Ухвала
02 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/18223/15-ц
провадження № 61-3208ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав,
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , в якому просив визнати недійсним та скасувати договір дарування корпоративних прав у ТОВ завод «Прогрес», який посвідчений 11 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Ю. В., та зареєстрований в реєстрі за № 840.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним та скасовано договір дарування корпоративних прав
у товаристві з обмеженою відповідальністю завод «Прогрес», який посвідчений 11 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Ю. В., та зареєстрований у реєстрі за № 840.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 03 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Харківського апеляційного суду
від 07 лютого 2019 року скасовано, рішенням Київського районного суду
м. Харкова від 03 липня 2018 року залишено у силі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року залишено без змін.
24 лютого 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року (надійшла до суду 01 березня
2021 року), в якій просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 03 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху
з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано сплатити судовий збір. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
01 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03 березня 2021 року та квитанція про сплату судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15 (провадження № 12-33гс19).
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 січня
2021 року.
Витребувати з Київського районного суду м. Харкова вищевказану цивільну справу (№ 640/18223/15-ц).
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
у строк до 03 травня 2021 року.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих
до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник