Ухвала
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 463/2494/19
провадження № 61-4397ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - Львівське комунальне підприємство «Дім», про зобов'язання до вчинення дій, визнання членом сім'ї та за зустрічним позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Львівська міська рада, про виселення із незаконно зайнятого жилого приміщення,
15 березня 2021 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року.
Личаківська районна адміністрація Львівської міської радив касаційній скарзі зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року їм поновлено строк на касаційне оскарження рішення Личаківського районного суду м. Львова від
03 жовтня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 27 жовтня
2020 року, однак касаційну скаргу повернуто у зв'язку із неповним виконанням вимог ухвали суду касаційної інстанції від 28 грудня 2020 року. Скаржник вважає, що повторна касаційна скарга подана в межах строків на касаційне оскарження, оскілки вона подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня вручення ухвали Верховного Суду від 26 січня 2021 року про повернення касаційної скарги.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі
й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес
у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (DE GEOUFFRE DE LA PRADELLE v. FRANCE, № 12964/87,
§ 59, ЄСПЛ, від 16 грудня 1992 року).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97
v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Зазначені скаржником підстави не можна вважати поважними, оскільки можливість повторного звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, скаржнику необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу в межах строків на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков