Ухвала
01 квітня 2021року
м. Київ
справа № 205/2102/19-ц
провадження № 61-872св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2019 року у складі судді Шавула В. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
Короткий зміст вимог заяви і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір'ю ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . На момент її смерті він був зареєстрованим за іншою адресою, але фактично проживав із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері відкрилася спадщина. 22 липня 2016 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте постановою від 29 липня 2016 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на день смерті ОСОБА_2 його зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 . У зв'язку з викладеним він змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання разом із матір'ю на день її смерті.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 .
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, заявник претендує на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, в цьому випадку вбачається спір про право, який має розглядатися в позовному провадженні за участю усіх заінтересованих осіб (позивач, відповідач, третя особа).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.В матеріалах справи є ксерокопія постанови державного нотаріуса Першої павлоградської державної нотаріальної контори про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі на його ім'я Свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто з матеріалів справи вбачається спір про право, який має розглядатися в позовному провадженні за участю усіх заінтересованих осіб.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суди не врахували відсутність спору про право, оскільки відсутні інші спадкоємці, які б могли прийняти спадщину та/або претендували на її прийняття. Матеріали справи містять належні докази, які підтверджують та обґрунтовують заяву про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, відсутність інших спадкоємців, які б заявляли чи могли б заявити про своє право на спадщину.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
17 лютого 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року призначити до судового розгляду на 14 квітня 2021 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков Г. І. Усик