р. станом на 30.03.2020р. (№КБ-3) (т.1, а.с.32) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) (т.1, а.с.33-47, 199-201) на суму 1063309,91 грн. ( т. 1 а.с. 94-96 ) на суму 13308,88 грн. 102, 103-104, 199-201).
Згідно актів приймання виконання будівельних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за 2020 рік, складених станом на 30.03.2020р. та підписаних ТОВ "БК Сучасні Технології" і завірених його печаткою, останнім виконано будівельні роботи на загальну суму 1076618,78 грн.
Зазначений лист та додані до нього документи отримані відповідачем 27.04.2020р. (а.с.106 т.1).
У відповідь на лист позивача, відповідач надіслав лист №01.3-1506 від 29.04.2020р., в якому вказав, що листом від 03.03.2020р. №01.3-804 замовник відмовився від договору підряду №92 від 19.12.2018р. на підставі ч.4 ст.849 ЦК України та вимагав повернути невикористані матеріали, конструкції, вироби та устаткування (т.1, а.с.207).
Листом від 12.05.2020р. №01.3-1609 відповідач повторно повідомив позивача, що листом від 03.03.2020р. №01.3-804 він відмовився від договору підряду №92 від 19.12.2018р. на підставі ч.4 ст.849 ЦК України та вимагав повернути будівельний майданчик, всю дозвільну документацію, невикористані матеріали та підписати відповідні акти приймання-передачі (т.2, а.с.162).
Зазначений лист повернений відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (т.1, а.с.163).
Оскільки Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації не здійснив оплату виконаних підрядником робіт в 2020 році, ТОВ "БК "Сучасні Технології" звернулось до суду з позовом про стягнення з нього 1076618,78грн. оплати за виконані позивачем роботи по договору №92 від 19.12.2018р.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини у сфері будівельного підряду на підставі укладеного договору підряду №92 від 19.12.2018р.
Відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст.852 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.
Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Судом встановлено, що Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації листом від 03.03.2020р. №01.3-804 відмовився від договору підряду №92 від 19.12.2018р. на підставі ч.4 ст.849 ЦК України (т.1, а.с.161, 164).
Відповідно до приписів ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19 вказала, що у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду.
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є різними.
Частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Разом з тим, жодна норма законодавства не звільняє замовника, у разі відмови від договору на підставі ч.4 ст.849 ЦК України, від оплати виконаних підрядником робіт належної якості.
Тобто, з наведеного випливає, що відмова Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації від договору підряду №92 від 19.12.2018р. на підставі ч.4 ст.849 ЦК України не звільняє його від обов'язку виплатити підрядникові плату за виконану ним частину роботи.
За приписами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як зазначено в п.6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. №293, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т або У.
Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.03.2010 № 12/19-3-9-14-295 "Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві").
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, акти виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 є первинними звітними документами бухгалтерського обліку, які відображають вартість, види та обсяги виконаних будівельних робіт.
Згідно п. 89 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України №668 від 01.08.2005р., після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.
Відповідно до п. 91 Загальних умов передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.
Як встановлено п.п. 99, 100 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
Суд звертає увагу, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи.
Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.08.2019р. у справі №917/1489/18, від 18.07.2019р. у справі №910/6491/18.
Пунктом 12.3 договору сторони погодили, що здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3.
Як встановлено судом, 27.04.2020р. відповідачем отримано лист позивача №20/04/21-01 від 21.04.2020р. з вимогою оплатити виконані роботи на загальну суму 1076618,78 грн., довідку про вартість будівельних робіт та витрат за 2020 р. станом на 30.03.2020 р. (№КБ-3) та акти приймання будівельних робіт (форма №КБ-2в)
Зазначені акти КБ-2в та КБ-3 підписані лише підрядником/позивачем, причини не підписання відповідачем не зазначені. Акти не повернуті позивачеві/підряднику - докази про таке відсутні.
Обов'язок замовника прийняти виконані роботи та підписати акти визначений як умовами договору, так і нормами ст..ст.853, 882 ЦК України. Таким чином, замовник/відповідач ухилився від прийняття виконаних робіт та підписання актів.
Як стало відомо суду з відомостей електронної системи публічних закупівель "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-03-003228-а), за результатами проведення процедури закупівлі 10.09.2020р. між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будмоноліт" (підрядник) укладено договір за предметом закупівлі "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом в с.Оліївка по вул. Зоряна, 72а (південний схід с. Сонячне) Житомирського району Житомирської області - будівництво" (завершення робіт) (ДК021:2015 (СРV)- 45210000-2 - Будівництво будівель)".
Оголошення про проведення процедури закупівлі було розміщено на сайті електронної системи публічних закупівель "Prozorro" 03.08.2020р.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснював, що будівельні роботи позивачем не виконувалися, у зв'язку з чим укладено новий договір на завершення робіт на об'єкті "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом в с.Оліївка по вул. Зоряна, 72а (південний схід с. Сонячне) Житомирського району Житомирської області".
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач провів обстеження об'єкта будівництва та визначив, які роботи вже виконані позивачем станом на дату оголошення конкурсу 03.08.2020р., хоча акти про виконані роботи були ним отримані 27.04.2020р.
Відповідач не надав суду достатньо обґрунтованих пояснень стосовно причин непідписання актів КБ-2в та КБ-3, які були ним отримані, жодних заперечень стосовно обсягів виконаних робіт чи їх загальної вартості ним не вказувалося, клопотання про призначення експертизи для перевірки обсягів робіт чи суми актів КБ-2в та КБ-3 заявлено не було.
Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином, виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
Як вже зазначалося, обов'язок замовника прийняти виконані роботи та підписати акти визначений як умовами договору, так і нормами ст.ст.853, 882 ЦК України. Крім того, відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.
Отже, відповідач, в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, без зазначення жодних причин ухилився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що в свою чергу є підставою для покладення на нього обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором.
Щодо тверджень відповідача, що акти приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 не містять підписів замовника та інженера із технічного нагляду, що не дає можливості з'ясувати достовірність зазначених даних, суд вказує наступне.
Згідно ст.1 Закону України „Про архітектурну діяльність" технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 статті 11 Закону України „Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007р. №903, визначено, що особи, які здійснюють технічний нагляд: проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно- монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Фахівці технагляду перевіряють дотримання технологій і наявність необхідних документів, що підтверджують якість матеріалів і конструкцій. Також вони стежать за виконанням проектних рішень, їх бюджетом і термінами. Якщо під час зведення об'єкта виявляються порушення, служба технагляду складає акт і контролює усунення порушень.
Відповідно до п.п. 77-79 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт.
Здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт замовник може доручити спеціалізованій (консультаційній, проектній, інжиніринговій) організації або спеціалісту з визначенням їх повноважень у договорі підряду.
Для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням пусконалагоджувальних робіт можуть залучатися виробники (постачальники, продавці) відповідного устаткування.
Технічний нагляд і контроль за виконанням робіт забезпечується шляхом:
проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам, у тому числі із залученням незалежних експертів;
участі в експертизах (перевірках, випробуваннях) відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам;
проведення перевірок наявності у підрядника документів (дозволів, ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхідних для виконання робіт;
перевірки ведення документації про виконання договору підряду та виконання підрядником вказівок і приписів уповноважених державних органів і проектної організації, що здійснює авторський нагляд стосовно якості виконаних робіт і матеріальних ресурсів.
Отже, норми чинного законодавства не містять приписів щодо обов'язковості підписання актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 інженером із технічного нагляду.
Замовник зобов'язаний здійснювати постійний і своєчасний технічний нагляд за виконанням робіт протягом усього періоду будівництва об'єкту і здійснює контроль за якістю будівництва в порядку, визначеному розд. 9, 11 договору.
Так, згідно з п.9.6 договору замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам. Замовник призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1076618,78 грн. вартості виконаних робіт по договору №92 від 19.12.2018 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 1076618,78 грн.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В порядку ст.129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір , який становить 16149,28 грн., покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Майдан імені С. П. Корольова, буд. 12, код ЄДРПОУ 39932654)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні Технології" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Чехова,1, код ЄДРПОУ 40904358)
- 1076618,78 грн. боргу по оплаті за виконані будівельні роботи;
- 16149,28 грн. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 06.04.21
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам ( рек.)
- представнику позивача - sachokandriy@gmail.com
- відповідачу - www.architekt-zt.gov.ua